До євреїв 6
1 Тим же, зоставивши печатки Христового слова, ідїмо до звершення, не кладучи знов основин покаяння од мертвих дїл і віри в Бога,
所以，我們應當離開基督道理的開端，竭力進到完全的地步，不必再立根基，就如那懊悔死行、信靠上帝、
各樣洗禮、按手之禮、死人復活，以及永遠審判各等教訓。 (aiōnios g166)
3 І се зробимо, коли Бог дозволить.
上帝若許我們，我們必如此行。
4 Неможливе бо тих, що раз уже просьвітились, і вкусили дара небесного, і стали причастниками Духа сьвятого,
論到那些已經蒙了光照、嘗過天恩的滋味、又於聖靈有分，
並嘗過上帝善道的滋味、覺悟來世權能的人， (aiōn g165)
6 та й відпали, знов обновляти покаяннєм, удруге розпинаючих у собі Сина Божого та зневажаючих Його.
若是離棄道理，就不能叫他們重新懊悔了。因為他們把上帝的兒子重釘十字架，明明地羞辱他。
7 Земля бо, що пе падаючий часто на неї дощ, і родить билину, потрібну тим, хто її садить, приймає благословеннє від Бога.
就如一塊田地，吃過屢次下的雨水，生長菜蔬，合乎耕種的人用，就從上帝得福；
8 а котра приносить терни та бодяки, непотрібна і близька прокляття, котрої кінець на спаленнє.
若長荊棘和蒺藜，必被廢棄，近於咒詛，結局就是焚燒。
9 Ми ж надіємось по вас, любі, луччого і ближчого до спасення, хоч і говоримо так.
親愛的弟兄們，我們雖是這樣說，卻深信你們的行為強過這些，而且近乎得救。
10 Не єсть бо Бог неправеден, щоб забути діло ваше і труд любови, що показали ви в імя Його, послугувавши і послугуючи сьвятим.
因為上帝並非不公義，竟忘記你們所做的工和你們為他名所顯的愛心，就是先前伺候聖徒，如今還是伺候。
11 Бажаємо ж, щоб кожен з вас являв таке саме стараннє про тверду надїю аж до кінця,
我們願你們各人都顯出這樣的殷勤，使你們有滿足的指望，一直到底。
12 щоб не були ви лїниві, а послїдователї тих, що наслїдують обітниці вірою і довготерпіннєм.
並且不懈怠，總要效法那些憑信心和忍耐承受應許的人。
13 Обітуючи бо Аврааму Бог, яко ж бо нїкого не мав більшого, щоб клястись, кляв ся собою,
當初上帝應許亞伯拉罕的時候，因為沒有比自己更大可以指着起誓的，就指着自己起誓，說：
14 глаголючи: "Істинно благословляючи благословлю тебе, і намножуючи намножу тебе."
「論福，我必賜大福給你；論子孫，我必叫你的子孫多起來。」
15 І так, бувши довготерпилив, одержав обітницю.
這樣，亞伯拉罕既恆久忍耐，就得了所應許的。
16 Люде бо більшим кленуть ся, і всякої суперечки між ними конець на ствердженнє, - клятьба.
人都是指着比自己大的起誓，並且以起誓為實據，了結各樣的爭論。
17 У тому ж, хотівши Бог більше показати наслїдникам обітниці незмінність ради своєї, посередникував клятьбою,
照樣，上帝願意為那承受應許的人格外顯明他的旨意是不更改的，就起誓為證。
18 щоб двома речами незмінними (в котрих не можна обманити Богу) мали кріпке втїшеннє ми, що прибігаємо (до Нього) приняти надїю, що лежить перед нами,
藉這兩件不更改的事，上帝決不能說謊，好叫我們這逃往避難所、持定擺在我們前頭指望的人可以大得勉勵。
19 котру маємо, яко якор душі, тверду і певну, і входить вона у саму середину за завісою,
我們有這指望，如同靈魂的錨，又堅固又牢靠，且通入幔內。
