Від Івана 5
1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
DOPO queste cose v'era una festa de' Giudei; e Gesù salì in Gerusalemme.
2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
Or in Gerusalemme, presso della [porta] delle pecore, v'è una pescina, detta in Ebreo Betesda, che ha cinque portici.
3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
In essi giaceva gran moltitudine d'infermi, di ciechi, di zoppi, di secchi, aspettando il movimento dell'acqua.
4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
Perciocchè di tempo in tempo un angelo scendeva nella pescina, ed intorbidava l'acqua; e il primo che vi entrava, dopo l'intorbidamento dell'acqua, era sanato, di qualunque malattia egli fosse tenuto.
5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
Or quivi era un certo uomo, ch'era stato infermo trentotto anni.
6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
Gesù, veduto costui giacere, e sapendo che già lungo tempo era stato [infermo], gli disse: Vuoi tu esser sanato?
7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
L'infermo gli rispose: Signore, io non ho alcuno che mi metta nella pescina, quando l'acqua è intorbidata; e quando io [vi] vengo, un altro [vi] scende prima di me.
8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
Gesù gli disse: Levati, togli il tuo letticello, e cammina.
9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
E in quello stante quell'uomo fu sanato, e tolse il suo letticello, e camminava. Or in quel giorno era sabato.
10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
Laonde i Giudei dissero a colui ch'era stato sanato: Egli è sabato; non ti è lecito di togliere il tuo letticello.
11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
Egli rispose loro: Colui che mi ha sanato mi ha detto: Togli il tuo letticello, e cammina.
12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
Ed essi gli domandarono: Chi è quell'uomo che ti ha detto: Togli il tuo letticello, e cammina?
13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
Or colui ch'era stato sanato non sapeva chi egli fosse; perciocchè Gesù s'era sottratto dalla moltitudine ch'era in quel luogo.
14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Di poi Gesù lo trovò nel tempio, e gli disse: Ecco, tu sei stato sanato; non peccar più, che peggio non ti avvenga.
15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
Quell'uomo se ne andò, e rapportò ai Giudei che Gesù era quel che l'avea sanato.
16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
E PERCIÒ i Giudei perseguivano Gesù, e cercavano d'ucciderlo, perciocchè avea fatte quelle cose in sabato.
17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
Ma Gesù rispose loro: Il Padre mio opera infino ad ora, ed io ancora opero.
18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Perciò adunque i Giudei cercavano vie più d'ucciderlo, perciocchè non solo violava il sabato, ma ancora diceva Iddio [esser] suo Padre, facendosi uguale a Dio.
19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
Laonde Gesù rispose, e disse loro: In verità, in verità, io vi dico, che il Figliuolo non può far nulla da sè stesso, ma [fa] ciò che vede fare al Padre, perciocchè le cose ch'esso fa, il Figliuolo le fa anch'egli simigliantemente.
20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
Poichè il Padre ama il Figliuolo, e gli mostra tutte le cose ch'egli fa; ed anche gli mostrerà opere maggiori di queste, acciocchè voi vi maravigliate.
21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
Perciocchè, siccome il Padre suscita i morti, e li vivifica, così ancora il Figliuolo vivifica coloro ch'egli vuole.
22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
Poichè il Padre non giudica alcuno, ma ha dato tutto il giudicio al Figliuolo;
23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
acciocchè tutti onorino il Figliuolo, come onorano il Padre; chi non onora il Figliuolo, non onora il Padre che l'ha mandato.
24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. (aiōnios g166)
In verità, in verità, io vi dico, che chi ode la mia parola, e crede a colui che mi ha mandato, ha vita eterna, e non viene in giudicio; anzi è passato dalla morte alla vita. (aiōnios g166)
25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
In verità, in verità, io vi dico, che l'ora viene, e [già] al presente è, che i morti udiranno la voce del Figliuol di Dio, e coloro che l'avranno udita viveranno.
26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
Perciocchè, siccome il Padre ha vita in sè stesso,
27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
così ha dato ancora al Figliuolo d'aver vita in sè stesso; e gli ha data podestà eziandio di far giudicio, in quanto egli è Figliuol d'uomo.
28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
Non vi maravigliate di questo; perciocchè l'ora viene, che tutti coloro che [son] ne' monumenti udiranno la sua voce;
29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
ed usciranno, coloro che avranno fatto bene, in risurrezion di vita; e coloro che avranno fatto male, in risurrezion di condannazione.
30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Io non posso da me stesso far cosa alcuna; io giudico secondo che io odo; e il mio giudicio è giusto, perciocchè io non cerco la mia volontà, me la volontà del Padre che mi ha mandato.
31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
Se io testimonio di me stesso, la mia testimonianza non è verace.
32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
V'è un altro che rende testimonianza di me, ed io so che la testimonianza ch'egli rende di me è verace.
33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
Voi mandaste a Giovanni, ed egli rendette testimonianza alla verità.
34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
Or io non prendo testimonianza da uomo alcuno, ma dico queste cose, acciocchè siate salvati.
35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
Esso era una lampana ardente, e lucente; e voi volentieri gioiste, per un breve tempo, alla sua luce.
36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
Ma io ho la testimonianza maggiore di quella di Giovanni, poichè le opere che il Padre mi ha date ad adempiere, quelle opere, [dico], le quali io fo, testimoniano di me, che il Padre mio mi ha mandato.
37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
Ed anche il Padre stesso che mi ha mandato ha testimoniato di me; voi non udiste giammai la sua voce, nè vedeste la sua sembianza;
38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
e non avete la sua parola dimorante in voi, perchè non credete a colui ch'egli ha mandato.
39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. (aiōnios g166)
Investigate le scritture, perciocchè voi pensate per esse aver vita eterna; ed esse son quelle che testimoniano di me. (aiōnios g166)
40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
Ma voi non volete venire a me, acciocchè abbiate vita.
41 Чести від людей не приймаю.
Io non prendo gloria dagli uomini.
42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
Ma io vi conosco, che non avete l'amor di Dio in voi.
43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
Io son venuto nel nome del Padre mio, e voi non mi ricevete; se un altro viene nel suo proprio nome, quello riceverete.
44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
Come potete voi credere, poichè prendete gloria gli uni dagli altri, e non cercate la gloria che [viene] da un solo Dio?
45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
Non pensate che io vi accusi appo il Padre; v'è chi vi accusa, [cioè] Mosè, nel qual voi avete riposta la vostra speranza.
46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
Perciocchè, se voi credeste a Mosè, credereste ancora a me; poichè egli ha scritto di me.
47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
Ma se non credete agli scritti d'esso, come crederete alle mie parole?
