Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Tendo pois muitos empreendido pôr em ordem a narração das coisas que entre nós se cumpriram,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
Segundo nos transmitiram os mesmos que as viram desde o princípio, e foram ministros da palavra,
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
Pareceu-me também a mim conveniente escreve-las a ti, ó excelente Theophilo, por sua ordem, havendo-me já informado minuciosamente de tudo desde o princípio;
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
Para que conheças a certeza das coisas de que já estás informado.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
Existiu, no tempo de Herodes, rei da Judeia, um sacerdote chamado Zacarias, da ordem de Abias, e cuja mulher era das filhas de Aarão; e o seu nome era Isabel.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
E eram ambos justos perante Deus, andando sem repreensão em todos os mandamentos e preceitos do Senhor.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
E não tinham filhos, porquanto Isabel era estéril, e ambos eram avançados em idade.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
E aconteceu que, exercendo ele o sacerdócio diante de Deus, na ordem da sua turma,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
Segundo o costume sacerdotal, coube-lhe em sorte entrar no templo do Senhor a oferecer o incenso.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
E toda a multidão do povo estava fora, orando à hora do incenso,
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
E um anjo do Senhor lhe apareceu, posto em pé, à direita do altar do incenso.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
E Zacarias, vendo-o, turbou-se, e caiu temor sobre ele.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Mas o anjo lhe disse: Zacarias, não temas, porque a tua oração foi ouvida, e Isabel, tua mulher, dará à luz um filho, e lhe porás o nome de João;
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
E terás prazer e alegria, e muitos se alegrarão no seu nascimento;
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
Porque será grande diante do Senhor, e não beberá vinho, nem bebida forte, e será cheio do Espírito Santo, até desde o ventre de sua mãe;
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
E converterá muitos dos filhos de Israel ao Senhor seu Deus;
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
E irá adiante dele no espírito e virtude de Elias, para converter os corações dos pais aos filhos, e os rebeldes à prudência dos justos; para preparar ao Senhor um povo bem disposto.
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Disse então Zacarias ao anjo: Como conhecerei isto? pois eu já sou velho, e minha mulher avançada em idade.
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
E, respondendo o anjo, disse-lhe: Eu sou Gabriel, que assisto diante de Deus, e fui enviado a falar-te e dar-te estas alegres novas;
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
E eis que ficarás mudo, e não poderás falar até ao dia em que estas coisas aconteçam; porquanto não creeste nas minhas palavras, que a seu tempo se hão de cumprir
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
E o povo estava esperando a Zacarias, e maravilhavam-se de que tanto se demorasse no templo.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
E, saindo ele, não lhes podia falar; e entenderam que tinha visto alguma visão no templo. E falava por acenos, e ficou mudo.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
E sucedeu que, terminados os dias do seu ministério, voltou para sua casa.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
E depois daqueles dias Isabel, sua mulher, concebeu, e por cinco meses se ocultou, dizendo:
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
Porque isto me fez o Senhor, nos dias em que atentou em mim, para destruir o meu opróbrio entre os homens.
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
E, no sexto mes, foi o anjo Gabriel enviado por Deus a uma cidade da Galiléia, chamada Nazareth,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
A uma virgem desposada com um varão, cujo nome era José, da casa de David; e o nome da virgem era Maria.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
E, entrando o anjo aonde ela estava, disse: Salve, agraciada; o Senhor é contigo: bendita tu entre as mulheres.
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
E, vendo-o ela, turbou-se muito das suas palavras, e considerava que saudação seria esta.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Disse-lhe então o anjo: Maria, não temas, porque achaste graça diante de Deus;
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
E eis que em teu ventre conceberás, e darás à luz um filho, e pôr-lhe-as o nome de Jesus.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Este será grande, e será chamado filho do altíssimo; e o Senhor Deus lhe dará o trono de David, seu pai;
E reinará eternamente na casa de Jacob, e o seu reino não terá fim. (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
E disse Maria ao anjo: Como se fará isto? pois não conheço varão.
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
E, respondendo o anjo, disse-lhe: Descerá sobre ti o Espírito Santo, e a virtude do altíssimo te cobrirá com a sua sombra; pelo que também o Santo, que de ti há de nascer, será chamado Filho de Deus.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
E eis que também Isabel, tua prima, concebeu um filho em sua velhice; e é este o sexto mês para aquela que era chamada estéril;
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
Porque para Deus nada será impossível.
