Від Луки 1
1 Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
Inasmuch as many took it in hand to present a history concerning these things which have been fulfilled among us,
2 як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
as those being eyewitnesses and ministers of the Word have delivered unto us;
3 то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
it seemed good to me also, having followed carefully all things from the beginning, to write unto thee consecutively, O most noble Theophilus,
4 щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
in order that thou mayest know the certainty of the words concerning which thou hast been instructed.
5 Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest, by name Zacharias, of the course of Ahijah, and his wife of the daughters of Aaron, and her name Elizabeth.
6 Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
And they were both righteous before God, walking in all the commandments and ordinances of the Lord, blameless.
7 і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
And there was no child to them, as Elizabeth was barren, and both were advanced in their days.
8 Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
And it came to pass, while he was officiating in the order of his course before God,
9 то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
(according to the custom of the priesthood he was chosen by lot to offer incense), having gone into the temple of the Lord;
10 А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
and all the multitude of the people were praying without at the hour of incense;
11 Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
the angel of the Lord appeared unto him standing on the right hand of the altar of incense:
12 І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
and Zacharias was troubled seeing him, and fear fell on him.
13 Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
And the angel said to him; Fear not, Zacharias; because thy prayer has been heard, and thy wife Elizabeth shall bring forth a son to thee, and thou shalt call his name John.
14 І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
And there shall be joy and rejoicing, and many shall rejoice at his birth.
15 Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
For he shall be great before the Lord; and he shall not drink wine and strong drink; and he shall be filled with the Holy Ghost even from the womb of his mother.
16 І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
And he will turn many of the sons of Israel to the Lord, their God.
17 І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
And he will go before Him in the spirit and Power of Elijah, to turn the hearts of the fathers to the children, and the disobedient unto the understanding of the righteous, to prepare a people made ready for the Lord.
18 І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
And Zacharias said to the angel: According to what shall I know this? for I am old and my wife advanced in her days.
19 І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
And the angel responding said to him; I am Gabriel standing in the presence of God, and am sent to speak to you and to preach to you these things.
20 І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
And behold thou shalt be dumb and unable to speak, unto the day upon which these things may take place; because thou didst not believe my words, which shall be fulfilled in their time.
21 І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
And the people were waiting for Zacharias, and were wondering because he tarries in the temple.
22 Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
And having come out he was unable to speak to them; and they recognized that he had seen a vision in the temple; and he was beckoning to them and remained dumb.
23 І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
And it came to pass when the days of his ministry were fulfilled, he went away to his own house.
24 Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
And after these days Elizabeth, his wife, conceived, and hid herself five months, saying,
25 Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
That the Lord so hath done unto me, in the days in which He condescended to take away my reproach among men.
26 Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
And in the sixth month the angel Gabriel was sent from God to a city of Galilee, to which was the name
27 до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
Nazareth, to a virgin betrothed to a man, to whom was the name Joseph of the house of David; and the name of the virgin was Mary.
28 І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
And the angel having come to her said; Hail, thou blessed one; the Lord is with thee; blessed art thou among women.
29 Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
And she seeing was troubled over his word, and was reasoning what kind this salutation might be.
30 І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
And the angel said to her; Fear not, Mary; for thou didst find favor with God.
31 І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
And behold, thou shalt conceive and hear a son, and thou shalt call His name Jesus.
32 Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
He shall be great and shall be called the Son of the Highest; and the Lord God shall give unto Him the throne of His father David:
and He shall reign over the house of Jacob forever, and of His Kingdom there shall be no end. (aiōn g165)
34 Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
And Mary said to the angel; How shall this be, since I know not man?
35 І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
And the angel responding said to her; The Holy Ghost shall come upon thee, and the power of the Highest shall overshadow thee; therefore, indeed, that holy thing that is begotten shall be called the Son of God.
36 І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
And behold Elizabeth thy kinswoman, indeed, herself having conceived a son in her old age; and this is the sixth month, to her who is called barren.
