Від Івана 10
1 Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
ⲁ̅ⲁⲙⲏⲛ ⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⲫⲏⲉⲧⲉ⳿ⲛ⳿ϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲁⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲡⲓⲣⲟ ⳿ⲉϯⲁⲩⲗⲏ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲁⲗⲗⲁ ⲉϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ⲛϭⲟϥⲧⲉⲛ ⲫⲁⲓ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲣⲉϥ ϭⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲥⲟⲛⲓ ⲡⲉ.
2 Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
ⲃ̅ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲡⲓⲣⲟ ⲫⲁⲓ ⲟⲩⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲡⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ.
3 Тому воротар одчиняв, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
ⲅ̅ⲫⲁⲓ ϣⲁⲣⲉ ⲡⲓⲉⲙⲛⲟⲩϯ ⲟⲩⲱⲛ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁⲣⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲧⲉϥ⳿ⲥⲙⲏ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲛⲉϥ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲕⲁⲧⲁ ⲛⲟⲩⲣⲁⲛ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁϥ⳿ⲉⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
4 як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
ⲇ̅ⲉϣⲱⲡ ⲇⲉ ⲁϥϣⲁⲛ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲉⲛⲟⲩϥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϣⲁϥⲙⲟϣⲓ ϧⲁϫⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁⲣⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ϫⲉ ⲟⲩⲏⲓ ⲥⲉⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲥⲙⲏ.
5 За чужим же не пійдуть, а втікати муть од него, бо не знають голосу чужих.
ⲉ̅ⲡⲓϣⲉⲙⲙⲟ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲩ⳿ⲉⲫⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲣⲟϥ ϫⲉ ⲥⲉⲥⲱⲟⲩⲛ ⲁⲛ ⳿ⲛ⳿ⲧ⳿ⲥⲙⲏ ⳿ⲙⲡⲓϣⲉⲙⲙⲟ.
6 Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
ⲋ̅ⲧⲁⲓⲡⲁⲣⲟⲓⲙⲓ⳿ⲁ ⲁϥϫⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲟⲩ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ.
7 Тоді знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
ⲍ̅ⲡⲁⲗⲓⲛ ⲟⲛ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⲁⲙⲏⲛ ⲁⲙⲏⲛ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲓ⳿ⲥⲃⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ.
8 Всі, скільки прийшло їх перше мене, злодії і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
ⲏ̅ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧⲁⲩ⳿ⲓ ϧⲁϫⲱⲓ ϩⲁⲛⲥⲟⲛⲓ ⲛⲉ ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲣⲉϥϭⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲛⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲛⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ.
9 Я - двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
ⲑ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲓ⳿ⲥⲃⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧ ⲉϥ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥ⳿ⲉϫⲓⲙⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲁ⳿ⲙⲙⲟⲛⲓ.
10 Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
ⲓ̅ⲡⲓⲣⲉϥϭⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⳿ⲙⲡⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲏⲗ ⲁⲣⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉϥϭⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥϣⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲁⲕⲟ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲧⲁⲓ⳿ⲓ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩⲱⲛϧ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲟⲩϩⲟⲩ⳿ⲟ ϣⲱⲡⲓ ⲛⲱⲟⲩ.
11 Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
ⲓ̅ⲁ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲓⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ⲡⲓⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ϣⲁϥϯ ⳿ⲛⲧⲉϥⲯⲩⲭⲏ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲉϥ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ.
12 Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидав вівцї, та й утікав; а вовк хапа їх, і розсипав вівцї.
ⲓ̅ⲃ̅ⲡⲓⲣⲉⲙⲃⲉⲭⲉ ⲇⲉ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲉ⳿ⲛⲟⲩⲙⲁⲛⲉⲥⲱⲟⲩ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲫⲏⲉⲧⲉ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲛⲟⲩϥ ⲁⲛ ⲛⲉ ⲁϥϣⲁⲛⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲡⲓⲟⲩⲱⲛϣ ⲉϥⲛⲏⲟⲩ ϣⲁϥⲫⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁϥⲭⲁ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁⲣⲉ ⲡⲓⲟⲩⲱⲛϣ ϩⲟⲗⲙⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁϥϫⲟⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
13 Наймит же втїкав, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
ⲓ̅ⲅ̅ϫⲉ ⲟⲩⲣⲉⲙⲃⲉⲭⲉ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲥⲉⲣⲙⲉⲗⲓⲛ ⲛⲁϥ ⲁⲛ ϧⲁ ⲛⲓ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ.
