До євреїв 11
1 Віра ж єсть підстава того, на що вповаємо, доказ (певність) річей невидимих.
But feith is the substaunce of thingis that ben to be hopid, and an argument of thingis not apperynge.
2 Через неї бо були сьвідчені старі.
And in this feith elde men han gete witnessyng.
Bi feith we vndurstonden that the worldis weren maad bi Goddis word, that visible thingis weren maad of vnuysible thingis. (aiōn g165)
4 Вірою приніс Авель луччу жертву Богу нїж Каїн, через котру сьвідчено (йому), що він праведний, як сьвідкував про дари його Бог; нею він, і вмерши, ще говорить.
Bi feith Abel offride a myche more sacrifice than Caym to God, bi which he gat witnessyng to be iust, for God bar witnessyng to hise yiftis; and bi that feith he deed spekith yit.
5 Вірою Єнох перенесен, щоб не бачити смерти, і "не знайдено його, бо переніс його Бог": перед перенесеннєм бо його сьвідчено, "що угодив Богу".
Bi feith Ennok was translatid, that he schulde not se deth; and he was not foundun, for the Lord translatide him. For bifore translacioun he hadde witnessing that he pleside God.
6 Без віри ж не можна угодити, вірувати мусить бо, хто приходить до Бога, що Він єсть, і хто Його шукає тих нагороджує.
And it is impossible to plese God without feith. For it bihoueth that a man comynge to God, bileue that he is, and that he is rewardere to men that seken hym.
7 Вірою, звістку прийнявши Ной про те, чого ніколи не видано, в страсї (Божому) збудовав ковчег на спасеннє дому свого, котрим осудив сьвіт, і став ся наслїдником праведности, по вірі.
Bi feith Noe dredde, thorouy answere takun of these thingis that yit weren not seyn, and schapide a schip in to the helthe of his hous; bi which he dampnede the world, and is ordeyned eir of riytwisnesse, which is bi feith.
8 Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде.
By feith he that is clepid Abraham, obeiede to go out in to a place, whiche he schulde take in to eritage; and he wente out, not witinge whidur he schulde go.
9 Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування.
Bi feith he dwelte in the loond of biheest, as in an alien loond, dwellynge in litle housis with Ysaac and Jacob, euene heiris of the same biheest.
10 Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог.
For he abood a citee hauynge foundementis, whos crafti man and maker is God.
11 Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насіння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував.
Bi feith also the ilke Sara bareyn, took vertu in consceyuyng of seed, yhe, ayen the tyme of age; for sche bileuede hym trewe, that hadde bihiyte.
12 Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безліч.
For which thing of oon, and yit nyy deed, ther ben borun as sterris of heuene in multitude, and as grauel that is at the see side out of noumbre.
13 По вірі померли гі всі, не прийнявши обітниць, а оддалеки видівши їх, і вірували, і витали, і визнавали, що вони чуженицї і захожі на землї.
Bi feith alle these ben deed, whanne the biheestis weren not takun, but thei bihelden hem afer, and gretynge hem wel, and knoulechide that thei weren pilgryms, and herboryd men on the erthe.
14 Бо которі таке говорять, виявляють, що отчини шукають.
And thei that sayn these thingis, signifien that thei sechen a cuntre.
15 І справді, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
`If thei hadden hadde mynde of the ilke, of which thei wenten out, thei hadden tyme of turnyng ayen;
16 Нині ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
but now thei desiren a betere, that is to seie, heuenli. Therfor God is not confoundid to be clepid the God of hem; for he made redi to hem a citee.
17 Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); единородного приніс, прийнявши обітницю,
Bi feith Abraham offride Ysaac, whanne he was temptid; and he offride the oon bigetun, whych had takun the biheestis;
18 про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насіннє,"
to whom it was seid, For in Ysaac the seed schal be clepid to thee.
19 подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образі (воскресення).
For he demyde, that God is myyti to reise hym, yhe, fro deth; wherfor he took hym also in to a parable.
20 Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
Bi feith also of thingis to comynge, Ysaac blesside Jacob and Esau.
21 Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".
Bi feith Jacob diynge blesside alle the sones of Joseph, and onouride the hiynesse of his yerde.
22 Вірою Йосиф, умираючи, про виход синів Ізраїлевих згадав, а про кости свої заповів.
