Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Mivel sokan kezdték már rendszeresen megírni azoknak az eseményeknek elbeszélését, amelyek nálunk beteljesedtek,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
úgy, amint ránk hagyták azokat, akik kezdettől fogva szemtanúi és szolgái voltak az igének,
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
jónak láttam magam is, aki eleitől fogva mindennek szorgalmasan végére jártam, hogy azokról rendszeresen írjak neked, jó Teofilus,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
hogy megtudd azoknak a dolgoknak megbízhatóságát, amelyekre tanítottak.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
Heródesnek, Júdea királyának idejében volt egy Zakariás nevű pap, az Abija rendjéből. Felesége pedig Áron leányai közül való volt, és annak neve: Erzsébet.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Mindketten igazak voltak Isten előtt, és feddhetetlenül éltek az Úr parancsolatai és rendelései szerint.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Nem volt nekik gyermekük, mert Erzsébet meddő volt, és mindketten már idős emberek voltak.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Történt pedig, hogy amikor rendjének beosztása szerint papi szolgálatot végzett Isten előtt,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
a papi tiszt szokása szerint rá került a sor, hogy bemenjen az Úr templomába, és bemutassa a füstölőáldozatot.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
A nép egész sokasága kint imádkozott a füstölőáldozat idején.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Neki pedig megjelent az Úr angyala, megállt a füstölőoltár jobb oldalán.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Láttára megrettent Zakariás, és félelem szállta meg.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Az angyal ezt mondta neki: „Ne félj, Zakariás, mert meghallgatásra talált a te könyörgésed, és feleséged, Erzsébet fiút szül neked, akit nevezz Jánosnak.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
Ő örömödre és vigasságodra lesz, és sokan fognak örülni születésének,
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
mert nagy lesz ő az Úr előtt, és bort és részegítő italt nem iszik, és már anyja méhétől fogva megtelik Szentlélekkel.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
És Izrael fiai közül sokakat megtérít az Úrhoz, az ő Istenükhöz.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
És maga is Isten előtt fog járni Illés lelkével és erejével, hogy az atyák szívét a gyermekekhez, és az engedetleneket az igazak lelkületére térítse, hogy az Úr számára felkészítse a népet.“
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Zakariás ezt mondta az angyalnak: „Miből tudhatom ezt meg? Mert én vén vagyok, és az én feleségem is igen idős.“
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
Az angyal így válaszolt neki: „Én vagyok Gábriel, aki Isten előtt állok. Ő küldött engem, hogy beszéljek veled, és ezt az örömhírt meghozzam neked.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Íme, megnémulsz, és nem szólhatsz addig a napig, amelyen ezek megtörténnek, mert nem hittél az én beszédemnek, amelyek majd beteljesednek a maguk idejében.“
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
A nép pedig várta Zakariást, és csodálkozott, hogy a templomban késlekedik.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Amikor kijött, nem tudott szólni hozzájuk, és ebből megértették, hogy látomást látott a templomban, mert csak integetett nekik, és néma maradt.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
És történt, hogy amikor leteltek szolgálatának napjai, elment haza.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
E napok után felesége, Erzsébet fogant méhében, és öt hónapra elrejtőzött, és ezt mondta:
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
„Így cselekedett velem az Úr azokban a napokban, amelyekben rám tekintett, hogy elvegye szégyenemet az emberek előtt.“
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
A hatodik hónapban Isten elküldte Gábriel angyalt Galileának Názáret nevű városába
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
egy szűzhöz, aki a Dávid házából való József nevű férfinak volt a jegyese. A szűznek Mária volt a neve.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
És az angyal bement hozzá, és ezt mondta: „Üdvözlégy, kegyelembe fogadott! Az Úr veled van!“
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Ő pedig megdöbbent ezekre a szavakra, és elgondolkozott, hogy milyen köszöntés ez.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Az angyal ezt mondta neki: „Ne félj, Mária, mert kegyelmet találtál Istennél!
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Íme, fogansz méhedben, és fiút szülsz, akit nevezz Jézusnak.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Ő nagy lesz, és a Magasságos Fiának nevezik, és neki adja az Úr Isten Dávidnak, az Ő atyjának királyi székét.
És uralkodik a Jákób házán örökké, és az Ő királyságának nem lesz vége!“ (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Mária ezt mondta az angyalnak: „Hogyan lesz ez, hiszen nincs férjem?“
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
Így válaszolt neki az angyal: „A Szentlélek száll reád, és a Magasságos ereje árnyékoz be téged, ezért aki születik, Szentnek nevezik majd, Isten Fiának.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
Íme, a te rokonod, Erzsébet is fiút fogant öregségére, és már a hatodik hónapban van az, akit meddőnek mondtak,
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
mert Istennél semmi sem lehetetlen.“
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Mária ezt mondta: „Íme, az Úr szolgálóleánya, legyen úgy, ahogy mondtad.“És akkor elment tőle az angyal.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
Azokban a napokban útra kelt Mária, és nagy sietséggel a hegyvidékre, Júda egyik városába ment.
