До євреїв 1
1 Почасту і всяково промовляючи здавна Бог до батьків через пророків,
Dios habló hace mucho tiempo, muchas veces y de muchas maneras a los antepasados por medio de los profetas.
2 в останнї сї днї глаголав до нас через Сина, котрого настановив наслїдником усього, котрим і віки створив. (aiōn g165)
En estos últimos días nos habló por medio del Hijo, a Quien declaró Heredero de todas las cosas, por medio de Quien también hizo los universos, (aiōn g165)
3 Сей, будучи сяєвом слави і обра-аом особи Його, і двигаючи все словом сили своєї, зробивши собою очищеннє гріхів наших, осївсь по правицї величчя на вишинах,
Quien es [el] resplandor de la Gloria y reproducción exacta de su esencia, Quien sustenta todas las cosas con la Palabra de su poder. Después de purificarnos de los pecados por medio de Él mismo, se sentó a [la] derecha de la Majestad en [las] alturas.
4 Стільки луччнй будучи від ангелів, скільки славнїще над їх наслїдував імя.
Como es superior a los ángeles, heredó un Nombre más excelente que ellos.
5 Кому бо рече коли з ангелів: Син мій єси Ти, я сьогоднї родив Тебе? і знов: Я буду Йому Отцем, а Він буде менї Сином?
Porque ¿a cuál de los ángeles dijo alguna vez: Mi hijo eres Tú. Yo te engendré hoy? Y otra vez: ¿Yo le seré Padre, Y Él me será Hijo?
6 Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
Otra vez, cuando introduce al Primogénito en el mundo, dice: Adórenlo todos los ángeles de Dios.
7 І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломе огня слугами своїми.
Y de los ángeles dice: Quien convierte a sus ángeles en espíritus, Y a sus ministros en llama de fuego.
8 Про Сина ж; Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого. (aiōn g165)
Pero del Hijo [dijo]: Tu trono, oh Dios, es por el siglo del siglo, Y el cetro de tu reino es cetro de justicia. (aiōn g165)
9 Полюбив єси правду, і зненавидів беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
Amaste [la] justicia y aborreciste [la ]iniquidad. Por tanto Dios te ungió, el Dios tuyo, Con aceite de regocijo por encima de tus compañeros.
10 І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
Y: Tú, Señor, desde [el] principio fundaste la tierra, Y los cielos son obras de tus manos,
11 Вони зникнуть. Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
Y se acabarán, pero Tú permaneces. Y todos envejecerán como ropa.
12 і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.
Como un vestido los enrollarás, Y como ropa serán mudados. Pero Tú eres el mismo, Y tus años no acabarán.
13 Кому ж із ангелів сказав коли: Сиди по правиці в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх?
Y, ¿A cuál de los ángeles [Dios] dijo alguna vez: Siéntate a mi derecha, Hasta que ponga a tus enemigos como tarima para tus pies?
14 Чи не всї ж вони служебні духи, посилаєм! на служеннє про тих, що хочуть наслідувати спасеннє?
¿No son todos [los ángeles] espíritus servidores, enviados para ayudar a los herederos de [la] salvación?
