Від Івана 6
1 Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського,
After these things, Jesus went away to the other side of the sea of Galilee, which is also called the Sea of Tiberias.
2 І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
A large crowd followed him, because they saw the signs which he did on those who were sick.
3 Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
Jesus went up into the mountain, and he sat there with his disciples.
4 Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.
Now the Passover, the Jewish festival, was near.
5 Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
Jesus therefore lifting up his eyes, and seeing that a large crowd was coming to him, said to Philip, "Where are we to buy bread, that these may eat?"
6 Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має роботи.
This he said to test him, for he himself knew what he would do.
7 Відказав Йому Филип: За двісті денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
Philip answered him, "Two hundred denarii worth of bread is not sufficient for them, that everyone of them may receive a little."
8 Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, said to him,
9 Є тут хлопець один, що мав пять хлїбів ячних [ячмінних] та дві рибки; тільки що сього на стільки?
"There is a boy here who has five barley loaves and two fish, but what are these among so many?"
10 Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місці. Посідали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
Jesus said, "Have the people sit down." Now there was much grass in that place. So the men sat down, in number about five thousand.
11 Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотіли.
Jesus took the loaves; and having given thanks, he distributed to the disciples, and the disciples to those who were sitting down; likewise also of the fish as much as they desired.
12 Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
When they were filled, he said to his disciples, "Gather up the broken pieces which are left over, that nothing be lost."
13 Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
So they gathered them up, and filled twelve baskets with broken pieces from the five barley loaves, which were left over by those who had eaten.
14 Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справді пророк, грядущий на сьвіт.
When therefore the people saw the sign which he did, they said, "This is truly the Prophet who comes into the world."
15 Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
Jesus therefore, perceiving that they were about to come and take him by force, to make him king, withdrew again to the mountain by himself.
16 Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
When evening came, his disciples went down to the sea,
17 і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
and they entered into the boat, and were going over the sea to Capernaum. It was now dark, and Jesus had not yet come to them.
18 А море, од великого вітру, що пурхав, піднялось.
The sea was tossed by a great wind blowing.
19 Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближують ся, і полякались.
When therefore they had rowed about three or four miles, they saw Jesus walking on the sea, and drawing near to the boat; and they were afraid.
20 Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.
But he said to them, "It is I. Do not be afraid."
21 Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
They were willing therefore to receive him into the boat. Immediately the boat was at the land where they were going.
22 Назавтра народ, стоячий по тім боці моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками сво'їми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
On the next day, the crowd that stood on the other side of the sea saw that there was no other boat there, except one, and that Jesus had not entered with his disciples into the boat, but his disciples had gone away alone.
23 инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хліб, як хвалу оддав Господь;
Other boats from Tiberias came near to the place where they ate the bread after the Lord had given thanks.
24 побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
When the crowd therefore saw that Jesus was not there, nor his disciples, they themselves got into the boats, and came to Capernaum, seeking Jesus.
25 І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
When they found him on the other side of the sea, they asked him, "Rabbi, when did you come here?"
26 Відказав Їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
Jesus answered them, "Truly, truly, I tell you, you seek me, not because you saw signs, but because you ate of the loaves, and were filled.
27 Трудіть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічне життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. (aiōnios g166)
Do not work for the food which perishes, but for the food which remains to everlasting life, which the Son of Man will give to you. For God the Father has sealed him." (aiōnios g166)
28 Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
They said therefore to him, "What must we do, that we may work the works of God?"
29 Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
Jesus answered them, "This is the work of God, that you believe in him whom he has sent."
30 Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб виділи ми, та й вірували Тобі? Що чиниш?
They said therefore to him, "What then do you do for a sign, that we may see, and believe you? What work do you do?
31 Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
Our fathers ate the manna in the wilderness. As it is written, 'He gave them bread out of heaven to eat.'"
32 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
Jesus therefore said to them, "Truly, truly, I tell you, it was not Moses who gave you the bread out of heaven, but my Father gives you the true bread out of heaven.
33 Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, і життє дає сьвітові.
For the bread of God is that which comes down out of heaven, and gives life to the world."
34 Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
They said therefore to him, "Lord, always give us this bread."
