Від Івана 18
1 Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
When Jesus had spoken these words, he went forth with his disciples over the brook Kedron, where was a garden, into which he entered, and his disciples.
2 Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
And Judas also, who betrayed him, knew the place: for Jesus often resorted thither with his disciples.
3 Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.
Judas then, having received a band [of men] and officers from the chief priests and Pharisees, cometh thither with lanterns, and torches, and weapons.
4 Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече Їм: Кого шукаєте?
Jesus therefore, knowing all things that were coming upon him, went forth, and said to them, Whom seek ye?
5 Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
They answered him, Jesus of Nazareth. Jesus saith to them, I am [he]. And Judas also, who betrayed him, stood with them.
6 Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
As soon then as he had said to them, I am [he], they went backward, and fell to the ground.
7 Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
Then he asked them again, Whom seek ye? And they said, Jesus of Nazareth.
8 Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
Jesus answered, I have told you that I am [he]: If therefore ye seek me, let these go away:
9 Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.
That the saying might be fulfilled which he spoke, Of them whom thou gavest to me, I have lost none.
10 Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
Then Simon Peter, having a sword, drew it, and smote the servant of the high priest, and cut off his right ear. The servant's name was Malchus.
11 Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
Then said Jesus to Peter, Put up thy sword into the sheath: the cup which my Father hath given me, shall I not drink it?
12 Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
Then the band, and the captain, and officers of the Jews took Jesus, and bound him,
13 і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреем того року.
And led him away to Annas first, (for he was father-in-law to Caiaphas, who was the high priest that same year.)
14 Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
Now Caiaphas was he who gave counsel to the Jews, that it was expedient that one man should die for the people.
15 Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
And Simon Peter followed Jesus, and [so did] another disciple. That disciple was known to the high priest, and went in with Jesus into the palace of the high priest.
16 Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
But Peter stood at the door without. Then went out that other disciple who was known to the high priest, and spoke to her that kept the door, and brought in Peter.
17 Каже тодї слуга двернипя Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
Then saith the damsel that kept the door to Peter, Art not thou also [one] of this man's disciples? He saith, I am not.
18 Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
And the servants and officers stood there, who had made a fire of coals; (for it was cold) and they warmed themselves: and Peter stood with them, and warmed himself.
19 Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
The high priest then asked Jesus concerning his disciples, and concerning his doctrine.
20 Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
Jesus answered him, I spoke openly to the world; I ever taught in the synagogue and in the temple, whither the Jews always resort; and in secret have I said nothing.
21 Чого мене питаєш? Спитай тих, Що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав
Why dost thou ask me? ask them who heard me, what I have said to them: behold, they know what I have said.
22 Як же Він де промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
And when he had thus spoken, one of the officers who stood by, struck Jesus with the palm of his hand, saying, Answerest thou the high priest so?
23 Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
Jesus answered him, If I have spoken evil, bear testimony of the evil: but if well, why smitest thou me?
24 Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
(Now Annas had sent him bound to Caiaphas the high priest.)
25 Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
And Simon Peter stood and warmed himself. They said therefore to him, Art not thou also [one] of his disciples? He denied [it], and said, I am not.
26 Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
One of the servants of the high priest (being the kinsman of him whose ear Peter cut off) saith, Did not I see thee in the garden with him?
27 Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.
Peter then denied again, and immediately the cock crowed.
28 Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
Then they led Jesus from Caiaphas to the hall of judgment: and it was early; and they themselves went not into the judgment-hall, lest they should be defiled; but that they might eat the passover.
29 Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
Pilate then went out to them, and said, What accusation bring ye against this man?
30 Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходій, не віддавали б ми Його тобі.
They answered and said to him, If he were not a malefactor, we would not have delivered him up to thee.
31 Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
Then said Pilate to them, Take ye him, and judge him according to your law. The Jews therefore said to him, It is not lawful for us to put any man to death:
32 Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
That the saying of Jesus might be fulfilled, which he spoke, signifying what death he should die.
33 Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
Then Pilate entered into the judgment-hall again, and called Jesus, and said to him, Art thou the King of the Jews?
34 Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
Jesus answered him, Sayest thou this thing from thyself, or did others tell it thee concerning me?
35 Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
Pilate answered, Am I a Jew? Thy own nation, and the chief priests, have delivered thee to me: What hast thou done?
36 Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од cьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
Jesus answered, My kingdom is not of this world: if my kingdom were of this world, then would my servants fight, that I should not be delivered to the Jews: but now is my kingdom not from hence.
37 Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
Pilate therefore said to him, Art thou a King then? Jesus answered, Thou sayest that I am a King. To this end was I born, and for this cause came I into the world, that I should testify to the truth. Every one that is of the truth heareth my voice.
38 Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
Pilate saith to him, What is truth? And when he had said this, he went out again to the Jews, and saith to them, I find in him no fault.
39 Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
But ye have a custom that I should release to you one at the passover: will ye therefore that I release to you the King of the Jews?
40 Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
Then they all cried again, saying, Not this man, but Barabbas. Now Barabbas was a robber.
