Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Viele haben es schon unternommen, zusammenhängend zu erzählen, was für Begebenheiten sich unter uns zugetragen haben.
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
Sie haben sich dabei an die Überlieferungen derer gehalten, die von Anfang an Augenzeugen und Diener des Wortes waren.
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
So habe auch ich mich entschlossen, allen Ereignissen von ihren ersten Anfängen an sorgfältig nachzugehen und sie für dich, edler Theophilus, der Reihe nach aufzuschreiben.
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
Auf diese Weise kannst du dich von der Zuverlässigkeit der Lehren überzeugen, in denen du unterrichtet worden bist.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
In den Tagen des Herodes, des Königs von Judäa, lebte ein Priester namens Zacharias, aus der Priesterklasse des Abia. Er hatte eine Frau aus dem Geschlechte Aarons; ihr Name war Elisabeth.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
Beide waren fromm vor Gott und lebten tadellos in allen Geboten und Satzungen des Herrn.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
Doch hatten sie kein Kind; Elisabeth war nämlich unfruchtbar, und beide waren auch schon hochbetagt.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
Einst versah er seinen Dienst vor Gott, weil seine Priesterklasse an der Reihe war.
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
Weil es in der Priesterschaft Gewohnheit war, ward gelost, und er hatte das Rauchopfer darzubringen. So trat er in den Tempel des Herrn ein,
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
die ganze Volksmenge betete jedoch zur Zeit des Rauchopfers draußen.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Da erschien ihm rechts vom Rauchopferaltar ein Engel des Herrn.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
Zacharias erschrak, als er ihn sah, und es befiel ihn Furcht.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
Der Engel aber sprach zu ihm: "Fürchte dich nicht, Zacharias! Dein Gebet ist erhört; Elisabeth, dein Weib, wird dir einen Sohn schenken, und du sollst ihn Johannes nennen.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
Du wirst darüber freudig jubeln, und viele werden über seine Geburt sich freuen.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
Denn er wird groß sein durch die Gnade Gottes. Wein und berauschendes Getränk wird er nicht trinken und schon im Mutterschoß voll des Heiligen Geistes sein.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
Und viele der Kinder Israels wird er zum Herrn, ihrem Gott, bekehren.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
Er wird vor ihm einhergehen im Geist und in der Kraft des Elias, um den Sinn der Väter den Kindern wieder einzuflößen, Unfolgsame zur Gesinnung Frommer hinzuführen und dem Herrn ein williges Volk zu bereiten."
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Doch Zacharias sprach zu dem Engel: "Woran soll ich das erkennen? Ich bin schon alt, und auch mein Weib ist hochbetagt."
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
Darauf gab ihm der Engel zur Antwort: "Ich bin Gabriel, der vor Gott steht, und bin gesandt, mit dir zu reden und dir diese frohe Botschaft zu bringen.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
Siehe, du sollst stumm sein und nicht reden können, bis auf den Tag, da dies eintrifft, weil du meinen Worten nicht geglaubt hast, die zu ihrer Zeit in Erfüllung gehen werden."
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Das Volk, das auf Zacharias wartete, wunderte sich sehr, daß er so lange im Tempel weilte.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
Er trat heraus; doch konnte er nicht zu ihnen reden, und sie erkannten, daß er im Tempel ein Gesicht geschaut hatte. Er konnte ihnen nur noch winken und blieb stumm.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
Als die Zeit seines Dienstes vorüber war, begab er sich nach Hause zurück.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
Hernach empfing Elisabeth, sein Weib, und zog sich auf fünf Monate zurück.
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
Sie sprach: "So hat der Herr an mir getan; er hat auf mich in diesen Tagen herabgeschaut und vor den Menschen meine Schmach hinweggenommen."
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
Im sechsten Monat ward der Engel Gabriel von Gott in eine Stadt in Galiläa namens Nazareth gesandt
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
zu einer Jungfrau, die verlobt war mit einem Manne namens Joseph. Er stammte aus dem Hause David; der Name der Jungfrau war Maria.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
Er der Engel trat zu ihr hinein und sprach: "Gegrüßet seist du, Gnadenvolle; der Herr ist mit dir." Du bist gebenedeit unter den Weibern.
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
Sie ward verwirrt ob dieser Rede und dachte nach, was dieser Gruß bedeute.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Der Engel aber sprach zu ihr: "Fürchte dich nicht, Maria; denn du hast bei Gott Gnade gefunden.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
Siehe, du wirst empfangen und einen Sohn gebären, und du sollst ihm den Namen Jesus geben.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
Er wird groß sein und Sohn des Allerhöchsten heißen; Gott, der Herr, wird ihm den Thron seines Vaters David geben,
und er wird herrschen über das Haus Jakob in Ewigkeit, und seines Reiches wird kein Ende sein." (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Maria sprach zum Engel: "Wie soll das geschehen, da ich keinen Mann erkenne?"
