До ефесян 5
1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
Seid nun Nachahmer Gottes, als geliebte Kinder,
2 і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
und wandelt in Liebe, gleichwie auch der Christus uns geliebt und sich selbst für uns hingegeben hat als Darbringung und Schlachtopfer, Gott zu einem duftenden Wohlgeruch.
3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,
Hurerei aber und alle Unreinigkeit oder Habsucht [O. Gier] werde nicht einmal unter euch genannt, gleichwie es Heiligen geziemt;
4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.
auch Schändlichkeit und albernes Geschwätz oder Witzelei, welche sich nicht geziemen, sondern vielmehr Danksagung.
5 Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.
Denn dieses wisset und erkennet ihr, [Eig. wisset ihr, indem ihr erkennet] daß kein Hurer oder Unreiner oder Habsüchtiger, [O. Gieriger] [welcher ein Götzendiener ist] ein Erbteil hat in dem Reiche Christi und Gottes.
6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
Niemand verführe euch mit eitlen [O. leeren] Worten, denn dieser Dinge wegen kommt der Zorn Gottes über die Söhne des Ungehorsams.
7 Не бувайте ж спільниками їх.
Seid nun nicht ihre Mitgenossen.
8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:
Denn einst waret ihr Finsternis, jetzt aber seid ihr Licht in dem Herrn; wandelt als Kinder des Lichts,
9 (бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї, )
[denn die Frucht des Lichts besteht in aller Gütigkeit und Gerechtigkeit und Wahrheit],
10 доповняючись, що єсть угодне Богові.
indem ihr prüfet, was dem Herrn wohlgefällig ist.
11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
Und habet nicht Gemeinschaft mit den unfruchtbaren Werken der Finsternis, vielmehr aber strafet sie auch; [O. stellet sie auch bloß]
12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
denn was heimlich von ihnen geschieht, ist schändlich selbst zu sagen.
13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
Alles aber, was bloßgestellt [O. gestraft] wird, wird durch das Licht offenbar gemacht; [O. was durch das Licht bloßgestellt wird, wird offenbar gemacht] denn das Licht ist es, welches alles offenbar macht. [And. üb.: denn alles, was offenbar gemacht wird, ist Licht]
14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
Deshalb sagt er: Wache auf, der du schläfst, und stehe auf aus den Toten, und der Christus wird dir leuchten!
15 Гледїть же, як би вам огляди о ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
Sehet nun zu, wie ihr sorgfältig wandelt, nicht als Unweise, sondern als Weise,
16 викуплюючи час, бо дні лихі. '
die gelegene Zeit auskaufend, denn die Tage sind böse.
17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
Darum seid nicht töricht, sondern verständig, was der Wille des Herrn sei.
18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
Und berauschet euch nicht mit Wein, in welchem Ausschweifung ist, sondern werdet mit dem Geiste erfüllt,
19 бесідуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
redend zueinander [O. zu euch selbst] in Psalmen und Lobliedern und geistlichen Liedern, singend und spielend dem Herrn in [O. mit] eurem Herzen,
20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
danksagend allezeit für alles dem Gott und Vater im Namen unseres Herrn Jesu Christi,
21 корючись один одному в страху Божім.
einander unterwürfig in der Furcht Christi.
22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
Ihr Weiber, seid unterwürfig euren eigenen Männern, als dem Herrn.
23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.
Denn der Mann ist das Haupt des Weibes, wie auch der Christus das Haupt der Versammlung ist; er ist des Leibes Heiland.
24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
Aber gleichwie die Versammlung dem Christus unterworfen ist, also auch die Weiber ihren Männern in allem.
25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
Ihr Männer, liebet eure Weiber, gleichwie auch der Christus die Versammlung geliebt und sich selbst für sie hingegeben hat,
26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
auf daß er sie heiligte, sie reinigend [O. gereinigt habend] durch die Waschung mit Wasser durch das Wort,
27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
auf daß er die Versammlung sich selbst verherrlicht darstellte, die nicht Flecken oder Runzel oder etwas dergleichen habe, sondern daß sie heilig und tadellos sei.
28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
Also sind auch die Männer schuldig, ihre [Eig. ihre eigenen] Weiber zu lieben wie [O. als] ihre eigenen Leiber. Wer sein [Eig. sein eigenes] Weib liebt, liebt sich selbst.
29 Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;
Denn niemand hat jemals sein eigenes Fleisch gehaßt, sondern er nährt und pflegt es, gleichwie auch der Christus die Versammlung.
30 тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.
Denn wir sind Glieder seines Leibes, von seinem Fleische und von seinen Gebeinen.
31 Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.
"Deswegen wird ein Mensch seinen Vater und seine Mutter verlassen und seinem Weibe anhangen, und die zwei werden ein [W. zu einem] Fleisch sein". [1. Mose 2,24]
32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
Dieses Geheimnis ist groß; ich aber sage es in Bezug auf Christum und auf die Versammlung.
33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
Doch auch ihr, ein jeder von euch liebe sein Weib also wie sich selbst; das Weib aber, daß sie den Mann fürchte.