Bi feith Joseph dyynge hadde mynde of the passyng forth of the children of Israel, and comaundide of hise boonys.
23 Вірою Мойсей, народившись, хований був три місяці від батьків своїх, коли виділи вони, що дитина гарна, і не злякались повеління царського.
Bi feith Moyses borun, was hid thre monethis of his fadir and modir, for that thei seiyen the yonge child fair; and thei dredden not the maundement of the king.
24 Вірою Мойсей, бувши великим, відрік ся звати ся сином дочки Фараонової,
Bi feith Moises was maad greet, and denyede that he was the sone of Faraos douytir,
25 а лучче зводив страдати з людьми Божими, нїж дізнавати дочасної розкоші гріха,
and chees more to be turmentid with the puple of God, than to haue myrthe of temporal synne;
26 більшим багацтвом над Єгипецькі скарби вважаючи наругу Христову; озиравсь бо на нагороду
demynge the repreef of Crist more richessis than the tresours of Egipcians; for he bihelde in to the rewarding.
27 Вірою покинув Єгипет, не боячись гнїва царевого; устояв бо, яко такий, що Невидомого видить.
Bi feith he forsook Egipt, and dredde not the hardynesse of the king; for he abood, as seinge hym that was vnuysible.
28 Вірою зробив пасху і пролиттє крови, щоб губитель первороджених не займав їх.
Bi feith he halewide pask, and the scheding out of blood, that he that distriede the firste thingis of Egipcians, schulde not touche hem.
29 Вірою перейшли вони Червоне море, як по суходолу; що спробувавши Єгиптяне, потопились.
Bi feith thei passiden the reed see, as bi drye lond, which thing Egipcians asaiynge weren deuourid.
30 Вірою стїни Єрихонські попадали, після семидневних обходин,
Bi feith the wallis of Jerico felden doun, bi cumpassyng of seuene daies.
31 Вірою Раава блудниця не згинула з невірними, прийнявши підглядників з миром.
Bi feith Raab hoor resseyuede the aspieris with pees, and perischide not with vnbileueful men.
32 І що мені ще казати? не стане бо мені часу оповідати про Гедеона, та Варака, та Самеона, та Єтая, та про Давида і Самуїла, та про пророків,
And what yit schal Y seie? For tyme schal faile to me tellynge of Gedeon, Barak, Sampson, Jepte, Dauid, and Samuel, and of othere prophetis;
33 котрі вірою побивали царства, робили правду, одержували обітування, загороджували пащі левам,
whiche bi feith ouercamen rewmes, wrouyten riytwisnesse, gaten repromyssiouns; thei stoppiden the mouthis of liouns,
34 гасили силу огняну, втікали від гострого меча, робились потужними від немочи, бували міцні в бою, обертали в ростїч полки чужоземців;
thei quenchiden the feersnesse of fier, thei dryueden awei the egge of swerd, thei coueriden of sijknesse, thei weren maad strong in batel, thei turneden the oostis of aliens.
35 жінки приймали мертвих своїх з воекресення; инші ж побиті бували, не прийнявши збавлення, щоб лучче воскресеннє одержати;
Wymmen resseyueden her deed children fro deth to lijf; but othere weren holdun forth, not takinge redempcioun, that thei schulden fynde a betere ayenrising.
36 другі ж наруги та ран дізнали, та ще й кайдан і темниці;
And othere asaieden scornyngis and betingis, more ouer and boondis and prisouns.
37 каміннєм побиті бували, розпилювані, допитувані, смертю від меча вмирали, тинялись в овечих та козиних шкурах, бідуючи, горюючи, мучені,
Thei weren stoned, thei weren sawid, thei weren temptid, thei weren deed in sleyng of swerd. Thei wenten aboute in broc skynnes, and in skynnes of geet, nedi, angwischid, turmentid;
38 (котрих не був достоєн сьвіт, ) по пустинях скитались та по горах та по вертепах і проваллях земних:
to whiche the world was not worthi. Thei erriden in wildernessis, in mounteynes and dennes, and caues of the erthe.
39 І всї ці, одержавши сьвідченнє вірою, не прийняли обітування,
And alle these, preued bi witnessing of feith, token not repromyssioun;
40 тим що Бог лучче щось про нас провидів, щоб не без нас осягли звершеннє.
for God purueiede sum betere thing for vs, that thei schulden not be maad perfit with outen vs.
