Від Луки 10
1 Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
And after these things, the Lord appointed seventy others, also, and sent them, two and two, before his face, into every city and place to which he himself was about to go.
2 Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
He said, therefore, to them: The harvest truly is great, but the laborers are few; pray, therefore, the Lord of the harvest that he send out laborers into his harvest.
3 Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
Go; behold, I send you as lambs in the midst of wolves.
4 Не носіть калитки, нї торбини, ні обувя, і нїкого в дорозі не витайте.
Carry no purse, nor bag, nor sandals; and salute no one on the road.
5 У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
Whatever house you enter, first say, Peace be to this house.
6 і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
And if a son of peace be there, your peace shall rest on him; but, if not, it shall return upon you.
7 У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що в в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
And in that house remain, eating and drinking what they have to give; for the laborer is worthy of his hire; go not from house to house.
8 І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед, вами,
And whatever city you enter, and they receive you, eat what is set before you;
9 і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть ім: Наближилось до вас царство Боже.
and heal those in it who are sick, and say to them: The kingdom of God has come near to you.
10 У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
But whatever city you enter, and they receive you not, go out into the streets of it, and say:
11 І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
Even the dust of your city, which cleaves to us, we do wipe off against you; yet know this, that the kingdom of God has come near to you.
12 Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, ніж городові тому.
I say to you, It shall be more tolerable, in that day, for Sodom, than for that city.
13 Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
Alas for thee, Chorazin! alas for thee, Bethsaida! for, if the mighty works which have been done in you, had been done in Tyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.
14 Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, ніж вам.
But for Tyre and Sidon it shall be more tolerable in the judgment, than for you.
And thou, Capernaum, who hast been exalted to heaven, shalt be brought down to hades. (Hadēs g86)
16 Хто слухав вас, мене слухав; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
He that hears you, hears me; and he that rejects you, rejects me; and he that rejects me, rejects him that sent me.
17 І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
And the seventy returned with joy, and said: Lord, even the demons are subject to us through thy name.
18 Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
And he said to them: I saw Satan, like lightning from heaven, falling.
19 Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й ніщо вам не шкодити ме.
Behold, I give you authority to tread on serpents and scorpions, and authority over all the power of the enemy; and nothing shall by any means hurt you.
20 Тільки ж бо сим не втішайтесь, що духи вам корять ся; втішайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
However, rejoice not in this, that the spirits are subject to you; but rejoice that your names are written in heaven.
21 Того часу зрадїв духом Ісус, і рече; Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недоліткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось, перед Тобою.
In that hour Jesus rejoiced in spirit, and said: I thank thee, Father, Lord of heaven and earth, because thou hast hid these things from the wise and prudent, and hast revealed them to babes; even so, Father, for so it seemed good in thy sight.
22 Усе передане мені від Отця; і нїхто не знав, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
All things are delivered to me by my Father; and no one knows who the Son is but the Father, and who the Father is but the Son, and he to whom the Son will reveal him.
23 І, обернувшись до учеників на самоті, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
And he turned to his disciples, and said privately: Blessed are the eyes that see what you see.
24 глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотіли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
For I say to you, that many prophets and kings desired to see what you see, and did not see; and to hear what you hear, and did not hear.
25 І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічне насліджу? (aiōnios g166)
And, behold, a certain lawyer stood up to tempt him, and said: Teacher, what shall I do to inherit eternal life? (aiōnios g166)
26 Він же рече до него: В законі що написано? як читаєш?
He said to him: What is written in the law? How do you read?
27 Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
He answered and said: You shall love the Lord your God with your whole heart, and with your whole soul, and with your whole strength, and with your whole understanding, and your neighbor as yourself.
28 Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
He said to him: You have answered correctly; do this, and you shall live.
29 Він же, хотївши справдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближній?
But, wishing to justify himself, he said to Jesus: And who is my neighbor?
30 Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один йшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, дійшли, зоставивши півмертвого.
And Jesus answered and said: A certain man went down from Jerusalem to Jericho, and fell among; robbers, who stripped him of his raiment, and wounded him, and went away, leaving him half dead.
31 Случаєм ійшов якийсь священик дорогою цією, і, побачивши його, пройшов мимо.
And by chance a certain priest went down along that road, and when he saw him, he passed by on the other side.
32 Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
In like manner, also, a Levite, when he came to the place, went and looked on him, and passed by on the other side.
33 Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
But a certain Samaritan, who was on a journey, came near him; and when he saw him, he had compassion on him.
34 і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
And he went to him, and bound up his wounds, pouring in oil and wine; and he put him on his own beast, and carried him to an inn, and took care of him.
35 а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
And on the morrow, when he departed, he took out two denarii, and gave them to the innkeeper, and said to him: Take care of him; and whatever you spend more, on my return, I will repay you.
36 Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
Which, then, of these three do you think was neighbor to him that fell among the robbers?
37 Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тоді йому Ісус: Їди й ти чини так.
He replied: He that showed mercy to him. Jesus said to him: Go, and do you likewise.
38 Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він у в одно село, жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
And it came to pass, as they continued their journey, that he entered a certain village, and a certain woman named Martha received him into her house.
39 А була в неї сестра, звана Мария, котра, сівши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
And she had a sister called Mary, who also sat at the feet of Jesus, and heard his word.
40 Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
But Martha made herself busy with much serving; and she came to him, and said: Lord, dost thou not care that my sister has left me to serve alone? Bid her, therefore, that she help me.
41 Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
But Jesus answered and said to her: Martha, Martha, you are anxious and troubled about many things:
42 одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
one thing is needful; and Mary has chosen the good part, which shall not be taken from her.
