Якова 3
1 Не бувайте многі учителями, браттє моє, знаючи, що більший осуд приймемо.
Not many of you should become teachers, my friends, because you know that we who teach will be judged more strictly than others.
2 Багато бо грішимо всі. Коли хто в слові не грішить, се звершений чоловік, сильний обуздати і все тіло.
We often make mistakes, every one of us. Anyone who does not make mistakes when speaking is indeed a perfect person, able to bridle their whole body as well.
3 Ось бо і коням узди в роти вкладаємо, щоб слухали нас, і все тїло їх повертаємо.
When we put bits into horses’ mouths to make them obey us, we change their course the rest of their bodies.
4 Ось і кораблї, хоч які величезні, і страшенними вітрами носять ся, обертають ся малим стерном, куди воля стерника хоче.
Again, think of ships. Large as they are, and even when driven by fierce winds, they are guided by a very small rudder and steered in whatever direction the man at the helm may determine.
5 Так само й язик - малий член, а вельми хвалить ся. Ось малий огонь, а які великі речі палить!
So is it with the tongue. Small as it is, it is a great boaster. Think how a tiny spark may set the largest forest ablaze!
6 язик огонь, сьвіт неправди; так, язик стоїть між членами нашими, сквернячи все тіло, і палючи круг природи, а запалюючись од геєнни. (Geenna g1067)
And the tongue is like a spark. It is a world of unrighteousness among the parts of our body. It contaminates the whole body; it sets the whole course of our existence on fire, and is itself set on fire by the flames of Gehenna. (Geenna g1067)
7 Всяка бо природа, зьвірей і птиць, гадів і морських (зьвірів) вгамовуєть ся і вгамовано природою чоловічою;
For while all kinds of animals, birds and reptiles and sea creatures can be tamed and have been tamed by humans,
8 язика ж ніхто з людей не може вгамувати, без упину бо (се) зло, повне отрути смертоносної.
no human being can tame the tongue. It is a restless plague! It is charged with deadly poison!
9 Ним благословляємо Бога і Отця, і ним кленем людей, що постали поподобию Божому.
With it we bless our Lord and Father, and with it we curse people who are made “in God’s likeness.”
10 Із тих же уст виходить благословеннє і проклін. Не подобає, браттє моє любе, сьому так бути.
From the very same mouth come blessings and curses! My friends, it is not right that this should be so.
11 Хиба криниця з одного джерела випускає солодке і гірке?
Does a spring give both good and bad water from the same source?
12 Хиба може, браттє моє, смоківниця маслини родити, або виноградина смокви? Так само нї одна криниця не дає солоної і солодкої води.
Can a fig tree, my friends, bear olives? Or a vine bear figs? No, nor can a brackish well give good water.
13 Хто мудрий та розумний міми вами, нехай покаже з доброго життя діла свої в лагідности і премудрости.
Who among you claims to be wise and intelligent? They should show that their actions are the outcome of a good life lived in the humility of true wisdom.
14 Коли ж гірку зависть маєте та сварку в серцї вашому, то не величайтесь і не кривіть на правду.
But if you harbour bitter envy and a spirit of rivalry in your hearts, do not boast or deny the truth.
15 Не сходить ся премудрость звише, а земна (вона), душевна, бісовська.
That is not the wisdom which comes from above; no, it is earthly, animalistic, demonic.
16 Де бо зависть та сварка, там безладдє і всяке лихе дїло.
For where envy and rivalry exist, there you will also find disorder and all kinds of bad, worthless actions.
17 А та премудрость, що звише, найперше чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милости і добрих овочів, безсторонна і нелицемірна.
But the wisdom from above is, before everything else, pure; then peace-loving, gentle, open to conviction, rich in compassion and good deeds, and free from partiality and insincerity.
18 Овощ же праведности сїєть ся в упокої тим, хто творить упокій.
Justice is the harvest peacemakers will reap from seeds sown in a spirit of peace.
