< Якова 3 >

1 Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.
ਹੇ ਮਮ ਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਸ਼ਿਕ੍ਸ਼਼ਕੈਰਸ੍ਮਾਭਿ ਰ੍ਗੁਰੁਤਰਦਣ੍ਡੋ ਲਪ੍ਸ੍ਯਤ ਇਤਿ ਜ੍ਞਾਤ੍ਵਾ ਯੂਯਮ੍ ਅਨੇਕੇ ਸ਼ਿਕ੍ਸ਼਼ਕਾ ਮਾ ਭਵਤ|
2 Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло.
ਯਤਃ ਸਰ੍ੱਵੇ ਵਯੰ ਬਹੁਵਿਸ਼਼ਯੇਸ਼਼ੁ ਸ੍ਖਲਾਮਃ, ਯਃ ਕਸ਼੍ਚਿਦ੍ ਵਾਕ੍ਯੇ ਨ ਸ੍ਖਲਤਿ ਸ ਸਿੱਧਪੁਰੁਸ਼਼ਃ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਸ੍ਨੰ ਵਸ਼ੀਕਰ੍ੱਤੁੰ ਸਮਰ੍ਥਸ਼੍ਚਾਸ੍ਤਿ|
3 Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
ਪਸ਼੍ਯਤ ਵਯਮ੍ ਅਸ਼੍ਵਾਨ੍ ਵਸ਼ੀਕਰ੍ੱਤੁੰ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਵਕ੍ਤ੍ਰੇਸ਼਼ੁ ਖਲੀਨਾਨ੍ ਨਿਧਾਯ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਸ੍ਨੰ ਸ਼ਰੀਰਮ੍ ਅਨੁਵਰ੍ੱਤਯਾਮਃ|
4 Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
ਪਸ਼੍ਯਤ ਯੇ ਪੋਤਾ ਅਤੀਵ ਬ੍ਰੁʼਹਦਾਕਾਰਾਃ ਪ੍ਰਚਣ੍ਡਵਾਤੈਸ਼੍ਚ ਚਾਲਿਤਾਸ੍ਤੇ(ਅ)ਪਿ ਕਰ੍ਣਧਾਰਸ੍ਯ ਮਨੋ(ਅ)ਭਿਮਤਾਦ੍ ਅਤਿਕ੍ਸ਼਼ੁਦ੍ਰੇਣ ਕਰ੍ਣੇਨ ਵਾਞ੍ਛਿਤੰ ਸ੍ਥਾਨੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਨੁਵਰ੍ੱਤਨ੍ਤੇ|
5 Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
ਤਦ੍ਵਦ੍ ਰਸਨਾਪਿ ਕ੍ਸ਼਼ੁਦ੍ਰਤਰਾਙ੍ਗੰ ਸਨ੍ਤੀ ਦਰ੍ਪਵਾਕ੍ਯਾਨਿ ਭਾਸ਼਼ਤੇ| ਪਸ਼੍ਯ ਕੀਦ੍ਰੁʼਙ੍ਮਹਾਰਣ੍ਯੰ ਦਹ੍ਯਤੇ (ਅ)ਲ੍ਪੇਨ ਵਹ੍ਨਿਨਾ|
6 язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни. (Geenna g1067)
ਰਸਨਾਪਿ ਭਵੇਦ੍ ਵਹ੍ਨਿਰਧਰ੍ੰਮਰੂਪਪਿਸ਼਼੍ਟਪੇ| ਅਸ੍ਮਦਙ੍ਗੇਸ਼਼ੁ ਰਸਨਾ ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਸਨ੍ਤਿਸ਼਼੍ਠਤਿ ਸਾ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਸ੍ਨੰ ਦੇਹੰ ਕਲਙ੍ਕਯਤਿ ਸ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਿਰਥਸ੍ਯ ਚਕ੍ਰੰ ਪ੍ਰਜ੍ਵਲਯਤਿ ਨਰਕਾਨਲੇਨ ਜ੍ਵਲਤਿ ਚ| (Geenna g1067)
7 Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
ਪਸ਼ੁਪਕ੍ਸ਼਼੍ਯੁਰੋਗਜਲਚਰਾਣਾਂ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ਾਂ ਸ੍ਵਭਾਵੋ ਦਮਯਿਤੁੰ ਸ਼ਕ੍ਯਤੇ ਮਾਨੁਸ਼਼ਿਕਸ੍ਵਭਾਵੇਨ ਦਮਯਾਞ੍ਚਕ੍ਰੇ ਚ|
8 язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਮਾਨਵਾਨਾਂ ਕੇਨਾਪਿ ਜਿਹ੍ਵਾ ਦਮਯਿਤੁੰ ਨ ਸ਼ਕ੍ਯਤੇ ਸਾ ਨ ਨਿਵਾਰ੍ੱਯਮ੍ ਅਨਿਸ਼਼੍ਟੰ ਹਲਾਹਲਵਿਸ਼਼ੇਣ ਪੂਰ੍ਣਾ ਚ|
9 Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.
