Дії 1
1 Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
The former record I made, O Theophilus, of all things that Jesus began both to do and to teach,
2 аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
till the day on which he was taken up, after he had, through the Holy Spirit, given commandments to the apostles whom he had chosen.
3 перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
To whom, after he had suffered, he also showed himself alive, by many indubitable proofs; appearing to them for forty days, and speaking of the things that pertain to the kingdom of God.
4 і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
And calling them together, he commanded them not to depart from Jerusalem, but to wait for the promise of my Father, which, said he, you have heard from me;
5 Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
for John indeed immersed in water, but you shall be immersed in the Holy Spirit, not many days hence.
6 Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
Therefore, when they came together, they asked him, saying: Lord, wilt thou at this time restore the kingdom to Israel?
7 Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
But he said to them: It is not for you to know times or seasons that the Father has reserved under his own control.
8 А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
But you shall receive power, after the Holy Spirit has come upon you, and you shall be witnesses for me both in Jerusalem, and in all Judea, and in Samaria, and to the most distant part of the earth.
9 І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
And when he had spoken these things, while they were looking on him, he was taken up, and a cloud received him out of their sight.
10 І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
And while they were looking earnestly toward heaven, as he went up, behold, two men stood by them in white raiment,
11 котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
who also said: Men of Galilee, why stand you gazing up into heaven? This Jesus, who has been taken up from you into heaven, shall come in the same manner in which you saw him go into heaven.
12 Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
Then they returned to Jerusalem from the mount called Olivet, which is near Jerusalem, a sabbath-day’s journey.
13 І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
And when they had come in, they went up into an upper room, in which dwelt Peter and James, and John and Andrew, Philip and Thomas, Bartholomew and Matthew, James the son of Alphæus, and Simon Zelotes, and Judas the brother of James.
14 Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
All these, with one mind, continued in prayer and supplication, with the women, and Mary the mother of Jesus, and with his brothers.
15 І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
And in those days Peter arose in the midst of the disciples, (the number of the names together was about a hundred and twenty, ) and said:
16 Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
Brethren, it was necessary for this scripture to be fulfilled, which the Holy Spirit had before spoken by the mouth of David, concerning Judas, who was a guide to those who took Jesus:
17 Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
for he was numbered with us, and had been appointed to this ministry.
18 Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
Therefore he purchased a field with the reward of his iniquity; and falling headlong, he burst asunder in the midst, and all his bowels gushed out.
19 І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
And it was known to all that dwelt in Jerusalem, so that the field is called, in their own language, Akeldama, that is, The field of blood.
20 Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let no one dwell in it, and, His office let another take.
21 Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
Therefore, of these men who have associated with us during the whole time in which the Lord Jesus went in and out among us,
22 почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
beginning from the immersion of John till the day on which he was taken up from us, must one be appointed as a witness with us of his resurrection.
23 І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
And they set apart two, Joseph called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias;
24 І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
and praying, they said: Thou, Lord, who knowest the hearts of all, make known which of these two thou hast chosen,
25 приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
that he may be appointed to this ministry and apostleship, from which Judas by transgression fell, that he might go to his own place.
26 І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
And they gave in their lots, and the lot fell on Matthias: and he was numbered with the eleven apostles.