35 Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
Jesus said to them, "I am the bread of life. He who comes to me will not be hungry, and he who believes in me will never be thirsty.
36 Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
But I told you that you have seen me, and yet you do not believe.
37 Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
All those whom the Father gives me will come to me. Him who comes to me I will in no way throw out.
38 Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
For I have come down from heaven, not to do my own will, but the will of him who sent me.
39 Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нічого, а воскресив його останнього дня.
This is the will of him who sent me, that of all he has given to me I should lose nothing, but should raise him up at the last day.
40 Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав житте вічне, і я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
This is the will of my Father, that everyone who sees the Son, and believes in him, should have everlasting life; and I will raise him up at the last day." (aiōnios g166)
41 Миркали [відказували] тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
The Jewish people therefore murmured concerning him, because he said, "I am the bread which came down out of heaven."
42 і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й Матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
They said, "Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? How then does he say, 'I have come down out of heaven?'"
43 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
Therefore Jesus answered them, "Do not murmur among yourselves.
44 Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
No one can come to me unless the Father who sent me draws him, and I will raise him up in the last day.
45 Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
It is written in the Prophets, 'And they will all be taught by God.' Therefore everyone who hears and learns from the Father comes to me.
46 Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Not that anyone has seen the Father, except he who is from God. He has seen the Father.
Truly, truly, I tell you, he who believes has everlasting life. (aiōnios g166)
48 Я хлїб життя.
I am the bread of life.
49 Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
Your fathers ate the manna in the wilderness, and they died.
50 Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
This is the bread which comes down out of heaven, that anyone may eat of it and not die.
51 Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тіло моє, що я дам за життє сьвіту. (aiōn g165)
I am the living bread which came down out of heaven. If anyone eats of this bread, he will live forever; and the bread which I will give for the life of the world is my flesh." (aiōn g165)
52 Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тіло їсти?
The Jews therefore argued with one another, saying, "How can this one give us flesh to eat?"
53 Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тіла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
Jesus therefore said to them, "Truly I tell you, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink his blood, you do not have life in yourselves.
54 Хто їсть тіло моє і пє мою кров, має життє вічне, і я воскрешу його останнього дня. (aiōnios g166)
He who eats my flesh and drinks my blood has everlasting life, and I will raise him up at the last day. (aiōnios g166)
55 Тїло моє справді єсть їжа, а кров моя справді єсть напиток.
For my flesh is food indeed, and my blood is drink indeed.
56 Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
He who eats my flesh and drinks my blood lives in me, and I in him.
57 Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
As the living Father sent me, and I live because of the Father; so he who feeds on me, he will also live because of me.
58 Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік. (aiōn g165)
This is the bread which came down out of heaven—not as the fathers ate, and died. He who eats this bread will live forever." (aiōn g165)
59 Се Він глаголав у школі, навчаючи в Капернаумі.
He said these things in the synagogue, as he taught in Capernaum.
60 Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
Therefore many of his disciples, when they heard this, said, "This is a hard saying. Who can listen to it?"
61 Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
But Jesus knowing in himself that his disciples murmured at this, said to them, "Does this cause you to stumble?
62 Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
Then what if you would see the Son of Man ascending to where he was before?
63 Се дух, що оживлює; тіло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
It is the Spirit who gives life. The flesh profits nothing. The words that I speak to you are spirit, and are life.
64 Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
But there are some of you who do not believe." For Jesus knew from the beginning who they were who did not believe, and who it was who would betray him.
65 І рече: Тим глаголав вам, що ніхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
He said, "For this cause have I said to you that no one can come to me, unless it is given to him by the Father."
66 Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
At this, many of his disciples went back, and walked no more with him.
67 Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
Jesus said therefore to the twelve, "You do not also want to go away, do you?"
68 Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього, (aiōnios g166)
Simon Peter answered him, "Lord, to whom would we go? You have the words of everlasting life. (aiōnios g166)
69 і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
We have come to believe and know that you are the Holy One of God."
70 Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? А один з вас диявол.
Jesus answered them, "Did I not choose you, the twelve, and one of you is a devil?"
71 Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.
Now he spoke of Judas, the son of Simon Iscariot, for it was he who would betray him, being one of the twelve.
