Дії 1
1 Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,
Ne osiepna Theofilo: E kitapa mokwongo ne andikoe gik moko duto mane Yesu otimo kendo opuonjo,
2 аж до дня, котрого возніс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;
nyaka chop chiengʼ mane okawe motere e polo, bangʼ chiwo chik ni joote mane oseyiero kuom teko mar Roho Maler.
3 перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;
Bangʼ kane osesande, ne onyisore en owuon ne jogi, kendo nochiwo ranyisi mangʼeny masiro ni ongima. Ne ofwenyorenigi kuom ndalo piero angʼwen ka owuoyo kuom pinyruodh Nyasaye.
4 і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.
Chiengʼ moro achiel kane oyudo ochiemo kodgi, nowachonegi niya, “Kik uwuog Jerusalem, to rituru mich mane Wuonwa osingore ni nomiu, ma usewinja ka awuoyo kuome;
5 Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.
nimar Johana nobatiso ji gi pi, to un bangʼ kinde manok ibiro batisou gi Roho Maler.”
6 Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?
Kuom mano, kane gisechokore kaachiel, negipenje niya, “Ruoth, kindeni ema ibiro duogo pinyruoth e lwet jo-Israel koso?”
7 Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.
Nodwokogi niya, “Ok en wachu mar ngʼeyo ndalo kata kinde ma Wuoro oseketo gi tekone owuon.
8 А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.
To ubiro yudo teko ka Roho Maler obiro kuomu; kendo unubed joneno maga ei Jerusalem kendo ei Judea duto gi Samaria, kod tungʼ piny gi tungʼ piny.”
9 І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.
Bangʼ wacho mano, nokawe motere e polo, mana ka ginene, kendo polo noime mi olalnegi, makoro ne ok ginyal nene.
10 І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,
Kane oyudo pod gichomo wengegi e polo, ka gingʼiyo kaka odhi, apoya nono, negipo ka ji ariyo morwako lewni marochere ochungʼ bathgi.
11 котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.
Jogi nowachonegi niya, “Jo-Galili, angʼo momiyo uchungʼ ka ungʼiyo polo? Yesu owuon-ni, makoro osegol kuomu oter e polo, biro duogo kendo, mana kaka usenene kodhino.”
12 Тоді вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.
Bangʼ mano joote nowuok modok Jerusalem, ka gia ewi got miluongo ni Zeituni, ma en kama bor madirom kilomita achiel koa Jerusalem.
13 І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей й Матей, ЯковАлхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
Kane gichopo, negidhi nyaka kama negidakie, ei ot man malo ewi gorofa. Joma ne ni kanyo ne gin: Petro gi Johana, Jakobo gi Andrea; Filipo gi Thoma, Bartholomayo gi Mathayo, Jakobo wuod Alfayo, gi Simon ja-Zilote, kod Judas wuod Jakobo.
14 Усї вони пробували однодушне в молитві і благанню - з жінками та. Марисю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.
Giduto ne gin e achiel ka ginano e lamo, kaachiel gi mon moko, kod Maria min Yesu gi owete Yesu.
15 І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):
E kindeno Petro nochungʼ e kind joma oyie (mane nyalo romo ji mia gi piero ariyo)
16 Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.
mi nowachonegi niya, “Owetena, Ndiko nyaka ne chop kare, mana kaka Roho Maler nohulo chon gi dho Daudi, kuom Judas mane otelo ni joma nomako Yesu.
17 Полічено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.
Chutho, Judas ne en achiel kuomwa, kendo en bende ne en-gi kare e tichwani.”
18 Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.
Judas nongʼiewo lowo gi pesa mane oyudo kuom richone, to kanyo ema noruomboree piny, kendo bund iye nobarore mi nyimbi iye opukore oko.
19 І відомо стало всім домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.
Ji duto mane ni Jerusalem nowinjo wachno, mine giluongo puodhono gi dhogi ni Akeldama, ma tiende ni, Puoth Remo.
20 Написано ж в книзі Псальм: Нехай оселя його спустіє, і нехай ніхто не домує в ній, а догляд її нехай прийме инший.
Petro nodhi nyime kawacho niya, “Ondik e Kitap Zaburi kama: “‘Mad miechgi dongʼ gunda; ngʼato angʼata kik yiene dag e iye,’ kendo ondik niya, “‘Mad ngʼat machielo kaw tije.’
21 Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,
Kuom mano, ber mondo wayier ngʼato achiel e kind joma osebedo kodwa, chakre kinde mane Ruoth Yesu ochako bedo kodwa nyaka chop kinde mane okawe e dierwa.
22 почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.
Ngʼatno nyaka bed ngʼat mane nitie chakre ndalo Johana Ja-batiso nyaka odiechiengʼ mane okaw Yesu ogol e dierwa. Nimar achiel kuom jogi nyaka bed janeno kuom chierne kaachiel kodwa.”
23 І поставили двох: Иосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.
Eka negichiwo nying ji ariyo: Josef miluongo ni Barsaba (ma bende niluongo ni Justo) kod Mathias.
24 І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всіх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,
Bangʼe ne gilemo niya, “Ruoth, ingʼeyo chuny ji duto. Nyiswae kuom ji ariyogi ngʼat miseyiero
25 приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.
mondo okaw tich mar bedo jaote mane Judas ojwangʼo oweyo kane odhi kare mane ochanne.”
26 І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.
Eka negigoyo ombulu, kendo ombulu nolwar kuom Mathias. Omiyo nomede kuom joote apar gachiel mamoko.
