До євреїв 3
1 Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.
Wherefore, holy brethren, partakers of the heavenly calling, consider the apostle and high-priest of our profession, Christ Jesus;
2 Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:
who was faithful to Him that appointed Him, as Moses also was in all his house.
3 більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь мав, нїж будинок, той, хто вбудував його.
For He was accounted worthy of more honor than Moses, as he who hath built it, hath more honor than the house.
4 Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.
For every house is built by some one: and He who built all things is God.
5 І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;
Now Moses was indeed faithful in all his house as a servant, for a testimony of the things which were to be spoken:
6 Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.
but Christ as a Son over his own house; whose house we are, if we maintain the free profession and exultation of hope firm unto the end.
7 Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,
Therefore, as the holy Ghost saith, "To-day if ye will hear his voice,
8 не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пу-стинї,
harden not your hearts, as in the provocation, in the day of temptation in the wilderness, when your fathers tempted me,
9 де спокутували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й виділи дїла мої сорок років.
proved me, and saw my works forty years:
10 За се прогнівивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;
wherefore I was provoked with that generation, and said, They are always erring in their heart, and they have not known my ways:
11 так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.
so I sware in my wrath, they shall not enter into my rest."
12 Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.
Take heed, my brethren, least there be in any of you a wicked heart of unbelief in departing from the living God:
13 А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.
but exhort one another daily, while it is called to-day; that none of you may be hardened through the deceitfulness of sin:
14 Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.
for we are made partakers of Christ, if we hold fast our first confidence firm unto the end; inasmuch as it is said,
15 Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню".
"To-day if ye will hear his voice,
16 Деякі бо, чувши, прогнівали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.
harden not your hearts, as in the provocation." For some that heard did provoke; but not all that came out of Egypt with Moses.
17 На кого ж Він гнівив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих кости полягли в пустинї?
But with whom was He provoked forty years? was it not with those that sinned, whose carcases fell in the wilderness?
18 Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?
and to whom did He swear that they should not enter into his rest, but to those that were disobedient?
19 І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.
and so we see that they could not enter in because of unbelief.