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
Bement Zakariás házába, és köszöntötte Erzsébetet.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
És történt, hogy amikor Erzsébet meghallotta Mária köszöntését, a magzat megmozdult méhében, és Erzsébet megtelt Szentlélekkel,
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
és hangosan felkiáltott: „Áldott vagy te az asszonyok között, és áldott a te méhednek gyümölcse.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
De hogyan történhet velem az, hogy az én Uramnak anyja jön hozzám?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Mert íme, amikor köszöntésed szava eljutott fülembe, a magzat ujjongva megmozdult méhemben.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
És boldog az, aki hitt, mert beteljesednek azok, amiket az Úr neki mondott.“
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Akkor Mária ezt mondta: „Magasztalja az én lelkem az Urat,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
és örvendez az én lelkem megtartó Istenemben.
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
Mert rátekintett szolgálóleányának alázatos állapotára, mert íme, mostantól fogva boldognak mond engem minden nemzedék.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Mert nagy dolgokat cselekedett velem a Hatalmas, és szent az ő neve.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
És irgalma nemzedékről nemzedékre van azokon, akik őt félik.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
Hatalmas dolgot cselekedett karjával, szétszórta a szívük szándékában felfuvalkodottakat.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Hatalmasokat döntött le trónjaikról, és felmagasztalta az alázatosokat.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
Éhezőket látott el javakkal, és gazdagokat küldött el üresen.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Felkarolta Izraelnek, az ő szolgájának ügyét, mert megemlékezett irgalmasságáról
Ábrahám és utódai iránt örökké – amint megmondta atyáinknak.“ (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Mária Erzsébettel maradt három hónapig, aztán hazament.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Amikor eljött Erzsébet szülésének ideje, fiút szült.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
És meghallották szomszédai és rokonai, hogy az Úr kegyelmesen cselekedett vele, együtt örültek vele.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
És történt a nyolcadik napon, eljöttek körülmetélni a gyermeket, és az ő atyja nevéről Zakariásnak akarták őt nevezni.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
Anyja azonban megszólalt, és ezt mondta: „Nem, hanem János legyen a neve.“
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
És ezt mondták neki: „De hiszen senki sincs rokonságodban, akit így hívnának.“
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
És intettek atyjának, hogy hogyan akarja nevezni.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Ő pedig egy táblát kért, és ezt írta rá: „János a neve.“Erre mindenki elcsodálkozott.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
És egyszerre megnyílt szája és nyelve, és beszélt, és áldotta Istent.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Félelem szállta meg a szomszédokat, és Júdea egész hegyvidékén elhíresztelték mindezeket.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
Akik meghallották, szívükbe vésték, és ezt mondták: „Vajon mi lesz ebből a gyermekből?“Az Úr keze vele volt.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
Zakariás, az ő atyja megtelt Szentlélekkel, és így prófétált:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
„Áldott az Úr, Izrael Istene, hogy meglátogatta és megváltotta az Ő népét,
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
és erős üdvözítőt támasztott nekünk az ő gyermekének, Dávidnak házában,
amint szólott a szent prófétáinak szája által örök időktől fogva, (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
hogy megszabadít ellenségeinktől, és mindazoknak kezéből, akik minket gyűlölnek;
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
hogy irgalmasságot cselekedjék a mi atyáinkkal, és megemlékezzék az ő szent szövetségéről,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
az esküről, amellyel megesküdött Ábrahámnak, a mi atyánknak, hogy megadja nekünk,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
hogy megszabadulva ellenségeink kezéből, félelem nélkül szolgáljunk Neki,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
szentségben és igazságban őelőtte életünk minden napján.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
Te pedig, kisgyermek, a Magasságos prófétája leszel, mert az Úr előtt jársz, hogy útjait előkészítsd,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
és az üdvösség ismeretére megtanítsd az ő népét a bűnök bocsánatával,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
a mi Istenünknek nagy irgalmasságáért, amellyel meglátogatott minket a naptámadat a magasságból,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
hogy világítson azoknak, akik a halál árnyékában ülnek, és igazgassa lábunkat a békesség útjára.“
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
A kisgyermek pedig növekedett és erősödött lélekben, és a pusztában volt egészen addig a napig, amelyen nyilvánosan föl nem lépett Izraelben.
