Від Івана 18
1 Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
When Jesus had said this, he went out with his disciples and crossed the brook Kedron to a place where there was a garden, into which he and his disciples went.
2 Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
The place was well known to Judas, the betrayer, for Jesus and his disciples had often met there.
3 Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями [смолоскипами], та з зброєю.
So Judas, who had obtained the soldiers of the Roman garrison, and some police-officers from the Chief Priests and the Pharisees, came there with lanterns, torches, and weapons.
4 Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече Їм: Кого шукаєте?
Jesus, aware of all that was coming upon him, went to meet them, and said to them: “For whom are you looking?”
5 Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
“Jesus of Nazareth,” was their answer. “I am he,” said Jesus. (Judas, the betrayer, was also standing with them.)
6 Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
When Jesus said ‘I am he,’ they drew back and fell to the ground.
7 Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
So he again asked for whom they were looking, and they answered: “Jesus of Nazareth.”
8 Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
“I have already told you that I am he,” replied Jesus, “so, if it is for me that you are looking, let these men go.”
9 Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не вгубив я з них нїкого.
This was in fulfilment of his words — ‘Of those whom thou hast given me I have not lost one.’
10 Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
At this, Simon Peter, who had a sword with him, drew it, and struck the High Priest’s servant, and cut off his right ear. The servant’s name was Malchus.
11 Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
But Jesus said to Peter: “Sheathe your sword. Shall I not drink the cup which the Father has given me?”
12 Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
So the soldiers of the garrison, with their Commanding Officer and the Jewish police, arrested Jesus and bound him,
13 і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреем того року.
and took him first of all to Annas. Annas was the father-in-law of Caiaphas, who was High Priest that year.
14 Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
It was Caiaphas who had counselled the Jews, that it was best that one man should die for the people.
15 Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
Meanwhile Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple. That disciple, being well-known to the High Priest, went with Jesus into the High Priest’s court-yard,
16 Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
while Peter stood outside by the door. Presently the other disciple — the one well-known to the High Priest — went out and spoke to the portress, and brought Peter in.
17 Каже тодї слуга двернипя Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
So the maidservant said to Peter: “Are not you also one of this man’s disciples?” “No, I am not,” he said.
18 Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
The servants and police-officers were standing round a charcoal fire (which they had made because it was cold), and were warming themselves. Peter, too, was with them, standing and warming himself.
19 Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
The High Priest questioned Jesus about his disciples and about his teaching.
20 Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
“For my part,” answered Jesus, “I have spoken to all the world openly. I always taught in some Synagogue, or in the Temple Courts, places where all the Jews assemble, and I never spoke of anything in secret.
21 Чого мене питаєш? Спитай тих, Що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав
Why question me? Question those who have listened to me as to what I have spoken about to them. They must know what I said.”
22 Як же Він де промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
When Jesus said this, one of the police-officers, who was standing near, gave him a blow with his hand. “Do you answer the High Priest like that?” he exclaimed.
23 Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
“If I said anything wrong, give evidence about it,” replied Jesus; “but if not, why do you strike me?”
24 Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
Annas sent him bound to Caiaphas the High Priest.
25 Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
Meanwhile Simon Peter was standing there, warming himself; so they said to him: “Are not you also one of his disciples?” Peter denied it. “No, I am not,” he said.
26 Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
One of the High Priest’s servants, a relation of the man whose ear Peter had cut off, exclaimed: “Did not I myself see you with him in the garden?”
27 Знов тодї відрік ся Петр, і зараз пївень запіяв.
Peter again denied it; and at that moment a cock crowed.
28 Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
From Caiaphas they took Jesus to the Government House. It was early in the morning. But they did not enter the Government House themselves, lest they should become ‘defiled,’ and so be unable to eat the Passover.
29 Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
Therefore Pilate came outside to speak to them. “What charge do you bring against this man?” he asked.
30 Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходій, не віддавали б ми Його тобі.
“If he had not been a criminal, we should not have given him up to you,” they answered.
31 Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
“Take him yourselves,” said Pilate, “and try him by your own Law.” “We have no power to put any one to death,” the Jews replied —
32 Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
In fulfilment of what Jesus had said when indicating the death that he was destined to die.
33 Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
After that, Pilate went into the Government House again, and calling Jesus up, asked him: “Are you the King of the Jews?”
34 Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
“Do you ask me that yourself?” replied Jesus, “or did others say it to you about me?”
35 Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
“Do you take me for a Jew?” was Pilate’s answer. “It is your own nation and the Chief Priests who have given you up to me. What have you done?”
36 Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од cьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
“My kingly power,” replied Jesus, “is not due to this world. If it had been so, my servants would be doing their utmost to prevent my being given up to the Jews; but my kingly power is not from the world.”
37 Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
“So you are a King after all!” exclaimed Pilate. “Yes, it is true I am a King,” answered Jesus. “I was born for this, I have come into the world for this — to bear testimony to the Truth. Every one who is on the side of Truth listens to my voice.”
38 Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
“What is Truth?” exclaimed Pilate. After saying this, he went out to the Jews again, and said: “For my part, I find nothing with which he can be charged.
39 Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
It is, however, the custom for me to grant you the release of one man at the Passover Festival. Do you wish for the release of the King of the Jews?”
40 Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
“No, not this man,” they shouted again, “but Barabbas!” This Barabbas was a robber.
