До ефесян 5
1 Оце ж будьте послїдувателями Божими, як любі дїти,
Be ye therefore followers of God, as dear children;
2 і ходіть у любові, яко ж і Христос улюбив нас і оддав себе за нас на жертву і на посьвят Богу, у солодкі пахощі.
And walk in love, as Christ also hath loved us, and hath given himself for us an offering and a sacrifice to God for a sweet-smelling savor.
3 Блуд же і всяка нечистота або зажерливість нехай і не згадуеть ся між вами, як подобає сьвятим,
But lewdness and all uncleanness or covetousness, let it not be once named among you, as becometh saints;
4 нї безсором і дурні слова, або жарти і неподобне; а лучче дякуваннє.
Neither filthiness, nor foolish talking, nor jesting, which are not convenient: but rather giving of thanks.
5 Се бо знайте, що нї один блудник, або нечистий, або зажерливий, котрий єсть ідолослужитель, не має наслїддя в царстві Христа і Бога.
For this ye know, that no lewd, nor unclean person, nor covetous man, who is an idolater, hath any inheritance in the kingdom of Christ and of God.
6 Нехай нїхто не зводить вас марними словами, бо за се приходить гнїв Божий на синів непокірних.
Let no man deceive you with vain words: for because of these things cometh the wrath of God upon the children of disobedience.
7 Не бувайте ж спільниками їх.
Be ye not therefore partakers with them.
8 Ви бо були колись тьмою, тепер же (ви) сьвітло в Господї; ходїть же яко дїта сьвітла:
For ye were sometime darkness, but now [are ye] light in the Lord: walk as children of light;
9 (бо овощ духа - у всякій добрості і праведностї і правдї, )
(For the fruit of the Spirit [is] in all goodness, and righteousness, and truth; )
10 доповняючись, що єсть угодне Богові.
Proving what is acceptable to the Lord.
11 І не приставайте до неплідних дїл тьми, а лучче ж винуйте їх.
And have no fellowship with the unfruitful works of darkness, but rather reprove [them].
12 Що бо дїєть ся потай у них, соромно й казати.
For it is a shame even to speak of those things which are done by them in secret.
13 Усе ж обвинувачене від сьвітла виявляеть ся; все бо виявлене єсть сьвітло.
But all things that are reproved, are made manifest by the light: for whatever doth make manifest is light.
14 Того ж то глаголе: Устань, сонний, і воскресни з мертвих, то й осьвітить тебе Христос.
Wherefore he saith, Awake, thou that sleepest, and arise from the dead, and Christ will give thee light.
15 Гледїть же, як би вам огляди о ходити, не яко немудрі, а яко мудрі,
See then that ye walk circumspectly, not as fools, but as wise,
16 викуплюючи час, бо дні лихі. '
Redeeming the time, because the days are evil.
17 Тим-то не бувайте нерозумними, а розумійте, що єсть Божа воля.
Wherefore be ye not unwise, but understanding what the will of the Lord [is].
18 І не впивайтесь вином, бо в йому розпуст, а сповняйте себе Духом,
And be not drunk with wine, in which is excess; but be filled with the Spirit;
19 бесідуючи між собою псальмами, та гимнами, та піснями духовними, сьпіваючи та виграючи в серцях ваших Господеві,
Speaking to yourselves in psalms, and hymns, and spiritual songs, singing and making melody in your heart to the Lord,
20 дякуючи всякого часу за все в імя Господа нашого Ісуса Христа Богові і Отцеві,
Giving thanks always for all things to God and the Father, in the name of our Lord Jesus Christ;
21 корючись один одному в страху Божім.
Submitting yourselves one to another in the fear of God.
22 Жінки, коріть ся своїм чоловікам, як Господеві,
Wives, submit yourselves to your own husbands, as to the Lord.
23 тим що чоловік голова жінки, як і Христос голова церкви, і Він спаситель тіла.
For the husband is the head of the wife, even as Christ is the head of the church: and he is the Savior of the body.
24 А як церква корить ся Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
Therefore as the church is subject to Christ, so [let] wives [be] to their own husbands in every thing.
25 Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив церкву, і себе видав за неї,
Husbands, love your wives, even as Christ also loved the church, and gave himself for it;
26 щоб осьвятити її, очистивши купіллю води у слові,
That he might sanctify and cleanse it with the washing of water by the word,
27 щоб поставити її перед собою славною церквою, що не мав скази або пороку або чого такого, а щоб була сьвята і непорочна.
That he might present it to himself a glorious church, not having spot or wrinkle, or any such thing; but that it should be holy and without blemish.
28 Так мусять чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла; хто бо любить свою жінку, себе самого любить.
So ought men to love their wives, as their own bodies. He that loveth his wife, loveth himself.
29 Нїхто бо ще. ніколи тіла свого не зненавидів, а годує, і грів його, яко ж і Господь церкву;
For no man ever yet hated his own flesh; but nourisheth and cherisheth it, even as the Lord the church:
30 тим що ми члени тіла Його, від тіла Його і від костей Його.
For we are members of his body, of his flesh, and of his bones.
31 Того-то покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї, і будуть у двох одно тіло.
For this cause shall a man leave his father and mother, and shall be joined to his wife, and they two shall be one flesh.
32 Тайна се велика, я ж глаголю що до Христа і до церкви.
This is a great mystery: but I speak concerning Christ and the church.
33 Тим то і ви по одному кожен свою жінку так нехай любить, як і себе, а жінка нехай боїть ся свого чоловіка.
Nevertheless, let every one of you in particular so love his wife even as himself: and the wife [see] that she reverence [her] husband.
