Від Івана 5
1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
Después de estas cosas hubo una fiesta de los judíos, y Jesús subió a Jerusalén.
2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
Ahora en Jerusalén, cerca del mercado de ovejas, hay un estanque público que en hebreo se llama Betesda. Tiene cinco puertas.
3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
En estas puertas había una gran cantidad de personas con diferentes enfermedades: algunas incapaces de ver, otras sin poder caminar, otras con cuerpos tullidos esperando que el agua se moviera.
4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
Porque un ángel venía al estanque y movía las aguas de vez en cuando y el que primero bajaba al estanque después de agitar el agua sanaba de cualquier enfermedad que tuviese.
5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
Había un hombre que había estado enfermo durante treinta y ocho años.
6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
Cuando Jesús lo vio allí en el piso, le quedó claro que hacía mucho tiempo que estaba en esa condición, y entonces le dijo al hombre: ¿Es tu deseo ser sano?
7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
El enfermo dijo en respuesta: “Señor, no tengo a nadie que me meta en el estanque cuando el agua se mueve; y mientras estoy bajando, otra persona entra antes que yo.
8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
Jesús le dijo: Levántate, toma tu cama y vete.
9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
Y el hombre se enderezó al instante, y tomando su cama, se fue. Ahora ese día era el Sábado.
10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
Entonces los judíos dijeron al hombre que había sido sanado: es el sábado; y es contra la ley cargar tu cama.
11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
Y les dijo: El que me sanó, me dijo: Toma tu cama y vete.
12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
Entonces le preguntaron: ¿Quién es el hombre que te dijo: recoge tu cama y vete?
13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
Ahora bien, el que había sido sanado no sabía quién era, porque Jesús se había ido entre la cantidad de gente que estaba en ese lugar.
14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Después de un tiempo, Jesús se encontró con él en el templo y le dijo: Mira, tú has sido sanado; no peques más por miedo a que te llegue algo peor.
15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
El hombre se fue y dijo a los judíos que era Jesús quien lo había sanado.
16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
Y por esta razón, los judíos se volvieron contra Jesús y lo perseguían, porque él estaba haciendo estas cosas en el día de reposo.
17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
Pero su respuesta fue: Mi Padre todavía está trabajando, y también yo estoy trabajando.
18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Por esta causa, los judíos tenían un mayor deseo de matar a Jesús, porque no solo no guardaba el sábado sino que decía que Dios era su Padre, haciéndose igual a Dios.
19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
Respondió Jesús y dijo: De cierto les digo, que el Hijo no puede hacer nada por sí mismo; él es capaz de hacer solo lo que ve hacer al Padre; todo lo que el Padre hace, el Hijo lo hace de la misma manera.
20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
Porque el Padre tiene amor por el Hijo y le permite ver todo lo que hace, y le permitirá ver obras más grandes que estas para que puedas estar lleno de asombro.
21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
De la misma manera, como el Padre a los muertos resucita y les da vida, así también el Hijo da vida a aquellos a quienes él se complace en darle.
22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
El Padre no juzga a los hombres, sino que ha dado toda la autoridad de juzgar al Hijo;
23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
Para que todos los hombres le den honor al Hijo, así como honran al Padre. El que no honra al Hijo no honra al Padre que lo envió.
24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. (aiōnios g166)
En verdad les digo, el hombre cuyos oídos están abiertos a mi palabra y que tiene fe en el que me envió, tiene vida eterna; él no será juzgado, sino que ha venido de la muerte a la vida. (aiōnios g166)
25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
De cierto, de cierto les digo, que viene el tiempo, y ahora ha venido, cuando la voz del Hijo de Dios vendrá a oídos de los muertos, y los que la oigan tendrán vida.
26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
Porque así como el Padre tiene vida en sí mismo, así también le ha dado al Hijo tener vida en sí mismo.
27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
Y le ha dado autoridad para ser juez, porque él es el Hijo del hombre.
28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
No se sorprendan de esto: porque vendrá tiempo cuando su voz vendrá a todos los que están en el lugar de los muertos,
29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
y saldrán; aquellos que han hecho el bien, en la nueva vida; y los que hicieron mal, para ser juzgados.
30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Por mí mismo no puedo hacer nada: como la voz viene a mí, así tomó una decisión; y mi decisión es correcta porque no tengo ningún deseo de hacer lo que me agrada a mí mismo, sino sólo lo que es agradable para el que me envió.
31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
Si diera testimonio sobre mí mismo, mi testimonio no sería cierto.
32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
Hay otro que da testimonio sobre mí y estoy seguro de que el testimonio que da de mí es verdad.
33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
Enviaste a preguntar a Juan y él dio testimonio verdadero.
34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
Pero no necesito el testimonio de un hombre: solo digo estas cosas para que tengan salvación.
35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
Él era una luz ardiente y brillante, y durante un tiempo estuvieron listos para ser feliz en su luz.
36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
Pero el testimonio que tengo es mayor que el de Juan: la obra que el Padre me ha dado para hacer, la misma obra que ahora estoy haciendo, es un testimonio que el Padre me ha enviado.
37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
Y el Padre mismo que me envió dio testimonio de mí. Ninguno de ustedes ha escuchado su voz alguna vez; ni lo han visto.
38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
Y no han guardado su palabra en sus corazones, porque no tienen fe en aquel a quien él ha enviado.
39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. (aiōnios g166)
Hacen búsqueda en las Sagradas Escrituras, en la creencia de que a través de ellas obtienes la vida eterna; y son esas Escrituras las que dan testimonio sobre mí. (aiōnios g166)
40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
Y todavía no desean venir a mí para que tengan vida.
41 Чести від людей не приймаю.
No tomo el honor de los hombres;
42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
Pero tengo conocimiento de ustedes que no tienen amor por Dios en sus corazones.
43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
He venido en nombre de mi Padre, y sus corazones no están abiertos para mí. Si otro llega sin otra autoridad que él mismo, le darán su aprobación.
44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
¿Cómo es posible que tengan fe mientras toman el honor el uno del otro y no desean el honor que proviene del único Dios?
45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
Quiten de su mente la idea de que diré cosas en su contra al Padre: el que dice cosas en su contra es Moisés, en quien confían.
46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
Si tuvieran fe en Moisés, tendrían fe en mí; porque sus escritos son sobre mí.
47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Si no creen en sus escritos, ¿cómo creerá en mis palabras?
