Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Since many have undertaken to compile an account of the events that have been fulfilled among us,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
just as those who from the beginning were eyewitnesses and ministers of the word have delivered them to us,
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
it seemed good to me also, having carefully investigated all things from the beginning, to write an orderly account for yoʋ, most excellent Theophilus,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
so that yoʋ may know the certainty of the things about which yoʋ have been instructed.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
In the days of Herod, the king of Judea, there was a priest named Zechariah who belonged to the division of Abijah. His wife was of the daughters of Aaron, and her name was Elizabeth.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
They were both righteous before God, walking blamelessly in all the commandments and regulations of the Lord.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
But they had no children because Elizabeth was barren, and they were both advanced in their days.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
While Zechariah was serving as a priest before God when his division was on duty,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
he was chosen by lot, according to the custom of the priesthood, to enter the temple of the Lord and burn incense.
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
At the hour of incense a great crowd was assembled outside, praying.
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
Then an angel of the Lord appeared to Zechariah, standing at the right side of the altar of incense.
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
When Zechariah saw him, he was startled, and fear fell upon him.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
But the angel said to him, “Do not be afraid, Zechariah, for yoʋr prayer has been heard. Yoʋr wife Elizabeth will bear yoʋ a son, and yoʋ shall name him John.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
Yoʋ will have joy and gladness, and many will rejoice at his birth,
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
for he will be great in the sight of the Lord. He must never drink any wine or strong drink, and he will be filled with the Holy Spirit, even from his mother's womb.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
He will turn many of the sons of Israel to the Lord their God.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
And he will go before the Lord in the spirit and power of Elijah, to turn the hearts of fathers back to their children, and the disobedient to the wisdom of the righteous, to make ready a people prepared for the Lord.”
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
Zechariah said to the angel, “How can I know this for certain? For I am an old man, and my wife is advanced in her days.”
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
The angel answered him, “I am Gabriel. I stand in the presence of God and was sent to speak to yoʋ and bring yoʋ this good news.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
But behold, yoʋ will be silent and unable to speak until the day these things take place, because yoʋ did not believe my words, which will be fulfilled at their appointed time.”
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
Meanwhile, the people were waiting for Zechariah and wondering about his delay in the temple.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
When he came out, he was unable to speak to them, and they perceived that he had seen a vision in the temple, because he kept making signs to them and remained unable to speak.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
And when the days of his service had come to an end, he returned to his home.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
After those days his wife Elizabeth conceived and kept herself in seclusion for five months, saying,
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
“The Lord has done this for me. In these days he has looked upon me with favor and taken away my reproach among the people.”
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
In the sixth month the angel Gabriel was sent by God to a town of Galilee called Nazareth,
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
to a virgin betrothed to a man named Joseph, of the house of David. The virgin's name was Mary.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
The angel came to her and said, “Greetings, O favored one, the Lord is with yoʋ! Blessed are yoʋ among women!”
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
But when Mary saw him, she was greatly perplexed by his statement and began wondering what sort of greeting this could be.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
Then the angel said to her, “Do not be afraid, Mary, for yoʋ have found favor with God.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
And behold, yoʋ will conceive in yoʋr womb and give birth to a son, and yoʋ shall name him Jesus.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
He will be great and will be called the Son of the Most High, and the Lord God will give him the throne of his father David.
He will reign over the house of Jacob forever, and of his kingdom there will be no end.” (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
Mary said to the angel, “How will this be, since I am a virgin?”
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
The angel answered her, “The Holy Spirit will come upon yoʋ, and the power of the Most High will overshadow yoʋ; therefore the holy child that is to be born will be called the Son of God.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
And behold, yoʋr relative Elizabeth has also conceived a son in her old age, and this is the sixth month for her who was called barren.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
For nothing is impossible with God.”
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
Then Mary said, “Behold, I am the servant of the Lord; may it happen to me according to yoʋr word.” And the angel left her.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
In those days Mary arose and went with haste to the hill country, to a town of Judah,
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
where she entered the house of Zechariah and greeted Elizabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
When Elizabeth heard Mary's greeting, the baby leaped in her womb, and Elizabeth was filled with the Holy Spirit.
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
Then she exclaimed with a loud voice, “Blessed are yoʋ among women, and blessed is the fruit of yoʋr womb!
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
How has this happened to me that the mother of my Lord should come to me?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
For behold, when the sound of yoʋr greeting came into my ears, the baby in my womb leaped for joy.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
Blessed is she who has believed, for what the Lord has spoken to her will be fulfilled.”
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
Then Mary said, “My soul magnifies the Lord,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
and my spirit rejoices in God my Savior,
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
because he has looked favorably on the humble state of his servant. For behold, from now on all generations will call me blessed,
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
because the Mighty One has done great things for me; holy is his name.
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
From generation to generation his mercy is upon those who fear him.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
He has done a mighty deed with his arm; he has scattered the proud in the thoughts of their hearts.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
He has brought down rulers from their thrones and exalted the lowly.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
He has filled the hungry with good things, but the rich he has sent away empty.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
He has helped his servant Israel, remembering his mercy,
just as he spoke to our fathers, to Abraham and to his offspring forever.” (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
And Mary remained with Elizabeth for about three months and then returned to her house.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
Now the time was fulfilled for Elizabeth to give birth, and she bore a son.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
Then her neighbors and her relatives heard that the Lord had magnified his mercy with her, and they rejoiced with her.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
On the eighth day they came to circumcise the child, and they were going to name him Zechariah, after his father.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
But the child's mother responded, “No! He is to be called John.”
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
But they said to her, “There is no one among yoʋr relatives who has that name.”
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
Then they began making signs to the child's father to find out what he wanted to name him.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
So he asked for a tablet and wrote, “His name is John.” And they were all amazed.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
At once Zechariah's mouth was opened and his tongue was released, and he began to speak, blessing God.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
Then fear came upon all who dwelt around them, and in the entire hill country of Judea all these things were being discussed.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
All who heard about this laid it up in their hearts, saying, “What then will this child become?” And the hand of the Lord was with him.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
Then Zechariah, the child's father, was filled with the Holy Spirit and prophesied:
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
“Blessed be the Lord, the God of Israel, for he has visited his people and brought them redemption.
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
He has raised up for us a horn of salvation in the house of his servant David
(just as he spoke through the mouth of his holy prophets long ago), (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
salvation from our enemies and from the hand of all who hate us—
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
to deal mercifully with our fathers and to remember his holy covenant,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
the oath he swore to Abraham our father, to grant us
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
that we, having been rescued from the hands of our enemies, might serve him without fear,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
in holiness and righteousness before him all the days of our lives.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
And yoʋ, child, will be called a prophet of the Most High, for yoʋ will go before the presence of the Lord to prepare his ways,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
to give his people knowledge of salvation through the remission of their sins,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
through the tender mercy of our God, by which the sunrise has visited us from on high,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
to give light to those who sit in darkness and in the shadow of death, to guide our feet into the way of peace.”
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
And the child grew and became strong in spirit, and he was in the wilderness until the day of his public appearance to Israel.
