До євреїв 5
1 Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи,
Thi hver Ypperstepræst tages iblandt Mennesker og indsættes for Mennesker til Tjenesten for Gud, for at han skal frembære baade Gaver og Slagtofre for Synder,
2 котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею,
som en, der kan bære over med de vankundige og vildfarende, eftersom han ogsaa selv er stedt i Skrøbelighed
3 і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи.
og for dens Skyld maa frembære Syndoffer, som for Folket saaledes ogsaa for sig selv.
4 І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон.
Og ingen tager sig selv den Ære, men han kaldes af Gud, ligesom jo ogsaa Aron.
5 Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреем, а Тот, хто глаголав до Нього: "Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе."
Saaledes har ej heller Kristus tillagt sig selv den Ære at blive Ypperstepræst, men den, som sagde til ham: „Du er min Søn, jeg har født dig i Dag,”
som han jo ogsaa siger et andet Sted: „Du er Præst til evig Tid, efter Melkisedeks Vis,” (aiōn g165)
7 Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзмп, і почуто Його за страх (Його перед Богом).
han, som i sit Køds Dage med stærkt Raab og Taarer frembar Bønner og ydmyge Begæringer til den, der kunde frelse ham fra Døden, og blev bønhørt i sin Angest,
8 Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів,
og saaledes, endskønt han var Søn, lærte han Lydighed af det, han led,
og efter at være fuldkommet blev Aarsag til evig Frelse for alle dem, som lyde ham, (aiōnios g166)
10 і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.
idet han af Gud blev kaldt Ypperstepræst efter Melkisedeks Vis.
11 Про котрого маємо велике слово, та важко його висловити; тому що ви немочні стали слухом:
Herom have vi meget at sige, og det er vanskeligt at forklare, efterdi I ere blevne sløve til at høre.
12 Бо коди вам годилось би бути учителями задля (часу), знов треба, щоб вас учено первих початків словес Божих, і стались такими, котрим треба молока, а не кріпкої пищі.
Thi skønt I efter Tiden endog burde være Lærere, trænge I atter til, at man skal lære eder Begyndelsesgrundene i Guds Ord, og I ere blevne saadanne, som trænge til Mælk og ikke til fast Føde.
13 Усякий бо, що вживав (саме) молоко, (ще) несьвідомий у слові правди, бо він малолїток.
Thi hver, som faar Mælk, er ukyndig i den rette Tale, thi han er spæd;
14 Звершеним же тверда пища, маючим чувства вправлені довгою наукою до розсуджування добра і зла.
men for de fuldkomne er den faste Føde, for dem, som paa Grund af deres Erfaring have Sanserne øvede til at skelne mellem godt og ondt.