ਤਯਾ ਵਯੰ ਪਿਤਰਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੰ ਧਨ੍ਯੰ ਵਦਾਮਃ, ਤਯਾ ਚੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਸਾਦ੍ਰੁʼਸ਼੍ਯੇ ਸ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਾਨ੍ ਮਾਨਵਾਨ੍ ਸ਼ਪਾਮਃ|
10 Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
ਏਕਸ੍ਮਾਦ੍ ਵਦਨਾਦ੍ ਧਨ੍ਯਵਾਦਸ਼ਾਪੌ ਨਿਰ੍ਗੱਛਤਃ| ਹੇ ਮਮ ਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਏਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਨ ਕਰ੍ੱਤਵ੍ਯੰ|
11 Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
ਪ੍ਰਸ੍ਰਵਣਃ ਕਿਮ੍ ਏਕਸ੍ਮਾਤ੍ ਛਿਦ੍ਰਾਤ੍ ਮਿਸ਼਼੍ਟੰ ਤਿਕ੍ਤਞ੍ਚ ਤੋਯੰ ਨਿਰ੍ਗਮਯਤਿ?
12 Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
ਹੇ ਮਮ ਭ੍ਰਾਤਰਃ, ਉਡੁਮ੍ਬਰਤਰੁਃ ਕਿੰ ਜਿਤਫਲਾਨਿ ਦ੍ਰਾਕ੍ਸ਼਼ਾਲਤਾ ਵਾ ਕਿਮ੍ ਉਡੁਮ੍ਬਰਫਲਾਨਿ ਫਲਿਤੁੰ ਸ਼ਕ੍ਨੋਤਿ? ਤਦ੍ਵਦ੍ ਏਕਃ ਪ੍ਰਸ੍ਰਵਣੋ ਲਵਣਮਿਸ਼਼੍ਟੇ ਤੋਯੇ ਨਿਰ੍ਗਮਯਿਤੁੰ ਨ ਸ਼ਕ੍ਨੋਤਿ|
13 Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.
ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਮਧ੍ਯੇ ਜ੍ਞਾਨੀ ਸੁਬੋਧਸ਼੍ਚ ਕ ਆਸ੍ਤੇ? ਤਸ੍ਯ ਕਰ੍ੰਮਾਣਿ ਜ੍ਞਾਨਮੂਲਕਮ੍ਰੁʼਦੁਤਾਯੁਕ੍ਤਾਨੀਤਿ ਸਦਾਚਾਰਾਤ੍ ਸ ਪ੍ਰਮਾਣਯਤੁ|
14 Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਯੁਸ਼਼੍ਮਦਨ੍ਤਃਕਰਣਮਧ੍ਯੇ ਯਦਿ ਤਿਕ੍ਤੇਰ੍ਸ਼਼੍ਯਾ ਵਿਵਾਦੇੱਛਾ ਚ ਵਿਦ੍ਯਤੇ ਤਰ੍ਹਿ ਸਤ੍ਯਮਤਸ੍ਯ ਵਿਰੁੱਧੰ ਨ ਸ਼੍ਲਾਘਧ੍ਵੰ ਨਚਾਨ੍ਰੁʼਤੰ ਕਥਯਤ|
15 Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
ਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਜ੍ਞਾਨਮ੍ ਊਰ੍ੱਧ੍ਵਾਦ੍ ਆਗਤੰ ਨਹਿ ਕਿਨ੍ਤੁ ਪਾਰ੍ਥਿਵੰ ਸ਼ਰੀਰਿ ਭੌਤਿਕਞ੍ਚ|
16 Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
ਯਤੋ ਹੇਤੋਰੀਰ੍ਸ਼਼੍ਯਾ ਵਿਵਾਦੇੱਛਾ ਚ ਯਤ੍ਰ ਵੇਦ੍ਯੇਤੇ ਤਤ੍ਰੈਵ ਕਲਹਃ ਸਰ੍ੱਵੰ ਦੁਸ਼਼੍ਕ੍ਰੁʼਤਞ੍ਚ ਵਿਦ੍ਯਤੇ|
17 А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
ਕਿਨ੍ਤੂਰ੍ੱਧ੍ਵਾਦ੍ ਆਗਤੰ ਯਤ੍ ਜ੍ਞਾਨੰ ਤਤ੍ ਪ੍ਰਥਮੰ ਸ਼ੁਚਿ ਤਤਃ ਪਰੰ ਸ਼ਾਨ੍ਤੰ ਕ੍ਸ਼਼ਾਨ੍ਤਮ੍ ਆਸ਼ੁਸਨ੍ਧੇਯੰ ਦਯਾਦਿਸਤ੍ਫਲੈਃ ਪਰਿਪੂਰ੍ਣਮ੍ ਅਸਨ੍ਦਿਗ੍ਧੰ ਨਿਸ਼਼੍ਕਪਟਞ੍ਚ ਭਵਤਿ|
18 Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.
ਸ਼ਾਨ੍ਤ੍ਯਾਚਾਰਿਭਿਃ ਸ਼ਾਨ੍ਤ੍ਯਾ ਧਰ੍ੰਮਫਲੰ ਰੋਪ੍ਯਤੇ|

< Якова 3 >