Від Івана 16
1 Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
These things have I spoken unto you, that ye may not be offended:
2 Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу
for they will excommunicate you: yea, the time is coming, that whosoever killeth you, will think that he offers an acceptable service to God.
3 І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
And these things will they do unto you; because they have not known the Father, nor me.
4 Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
But I have told you these things, that when the time cometh, ye may remember that I told you of them. Though I did not tell you of them at the beginning, because I was with you.
5 Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
But now I am going away to Him that sent me, and yet none of you asketh me, Whither art thou going? but because I have said these things to you,
6 Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
sorrow hath filled your heart.
7 Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не дійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
Nevertheless I tell you the truth, it is expedient for you that I should go away; for if I go not away, the comforter will not come unto you; but if I depart, I will send Him unto you.
8 А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
And when He comes, He will convince the world of sin, and of righteousness, and of judgement:
9 за гріх бо не вірують у мене;
of sin, because they believe not on me;
10 за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
of righteousness, because I am going to my Father and ye shall see me no more;
11 за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
and of judgement, because the prince of this world is judged.
12 Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нині.
I have yet many things to say to you, but ye cannot bear them now.
13 Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
But when the Spirit of truth is come, He will guide you into all truth: for He will not speak of Himself; but whatsoever He shall hear, that will He speak, and will shew you things to come.
14 Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
He shall glorify me, for He shall take of mine and shew it unto you.
15 Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
All that the Father hath are mine: therefore I said, that He shall take of mine and shew it unto you.
16 Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
A little while and ye shall not see me: and again a little while and ye shall see me, because I am going to the Father.
17 Казали тоді деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
Some of his disciples therefore said one to another, What is the meaning of this that He saith to us, A little while and ye shall not see me, and again a little while and ye shall see me, and---because I am going to the Father?
18 Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
they said therefore, What is this little while that He speaks of? we do not understand what He means.
19 Знав же Ісус, що хотіли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
Now Jesus knew that they wanted to ask Him, and therefore said unto them, Are ye enquiring among each other about this, that I said, A little while and ye shall not see me, and again a little while and ye shall see me?
20 Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
Verily I tell you, that ye shall weep and lament, but the world shall rejoice: and ye shall be sorrowful, but your sorrow shall be turned into joy.
21 Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
A woman when she is in labor, hath sorrow, because her hour is come; but when she is delivered of the child, she thinks no more of the anguish, for joy, that a man is born into the world.
22 І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших піхта не візьме од вас.
And ye therefore now have sorrow; but I will see you again, and your heart shall rejoice, and your joy shall no one take from you.
23 І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отпя імям моїм, дасть вам.
And in that day ye shall ask me nothing: but I assure you, that whatsoever ye shall ask of the Father in my name, He will give it you.
24 Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.
Hitherto ye have asked for nothing in my name: ask and ye shall receive, that your joy may be full.
25 Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
These things have I spoken to you in parables: but the time is coming when I shall no more speak to you in parables, but tell you with plainness concerning the Father.
26 Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
In that day ye shall ask in my name; and I do not say that I will ask the Father on your behalf.
27 Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
For the Father himself loveth you; because ye have loved me, and have believed that I came from God: and I indeed came from the Father,
28 Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
and am come into the world: but now I am leaving the world again, and am going to the Father.
29 Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти ніякої не кажеш.
His disciples said unto Him, Now indeed Thou speakest plainly, and usest no parable.
30 Тепер знаємо, що знавш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
Now we are convinced that Thou knowest all things, and hast no need that any one should ask Thee: by this we believe that Thou camest forth from God.
31 Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
Jesus answered them, Do ye now believe?
32 Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
Behold, the time is coming, and is even now come, that ye shall be dispersed every one his own way, and shall leave me alone: but I am not alone, for the Father is with me.
33 Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
These things have I spoken unto you, that in me ye might have peace. In the world ye shall have trouble: but be of good courage, I have overcome the world.
