Від Івана 5
1 Після сього було сьвято Жидівське, і прийшов Ісус у Єрусалим.
Some time later there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
2 У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейська Ветезда, з пятьма ходниками.
Now there is in Jerusalem near the Sheep Gate a pool with five covered colonnades, which in Hebrew is called Bethesda.
3 В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
On these walkways lay a great number of the sick, the blind, the lame, and the paralyzed.
4 Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
5 Був же там один чоловік, що трийцять і вісім років був у недузї.
One man there had been an invalid for thirty-eight years.
6 Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
When Jesus saw him lying there and realized that he had spent a long time in this condition, He asked him, “Do you want to get well?”
7 Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
“Sir,” the invalid replied, “I have no one to help me into the pool when the water is stirred. While I am on my way, someone else goes in before me.”
8 Рече йому Ісус: Устань, візьми постіль твою, та й ходи!
Then Jesus told him, “Get up, pick up your mat, and walk.”
9 зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
Immediately the man was made well, and he picked up his mat and began to walk. Now this happened on the Sabbath day,
10 І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
so the Jews said to the man who had been healed, “This is the Sabbath! It is unlawful for you to carry your mat.”
11 Відказав їм: Хто оздоровив мене, той мені сказав: Візьми постіль твою, та й ходи.
But he answered, “The man who made me well told me, ‘Pick up your mat and walk.’”
12 Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постіль твою, та й ходи?
“Who is this man who told you to pick it up and walk?” they asked.
13 Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місці тому.
But the man who was healed did not know who it was, for Jesus had slipped away while the crowd was there.
14 Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Afterward, Jesus found the man at the temple and said to him, “See, you have been made well. Stop sinning, or something worse may happen to you.”
15 Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
And the man went away and told the Jews that it was Jesus who had made him well.
16 За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
Now because Jesus was doing these things on the Sabbath, the Jews began to persecute Him.
17 Ісус же відказав їм: Отець мій досї робить і я роблю.
But Jesus answered them, “To this very day My Father is at His work, and I too am working.”
18 За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Because of this, the Jews tried all the harder to kill Him. Not only was He breaking the Sabbath, but He was even calling God His own Father, making Himself equal with God.
19 Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нічого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
So Jesus replied, “Truly, truly, I tell you, the Son can do nothing by Himself, unless He sees the Father doing it. For whatever the Father does, the Son also does.
20 Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому діла, щоб ви дивувались.
The Father loves the Son and shows Him all He does. And to your amazement, He will show Him even greater works than these.
21 Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлюе.
For just as the Father raises the dead and gives them life, so also the Son gives life to whom He wishes.
22 Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
Furthermore, the Father judges no one, but has assigned all judgment to the Son,
23 щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
so that all may honor the Son just as they honor the Father. Whoever does not honor the Son does not honor the Father who sent Him.
24 Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має житте вічне, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє. (aiōnios g166)
Truly, truly, I tell you, whoever hears My word and believes Him who sent Me has eternal life and will not come under judgment. Indeed, he has crossed over from death to life. (aiōnios g166)
25 Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
Truly, truly, I tell you, the hour is coming and has now come when the dead will hear the voice of the Son of God, and those who hear will live.
26 Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
For as the Father has life in Himself, so also He has granted the Son to have life in Himself.
27 і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
And He has given Him authority to execute judgment, because He is the Son of Man.
28 Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
Do not be amazed at this, for the hour is coming when all who are in their graves will hear His voice
29 і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
and come out—those who have done good to the resurrection of life, and those who have done evil to the resurrection of judgment.
30 Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
I can do nothing by Myself; I judge only as I hear. And My judgment is just, because I do not seek My own will, but the will of Him who sent Me.
31 Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
If I testify about Myself, My testimony is not valid.
32 Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
There is another who testifies about Me, and I know that His testimony about Me is valid.
33 Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правді.
You have sent to John, and he has testified to the truth.
34 Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
Even though I do not accept human testimony, I say these things so that you may be saved.
35 Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотіли повеселитись на часину сьвітлом його.
John was a lamp that burned and gave light, and you were willing for a season to bask in his light.
36 Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті діла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
But I have testimony more substantial than that of John. For the works that the Father has given Me to accomplish—the very works I am doing—testify about Me that the Father has sent Me.
37 І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
And the Father who sent Me has Himself testified about Me. You have never heard His voice nor seen His form,
38 і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
nor does His word abide in you, because you do not believe the One He sent.
39 Прослідіть писання; бо ви думаєте в них життє вічне мати; й ті сьвідкують про мене. (aiōnios g166)
You pore over the Scriptures because you presume that by them you possess eternal life. These are the very words that testify about Me, (aiōnios g166)
40 Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
yet you refuse to come to Me to have life.
41 Чести від людей не приймаю.
I do not accept glory from men,
42 Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
but I know you, that you do not have the love of God within you.
43 Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
I have come in My Father’s name, and you have not received Me; but if someone else comes in his own name, you will receive him.
44 Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а славу що від одного Бога, не шукаєте?
How can you believe if you accept glory from one another, yet do not seek the glory that comes from the only God?
45 Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
Do not think that I will accuse you before the Father. Your accuser is Moses, in whom you have put your hope.
46 Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
If you had believed Moses, you would believe Me, because he wrote about Me.
47 Коли ж його писанням не віруєте, як моїм словам вірувати мете?
But since you do not believe what he wrote, how will you believe what I say?”