14 Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
ⲓ̅ⲇ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⲡⲓⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ϯⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲉⲛⲟⲩⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏⲉⲧⲉⲛⲟⲩ⳿Ⲓ ⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ.
15 Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
ⲓ̅ⲉ̅ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϩⲱ ϯⲥⲱⲟⲩⲛ ⳿ⲙ⳿ⲫⲓⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ϯⲛⲁⲭⲱ ⳿ⲛⲧⲁⲯⲩⲭⲏ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲁ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ.
16 І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
ⲓ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲏⲓ ⳿ⲛϩⲁⲛⲕⲉ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉϩⲁⲛ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲧⲁⲓⲁⲩⲗⲏ ⲁⲛ ⲛⲉ ϩⲱϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⳿ⲉ⳿ⲉⲛ ⲛⲓⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩ⳿ⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲧⲁ⳿ⲥⲙⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩ⳿ⲉϣⲱⲡⲓ ⲉⲩⲟϩⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲟⲩⲙⲁⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ.
17 За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
ⲓ̅ⲍ̅ⲉⲑⲃⲉⲫⲁⲓ ⳿ϥⲙⲉⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϯⲭⲱ ⳿ⲛⲧⲁⲯⲩⲭⲏ ϩⲓⲛⲁ ⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϭⲓⲧⲥ.
18 Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
ⲓ̅ⲏ̅⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϩⲗⲓ ⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲟⲧ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲉⲧⲭⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧ ⲟⲩⲟⲛϯ ⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲉ ⲭⲁⲥ ⲟⲩⲟⲛϯ ⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲛ ⳿ⲉϭⲓⲧⲥ ⲑⲁⲓ ⲧⲉ ϯ⳿ⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲉⲧⲁⲓϭⲓⲧⲥ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ.
19 Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
ⲓ̅ⲑ̅ⲟⲩ⳿ⲥⲭⲓⲥⲙⲁ ⲟⲩⲛ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲛⲓⲓⲟⲩⲇⲁⲓ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ.
20 Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
ⲕ̅ϩⲁⲛⲙⲏϣ ⲇⲉ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛ⳿ϧⲏⲧⲟⲩ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲡⲉ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲇⲉⲙⲱⲛ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲗⲟⲃⲓ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
21 Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може сліпим очі відкривати?
ⲕ̅ⲁ̅ϩⲁⲛⲕⲉⲭⲱⲟⲩⲛⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲛⲁ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲁⲛ ⲛⲉ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲇⲉⲙⲱⲛ ⲛⲉⲙⲁϥ ⲙⲏ ⲟⲩⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲛⲟⲩⲇⲉⲙⲱⲛ ⳿ⲉⲁⲟⲩⲱⲛ ⳿ⲛⲛⲉⲛⲃⲁⲗ ⳿ⲛϩⲁⲛⲃⲉⲗⲗⲉⲩ.
22 Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
ⲕ̅ⲃ̅ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲏⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲁⲓⲕ ϧⲉⲛ ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲛⲉ ⳿ⲧ⳿ⲫⲣⲱ ⲧⲉ.
23 І ходив Ісус до церкві у Соломоновім ходнику.
ⲕ̅ⲅ̅ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲡⲉ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲉⲣⲫⲉⲓ ϧⲁ ϯ⳿ⲥⲧⲟⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲥⲟⲗⲟⲙⲱⲛ.
24 Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
ⲕ̅ⲇ̅ⲁⲩⲧⲁⲕⲧⲟ ⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲓⲟⲩⲇⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ϣⲁ ⳿ⲑⲛⲁⲩ ⳿ⲕⲱⲗⲓ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲯⲩⲭⲏ ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲡⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲁϫⲟⲥ ⲛⲁⲛ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲡⲁⲣⲣⲏⲥⲓⲁ.
25 Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
ⲕ̅ⲉ̅ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⲁⲓϫⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϩϯ ⲁⲛ ⲛⲓ⳿ϩⲃⲏⲟⲩⲓ ⳿ⲉϯⲣⲁ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲣⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲉⲧⲉⲣⲙⲉⲑⲣⲉ ϧⲁⲣⲟⲓ.
26 Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
ⲕ̅ⲋ̅ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⲁⲛ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲁ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲁⲛ.
27 Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
ⲕ̅ⲍ̅ⲛⲁ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϣⲁⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲧⲁ⳿ⲥⲙⲏ ⲟⲩⲟϩ ϣⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱⲓ.