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Disse então Maria: Eis aqui a serva do Senhor; cumpra-se em mim segundo a tua palavra. E o anjo ausentou-se dela.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
E naqueles dias, levantando-se Maria, foi apressada às montanhas, a uma cidade de Juda,
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
E entrou em casa de Zacarias, e saudou a Isabel.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
E aconteceu que, ao ouvir Isabel a saudação de Maria, a criancinha saltou no seu ventre; e Isabel foi cheia do Espírito Santo,
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
E exclamou com grande voz, e disse: bendita tu entre as mulheres, e bendito o fruto do teu ventre.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
E de onde me provém isto a mim, que a mãe do meu Senhor venha a mim?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Pois eis que, ao chegar aos meus ouvidos a voz da tua saudação, a criancinha saltou de alegria no meu ventre;
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
E benaventurada a que creu, pois hão de cumprir-se as coisas que da parte do Senhor lhe foram ditas.
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Disse então Maria: A minha alma engrandece ao Senhor,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
E o meu espírito se alegra em Deus meu Salvador;
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
Porque atentou na baixeza de sua serva; pois eis que desde agora todas as gerações me chamarão benaventurada:
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Porque me fez grandes coisas o Poderoso; e santo é o seu nome.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
E a sua misericórdia é de geração em geração sobre os que o temem.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
Com o seu braço obrou valorosamente: dissipou os soberbos no pensamento de seus corações.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Depôs dos tronos os poderosos, e elevou os humildes.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
Encheu de bens os famintos, e despediu vazios os ricos.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Auxiliou a Israel seu servo, recordando-se da sua misericórdia;
Como falou a nossos pais, a Abraão e à sua posteridade, para sempre. (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
E Maria ficou com ela quase três meses, e depois voltou para sua casa.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
E completou-se para Isabel o tempo de dar à luz, e teve um filho.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
E os seus vizinhos e parentes ouviram que tinha Deus usado para com ela de grande misericórdia, e alegraram-se com ela.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
E aconteceu que, ao oitavo dia, vieram circuncidar o menino, e lhe chamavam Zacarias, do nome de seu pai.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
E, respondendo sua mãe, disse: Não, porém será chamado João.
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
E disseram-lhe: ninguém há na tua parentela que se chame por este nome.
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
E perguntaram por acenos ao pai como queria que lhe chamassem.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
E, pedindo ele uma taboinha de escrever, escreveu, dizendo: O seu nome é João. E todos se maravilharam.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
E logo a boca se lhe abriu, e a língua se lhe soltou; e falava, louvando a Deus.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
E veio temor sobre todos os seus circunvizinhos, e em todas as montanhas da Judeia foram divulgadas todas estas coisas.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
E todos os que as ouviam as conservavam em seus corações, dizendo: Quem será pois este menino? E a mão do Senhor estava com ele.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
E Zacarias, seu pai, foi cheio do Espírito Santo, e profetizou, dizendo:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
Bendito o Senhor Deus de Israel, porque visitou e remiu o seu povo,
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
E nos levantou uma salvação poderosa na casa de David seu servo,
Como falou pela boca dos seus santos profetas, desde o princípio do mundo; (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
Que nos livraria dos nossos inimigos e da mão de todos os que nos aborrecem;
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
Para manifestar misericórdia a nossos pais, e lembrar-se do seu santo concerto,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
E do juramento que jurou a Abraão nosso pai,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
De conceder-nos que, libertados da mão de nossos inimigos, o serviríamos sem temor,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
Em santidade e justiça perante ele, todos os dias da nossa vida.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
E tu, ó menino, serás chamado profeta do altíssimo, porque as de ir adiante da face do Senhor, a preparar os seus caminhos;
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
Para dar ao seu povo conhecimento da salvação, na remissão dos seus pecados;
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
Pelas entranhas da misericórdia do nosso Deus, com que o Oriente do alto nos visitou;
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
Para alumiar aos que estão assentados em trevas e sombra de morte; a fim de dirigir os nossos pés pelo caminho da paz.
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
E o menino crescia, e se robustecia em espírito. E esteve nos desertos até ao dia em que havia de mostrar-se a Israel.