37 Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
Because no word shall be impossible with God.
38 Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
And Mary said; Behold the handmaiden of the Lord; may it be done unto me according to thy word. And the angel went away from her.
39 Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
And Mary, rising, departed into the mountainous land, with haste, into a city of Judah.
40 і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
And she came into the house of Zacharias and saluted Elizabeth.
41 І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
And it came to pass when Elizabeth heard the salutation of Mary, the infant in her womb leaped; and Elizabeth was filled with the Holy Spirit; and she spoke with a loud voice and said;
42 і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
Blessed art thou among women, and blessed is the fruit of thy womb.
43 І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
And whence is this to me that the mother of my Lord may come unto me?
44 Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
For behold when the voice of your salutation came into my ears, the infant in my womb leaped with joy.
45 І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
And blessed is she that believeth, because there shall be a perfection to those things having been spoken to her by the Lord.
46 І рече Мария: Величає душа моя Господа,
And Mary said; My soul doth magnify the Lord,
47 і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
and my spirit rejoices in God my Saviour,
48 що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
because He looked upon the low state of his handmaiden.
49 бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
For behold from now all generations call me blessed; because the Mighty One did great things unto me, and His name is holy;
50 І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
and His mercy unto generation of generations to them that fear Him.
51 Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
He wrought power by his own arm; he dispersed the proud in the thought of their heart.
52 поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
He cast down the mighty from thrones and exalted the humble.
53 голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
He filled the poor with good things, and sent away the rich empty.
54 прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
He delivered his son Israel, to remember mercy,
as he spoke to our fathers, to Abraham and his seed forever. (aiōn g165)
56 Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
And Mary remained with her about three months, and returned to her own house.
57 Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
And the time of her parturition was fulfilled unto Elizabeth and she brought forth a son.
58 І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
And the neighbors and her relatives heard, that the Lord was magnifying His mercy with her, and they continued to rejoice with her.
59 І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
And it came to pass on the eighth day, they came to circumcise the little child; and they were calling him Zacharias, after the name of his father.
60 І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
And his mother responding said; No, but he shall be called John.
61 І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
And they said to her; That there is no one among thy kindred who is called by this name.
62 Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
And they were beckoning to his father, what he might wish to call him.
63 І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
And having asked for a writing tablet, he wrote saying; His name is John.
64 Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
And all marveled. And his mouth immediately opened and his tongue loosed, and he continued to speak, praising God.
65 І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
And fear came upon all of those dwelling around; and all these words were spoken abroad in all the mountainous regions of Judea.
66 І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
And all those hearing placed them in their heart, saying; What then shall this little child be? And the hand of the Lord was with him.
67 І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
And Zacharias his father was filled with the Holy Ghost, and prophesied saying;
68 Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
Blessed be the Lord God of Israel, because He looked upon us and wrought redemption to His people, and raised up unto us a horn of salvation
69 і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
in the house of David His son.
As he spoke through the mouth of His holy prophets from the beginning; (aiōn g165)
71 спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
salvation from our enemies, and from the hand of all those who hate us,
72 щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
to execute mercy with our fathers, and remember His holy covenant,
73 клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
the oath which He swore to Abraham our father:
74 та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
to grant unto us, having been delivered out of the hand of our enemies, to serve Him without fear,
75 служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
in holiness and righteousness before Him all the days of our life.
76 А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
And thou, little child, shall be called a prophet of the Highest; for thou shalt go before the face of the Lord to prepare His ways,
77 щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
to give knowledge of salvation to His people in remission of their sins,
78 по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
through the bowels of mercy of our God, in which the dayspring from on high looked upon us,
79 щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
to appear unto those sitting in darkness and in the shadow of death, to direct our feet in the way of peace.
80 Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
And the little child continued to grow and waxed strong in spirit; and was in the deserts until the day of his showing unto Israel.