29 Отець мій, що дав мені, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
ⲕ̅ⲑ̅ⲫⲏⲉⲧⲁ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲧⲏⲓϥ ⲛⲏⲓ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⲡⲉ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϩⲗⲓ ⲛⲁ⳿ϣϩⲟⲗⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲧϫⲓϫ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲱⲧ.
30 Я і Отець одно.
ⲗ̅⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲛⲉⲙ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲟⲩⲁⲓ.
31 Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
ⲗ̅ⲁ̅ⲁⲩⲉⲗ ⲱⲛⲓ ⲟⲩⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲓⲟⲩⲇⲁⲓ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲥⲉϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉϫⲱϥ.
32 Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих діл каменуєте мене?
ⲗ̅ⲃ̅ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛϩⲱⲃ ⳿ⲉⲛⲁⲛⲉⲩ ⲁⲓⲧⲁⲙⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲉⲑⲃⲉ ⲁϣ ⲟⲩⲛ ⳿ⲛϩⲱⲃ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϩⲓⲱⲛⲓ ⳿ⲉϫⲱⲓ.
33 Відказали йому Жиди, говорячи: За добре діло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
ⲗ̅ⲅ̅ⲁⲩⲉⲣⲟⲩⲱ ⲛⲁϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲓⲟⲩⲇⲁⲓ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲟⲩϩⲱⲃ ⳿ⲉⲛⲁⲛⲉϥ ⲧⲉⲛⲛⲁϩⲓⲱⲛⲓ ⳿ⲉϫⲱⲕ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲉⲑⲃⲉ ϫⲉⲟⲩ⳿ⲁ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ϩⲱⲕ ⳿ⲕ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⳿ⲛⲛⲟⲩϯ.
34 Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
ⲗ̅ⲇ̅ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲙⲏ ⳿ⲥ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ⲁⲛ ϧⲉⲛ ⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲟⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲓϫⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ϩⲁⲛⲛⲟⲩϯ.
35 Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє,
ⲗ̅ⲉ̅ⲓⲥϫⲉ ⲁϥϫⲟⲥ ⳿ⲉⲛⲏ ϫⲉ ⲛⲟⲩϯ ⲛⲏⲉⲧⲁ ⳿ⲡⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲫϯ ϣⲱⲡⲓ ϩⲁⲣⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲛⲧⲉ ϯ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ⲃⲱⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
36 то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулищ, бо сказав: Я Син Божий?
ⲗ̅ⲋ̅ⲫⲏⲉⲧⲁ ⳿ⲫⲓⲱⲧ ⲧⲟⲩⲃⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲟⲣⲡϥ ⳿ⲉⲡⲓⲕⲟⲥⲙⲟⲥ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲧⲉⲧⲉⲛϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲕϫⲉⲟⲩ⳿ⲁ ϫⲉ ⲁⲓϫⲟⲥ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙⲫϯ.
37 Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри мені.
ⲗ̅ⲍ̅ⲓⲥϫⲉ ϯ⳿ⲓⲣⲓ ⲁⲛ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ϩⲃⲏⲟⲩⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲙⲡⲉⲣⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ.
38 Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
ⲗ̅ⲏ̅ⲓⲥϫⲉ ⲇⲉ ϯ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲕⲁⲛ ⲉϣⲱⲡ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛ⳿ϣⲧⲉⲙⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ϩⲃⲏⲟⲩⲓ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ⲉⲙⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲥⲱⲟⲩⲛ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϯϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲛϧⲏⲧ.
39 Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
ⲗ̅ⲑ̅ⲡⲁⲗⲓⲛ ⲟⲛ ⲛⲁⲩⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲡⲉ ⳿ⲉⲧⲁϩⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲫⲱⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲟⲩϫⲓϫ.
40 та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
ⲙ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⲟⲛ ⳿ⲉⲙⲏⲣ ⳿ⲙⲡⲓⲓⲟⲣⲇⲁⲛⲏ ⲥ ⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲛⲁⲣⲉ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ϯⲱⲙⲥ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛϣⲟⲣⲡ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
41 І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан ніякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
ⲙ̅ⲁ̅ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲓ ϩⲁⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲙⲏϣ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲓⲱⲁⲛⲛⲏⲥ ⲙⲉⲛ ⳿ⲙⲡⲉϥⲉⲣ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲙⲙⲏⲓⲛⲓ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧⲁϥϫⲟⲧⲟⲩ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ϩⲁⲛⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⲛⲉ.
42 І увірували там многі в Него.
ⲙ̅ⲃ̅ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲙⲏϣ ⲁⲩⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲙⲙⲁⲩ
