Від Івана 16
1 Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
Těmito slovy jsem vás chtěl varovat, abyste nepodlehli zmatku z budoucích událostí.
2 Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу
Nejdříve vás vyženou ze synagog. Pak vás budou dokonce zabíjet v domnění, že tím slouží Bohu.
3 І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
Budou to dělat, protože nepoznali Otce ani mne.
4 Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
Říkám to proto, abyste se na má slova rozpomněli, až se naplní. Zatím jsem o tom nemluvil, protože jsem byl s vámi.
5 Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
Můj čas se však naplnil a já brzy odejdu k tomu, který mne poslal. Vidím však, že nechápete, kam jdu. Místo abyste se radovali, jste stísněni smutkem a starostmi.
6 Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
7 Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не дійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
Věřte mi, že pro vás bude lepší, když odejdu. Kdybych zůstal, Zastánce by k vám nepřišel. Odejdu-li, pošlu ho k vám.
8 А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
Až přijde, ukáže lidem, v čem spočívá hřích, zda existuje spravedlnost a koho je třeba soudit.
9 за гріх бо не вірують у мене;
Hřích je v tom, že lidé ve mne nevěří.
10 за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
Spravedlnost je v tom, že Bůh potrestal Krista jako zástupce hříšníků, vzkřísil ho a přijal do své slávy.
11 за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
A soud znamená, že uchvatitel tohoto světa je již odsouzen.
12 Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нині.
Je toho ještě mnoho, co bych vám chtěl říci, ale vy to nemůžete v této chvíli pochopit.
13 Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
Teprve až přijde Duch svatý, odkryje vám plnou pravdu.
14 Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
On bude jejím věrným tlumočníkem. Oznámí vám i to, co má přijít.
15 Усе, що має Отець, - моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
Nebude zdůrazňovat sebe, ale vyvyšovat mne, protože mně Otec svěřil všechno. A tak co vám sdělí Duch, bude ukazovat vždycky ke mně.
16 Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
Zanedlouho již mezi vámi nebudu, ale brzy potom mě znovu uvidíte. Pak půjdu zase k Otci.“
17 Казали тоді деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця?
„O čem to jen mluví?“ptali se učedníci jeden druhého. „Kde bude zanedlouho? Kdy ho zase uvidíme? Co to znamená, že půjde k Otci? Tomu nerozumíme.“
18 Казали ж: Що се, що каже: Трохи? Не знаємо, що Він каже.
19 Знав же Ісус, що хотіли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
Ježíš poznal, že si učedníci s jeho slovy nevědí rady. „Vysvětlím vám to, “řekl.
20 Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
„Brzy se svět bude radovat z mého utrpení, zatímco vy budete plakat. Ale váš pláč se záhy promění v radost, protože mne opět uvidíte.
21 Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
Vaše radost se bude podobat radosti ženy, která zapomněla na všechnu úzkost a porodní bolesti, protože se jí narodilo dítě.
22 І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших піхта не візьме од вас.
Nyní jste smutní, ale budete se zase radovat, až se setkáme. O tuto radost vás nikdo nepřipraví. Pak všechno pochopíte.
23 І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отпя імям моїм, дасть вам.
24 Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просіть, то й приймете, щоб радість ваша була певна.
Znovu vás vyzývám, abyste se ve svých modlitbách k Otci na mne odvolávali a on vás vyslyší. Proste, Bůh vás obdaruje a vaše radost bude plná.
25 Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
Dosud jsem o těchto věcech mluvil v podobenstvích, ale brzy budu o Otci hovořit otevřeně.
26 Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
Nespoléhejte se na to, že já budu prosit Otce za vás, ale vy se modlete a odvolávejte na mne.
27 Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
Vždyť vás Otec miluje pro vaši lásku ke mně a pro víru, se kterou jste mne přijali jako Božího Syna.
28 Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
Pravda je nejen to, že jsem od Otce přišel, ale i to, že se k němu opět vrátím.“
29 Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти ніякої не кажеш.
„Teď už ti rozumíme, “přisvědčili učedníci. „Co jsi dříve říkal v náznacích, pověděl jsi teď jasně.
30 Тепер знаємо, що знавш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
Pochopili jsme, že víš všechno a rozumíš už napřed našim otázkám. Teď opravdu věříme, že jsi přišel od Boha.“
31 Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
„Opravdu tomu věříte?“otázal se jich Ježíš.
32 Ось прийде час, і нині прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
„Nastane čas, vlastně už nastal, kdy se rozprchnete do svých domovů a necháte mne samotného. Já však nebudu sám, protože Otec je se mnou.
33 Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
Toto všechno jsem vám řekl proto, abyste ve spojení se mnou našli jistotu a klid. Svět vám připraví mnoho těžkostí, ale neztrácejte odvahu. Já jsem nad ním zvítězil.“