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
Der Engel aber sprach zu ihr: "Der Heilige Geist wird auf dich herabkommen, und die Kraft des Allerhöchsten wird dich überschatten. Darum wird auch das Heilige, das geboren wird, Sohn Gottes heißen.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
Siehe, auch deine Base Elisabeth hat in ihrem Alter einen Sohn empfangen, und dies ist schon der sechste Monat bei ihr, die für unfruchtbar gehalten wird.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
Bei Gott ist nichts unmöglich."
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Da sprach Maria: "Siehe, ich bin die Magd des Herrn; mir geschehe nach deinem Wort." Und der Engel schied von ihr.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
In jenen Tagen machte sich Maria auf und eilte ins Gebirge nach einer Stadt in Juda.
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
Und sie betrat das Haus des Zacharias und grüßte Elisabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
Sobald Elisabeth den Gruß Marias vernahm, frohlockte das Kind in ihrem Schoße. Da ward Elisabeth vom Heiligen Geiste erfüllt
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
und rief mit lauter Stimme: "Du bist gebenedeit unter den Weibern, und gebenedeit ist die Frucht deines Leibes.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
Womit habe ich verdient, daß die Mutter meines Herrn zu mir kommt?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
Denn siehe, sobald der Klang deines Grußes mein Ohr berührte, frohlockte jubelnd das Kind in meinem Schoße.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Selig, die geglaubt hat, daß das in Erfüllung gehen werde, was ihr vom Herrn gesagt ward."
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Da sprach Maria: "Hoch preist meine Seele den Herrn,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
mein Geist frohlockt in Gott, meinem Heiland,
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
weil er die Demut seiner Magd geschaut; denn siehe, fortan preisen mich selig alle Geschlechter.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
Denn Großes hat an mir getan der Mächtige; und heilig ist sein Name.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
Und sein Erbarmen waltet von Geschlecht zu Geschlecht für jene, die ihn fürchten.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
Er wirket Mächtiges mit seinem Arm; zerstreut, die stolz in ihrem Herzen denken.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
Herab stürzt er Gewalthaber von Thronen und erhöht Niedrige;
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
mit Gütern sättigt er die Darbenden; doch Reiche läßt er leer ausgehen.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
Er hat sich angenommen Israels, seines Knechtes, in der Erinnerung an sein Erbarmen -
denn so verhieß er's unsern Vätern schon - mit Abraham und seinem Stamm auf ewig." (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
Maria blieb etwa drei Monate bei ihr. Dann kehrte sie in ihr Haus zurück.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Es kam nun für Elisabeth die Zeit der Niederkunft, und sie gebar einen Sohn.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Als ihre Nachbarn und Verwandten hörten, daß ihr der Herr so großes Erbarmen gezeigt hatte, da freuten sie sich mit ihr.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
Am achten Tage kamen sie, um das Kind zu beschneiden, und wollten ihm den Namen seines Vaters Zacharias geben.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
Doch seine Mutter sprach: "Nein, Johannes soll es heißen."
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
Man sprach zu ihr: "In deiner Verwandtschaft ist doch niemand, der diesen Namen trägt."
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
Nun winkten sie dem Vater, wie er es genannt wissen wolle.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
Er verlangte eine Schreibtafel und schrieb die Worte darauf: "Johannes ist sein Name." Da staunten alle.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
Im selben Augenblick ward sein Mund geöffnet, und seine Zunge ward gelöst; er konnte wieder reden und pries Gott.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Da kam Furcht über alle Nachbarn, und im Gebirge von Judäa sprach man überall von allen diesen Dingen.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
Und alle, die sie hörten, erwogen sie in ihrem Herzen; sie sagten: "Was mag aus diesem Kinde werden?" Und wirklich war die Hand des Herrn mit ihm.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
Sein Vater Zacharias aber ward vom Heiligen Geist erfüllt und sprach wie ein Prophet:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
"Gepriesen sei der Herr, der Gott Israels; heimgesucht hat er sein Volk und ihm Erlösung bereitet,
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
ein Horn des Heils uns aufgerichtet im Hause Davids, seines Knechtes,
wie er verheißen hat von alters her durch seiner heiligen Propheten Mund; (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
von unsern Feinden uns zu retten, aus der Hand all derer, die uns hassen;
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
Barmherzigkeit unsern Vätern zu erweisen und seines heiligen Bundes zu gedenken,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
des Eides, den er unserm Vater Abraham geschworen: Er wolle uns verleihen,
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
daß wir aus unserer Feinde Hand errettet,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
ihm furchtlos dienen in Heiligkeit und Gerechtigkeit dank seiner Gnade alle Tage unsres Lebens.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
Und du, Kind, wirst ein Prophet des Höchsten heißen; denn du wirst vor dem Herrn einhergehen, ihm seine Wege zu bereiten,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
um sein Volk zur Erkenntnis zu führen, daß das Heil in der Vergebung seiner Sünden liege
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
dank des herzlichen Erbarmens unsres Gottes, womit uns heimgesucht das Licht aus der Höhe,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
um denen aufzuleuchten, die in Finsternis und Todesschatten sitzen, und unsre Schritte auf des Friedens Pfad zu lenken."
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Der Knabe wuchs und ward stark im Geiste. Er lebte in der Einsamkeit bis zu dem Tage, da er Israel sich zeigen sollte.
