Дії 1
1 Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
My first account, O Theophilus, dealt with all that Jesus began doing and teaching from the beginning down to the day when,
2 аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
after giving instructions through the Spirit to the apostles whom he had chosen, he was taken up to heaven.
3 перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
After his sufferings he had also shown himself alive to them in many convincing manifestations, revealing himself to them during forty days, and speaking of the kingdom of God.
4 і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
And once when he was eating with them he charged them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of the Father. "Of this," he said, "you have heard from me.
5 Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
"For John indeed baptized in water, but you shall be baptized in the Holy Spirit not many days hence."
6 Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
So, when they came together, they began to ask him, "Master, are you at this time about to restore the kingdom of Israel?"
7 Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
He answered. "It is not for you to know times and occasions which the Father has fixed in his own authority;
8 А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
"yet you will receive power when the Holy Spirit comes upon you, and you are to be my witnesses both in Jerusalem and in all Judea, and in Samaria, and to the very ends of the earth."
9 І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
When he had said this, and while they were looking at him, he was lifted up, and a cloud received him up out of their sight.
10 І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
While they were gazing into the sky as he was going up, suddenly there were two men in white garments standing by them,
11 котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
and they said. "Men of Galilee, why do you stand gazing into the sky? This same Jesus who has been taken up from you into the sky will come back in just the same way as you have seen him going into the sky."
12 Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
Then they returned to Jerusalem from the mountain called Olivet, which is near Jerusalem, about a Sabbath Day’s journey distant.
13 І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
On entering the city they went to the upper room where they were accustomed to meet. They were Peter and John and James and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James, son of Alphaeus, and Simon the Zealot, and Judas the son of James.
14 Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
These all with one mind gave their constant attention to prayer, together with some women, and with Mary the mother of Jesus, and his brothers.
15 І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
It was during these days that Peter stood up among the brothers - the whole number of persons present was about one hundred and twenty - and said.
16 Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
"Men and brothers, it was necessary for the Scripture to be fulfilled which the Holy Spirit uttered beforehand by the lips of David in regard to Judas who acted as guide to those who arrested Jesus.
17 Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
"For he was numbered among us, and he did get his allotted share of this ministry.
18 Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
"Now this man bought a plot of ground with the price of his treachery, and falling there headlong he burst asunder and all his bowels gushed out.
19 І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
"This fact became known to the people of Jerusalem so that the place was called in their language, Acheldamach, The Field of Blood.
20 Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
"For it is written in the Book of Psalms, Let his dwelling-place be desolate; Let no man dwell there, also, Let another take his work.
21 Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
"It is necessary then that, of the men who have been associated with us during the whole time in which the Lord Jesus went in and out among us,
22 почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
from his baptism by John down to the day on which he was taken up from us, one should join us a witness to his resurrection."
23 І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
So they placed two in nomination, Joseph called Bar-Sabbas (surnamed Justas) and Matthias;
24 І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
and they prayed, saying. "Thou, O Lord, who knowest the hearts of all men, show clearly which of these two men thou hast chosen to fill the place
25 приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
"in this ministry of this apostles from which Judas went out to go to his own place."
26 І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
Then they cast lots for them, and the lot fell upon Matthias, and he was numbered with the eleven apostles.
