Якова 2
1 Браттє моє, не на лиця вважаючи, майте віру Господа нашого Ісуса Христа прославленого.
My Brothers, are you really trying to combine faith in Jesus Christ, our glorified Lord, with the worship of rank?
2 Коли бо ввійшов у громаду вашу чоловік з золотим перснем, в одежі осяйній, ввійшов же й вбогий в мізерній одежі,
Suppose a man should enter your Synagogue, with gold rings and in grand clothes, and suppose a poor man should come in also, in shabby clothes,
3 і ви споглянете на того, що носить осяйну одежу, і скажете йому: Ти сїдай отут гарно, а вбогому скажете: Ти стань отам, або сідай отут на підніжку моїм,
and you are deferential to the man who is wearing grand clothes, and say — “There is a good seat for you here,” but to the poor man — “You must stand; or sit down there by my footstool,”
4 то чи не пересуджуєте між собою і не станетесь суддями з ледачими думками?
Is not that to make distinctions among yourselves, and show yourselves prejudiced judges?
5 Слухайте, браттє мов любе: хиба не вбогих сьвіту сього вибрав Бог на багатих вірою і наслїдників царства, котре обіцяв тим, хто любить Його?
Listen, my dear Brothers. Has not God chosen those who are poor in the things of this world to be rich through their faith, and to possess the Kingdom which he has promised to those who love him?
6 Ви ж зневажили вбогого. Хиба не багаті підневолюють вас, і не вони г тягнуть вас на судища?
But you — you insult the poor man! Is not it the rich who oppress you? Is not it they who drag you into law-courts?
7 Хиба не вони зневажають добре імя, яким вас названо?
Is not it they who malign that honourable Name which has been bestowed upon you?
8 Коли ж оце звершуєте закон царський по писанню: "Люби ближнього свого, як себе самого", добре чините;
Yet, if you keep the royal law which runs — ‘Thou shalt love thy neighbour as thou dost thyself,’ you are doing right;
9 коли ж на лиця дивитесь, то гріх робите, докорені законом, як переступники.
but, if you worship rank, you commit a sin, and stand convicted by that same law of being offenders against it.
10 Кожний бо, хто увесь закон заховав, та згрішить в одному, станеть ся у всьому виноватий.
For a man who has laid the Law, as a whole, to heart, but has failed in one particular, is liable for breaking all its provisions.
11 Хто бо сказав: "Не чини перелюбу," Той сказав і: "Не вбивай." Коли ж не зробиш перелюбу, а вбєш, став ся єси переступником закону.
He who said ‘Thou shalt not commit adultery’ also said ‘Thou shalt not murder.’ If, then, you commit murder but not adultery, you are still an offender against the Law.
12 Так говоріте і так творіте, яко такі, що законом свободним судити метесь.
Therefore, speak and act as men who are to be judged by the ‘Law of Freedom.’
13 Суд бо без милосердя тому, хто не зробив милости, і вихваляеть ся милосерде суду (понад суд).
For there will be justice without mercy for him who has not acted mercifully. Mercy triumphs over Justice.
14 Ява користь, браттє моє, коди хто каже, що віру має, та дїл не має? чи може віра спасти його?
My Brothers, what is the good of a man’s saying that he has faith, if he does not prove it by actions? Can such faith save him?
15 Коли ж брат або сестра нагі будугь і жадні щоденної страви,
Suppose some Brother or Sister should be in want of clothes and of daily bread,
16 а з вас хто, скаже їм: Ідіть з миром, грійтесь i годуйтесь, а не дасть їм потрібного для тіла; яка (з того) користь?
and one of you were to say to them — “Go, and peace be with you; find warmth and food for yourselves,” and yet you were not to give them the necessaries of life, what good would it be to them?
17 Так само й віра, коди дїл не має, мертва сама по собі.
In just the same way faith, if not followed by actions, is, by itself, a lifeless thing.
18 Ну, скаже хто: Ти віру маєш, а я дїла маю. Покажи менї віру твою з діл твоїх, а я тобі докажу з дїл моїх віру мою.
Some one, indeed, may say — “You are a man of faith, and I am a man of action.” “Then show me your faith,” I reply, “apart from any actions, and I will show you my faith by my actions.”
19 Ти віруєш, що Бог один; добре робиш: і біси вірують, та й тремтять.
It is a part of your Faith, is it not, that there is one God? Good; yet even the demons have that faith, and tremble at the thought.
20 Чи хочеш же зрозуміти, чоловіче марний, що віра без дїл мертва?
Now do you really want to understand, you foolish man, how it is that faith without actions leads to nothing?
21 Авраам, отець наш, хиба не з дїл справдив ся, піднявши Ісаака, сина свого, на жертівник?
Look at our ancestor, Abraham. Was not it the result of his actions that he was pronounced righteous after he had offered his son, Isaac, on the altar?
22 Чи бачиш, що віра допомагала дїлам його, і ділами звершилась віра?
You see how, in his case, faith and actions went together; that his faith was perfected as the result of his actions;
23 І сповнилось писанеє, що глаголе: "Увірував же Авраам Богові й полічено йому за праведність, і другом Божим наречено його."
and that in this way the words of Scripture came true — “Abraham believed God, and that was regarded by God as righteousness,” and “He was called the friend of God.”
24 Чи бачите ж оце, що з дїл оправдуєть ся чоловік, а не з однієї віри?
You see, then, that it is as the result of his actions that a man is pronounced righteous, and not of his faith only.
25 Так само і Раава блудниця хиба не з дїл справдилась, прийнявши посланців і вивівши їх иншою дорогою?
Was not it the same with the prostitute, Rahab? Was not it as the result of her actions that she was pronounced righteous, after she had welcomed the messengers and hastened them away by a different road?
26 Яко бо тіло без духа мертва, так і віра без дїл мертва.
Exactly as a body is dead without a spirit, so faith is dead without actions.
