Дії 9
1 Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
But Saul still breathing out threatnings and slaughter against the disciples of the Lord, came to the high priest, and desired of him letters to the synagogues at Damascus,
2 і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим
that if he should find any of this persuasion, men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
3 Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
And as he was on his journey, and came near to Damascus, suddenly there shone round about him a light from heaven;
4 і, впавши на землю, чув голова глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
and he fell to the ground, and heard a voice saying to him, Saul, Saul, why persecutest thou me?
5 Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
And he said, Who art Thou, Lord? And the Lord said, I am Jesus the Nazarene whom thou art persecuting: it is hard for thee to kick against the goads.
6 І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
And he trembling and astonished said, Lord, what wilt Thou have me to do? And the Lord said unto him, Arise and go into the city, and it shall be told thee, what thou must do.
7 Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нікого ж не бачивши.
And the men that went along with him, stood astonished, hearing the voice, but seeing no one.
8 Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й приведи в Дамаск.
And Saul rose from the earth, but when he opened his eyes he could not see: so they led him by the hand, and brought him to Damascus.
9 І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
And he was three days without sight, and did neither eat nor drink.
10 Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
Now there was a certain disciple at Damascus, named Ananias, and the Lord said to him in a vision, Ananias, and he said, Behold, I am here, Lord.
11 Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
And the Lord said unto him, Arise and go into the street which is called Strait, and enquire in the house of Judas for one Saul, of Tarsus:
12 І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
for behold he is praying, and hath seen in a vision a man named Ananias, coming in and putting his hand upon him, that he might recover his sight.
13 Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
And Ananias answered, Lord, I have heard from many of this man, how much mischief he hath done to thy saints at Jerusalem:
14 і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
and here too he hath authority from the chief priests to apprehend all that call upon thy name.
15 Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
But the Lord said unto him, Go thy way, for he is the instrument I have chosen, to bear my name before the Gentiles, and kings, and the children of Israel:
16 я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
for I will shew him how great sufferings he must endure for my name.
17 Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
And Ananias went away and came into the house; and putting his hands on him, said, "Brother Saul, the Lord, even Jesus, who appeared to thee on the way as thou camest, hath sent me, that thou mightest receive thy sight, and be filled with the holy Spirit."
18 І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
And immediately there fell from his eyes as it were scales; and he instantly recovered his sight, and arose and was baptized.
19 І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
And when he had taken some nourishment, he was strengthened. Now Saul was with the disciples at Damascus for some time.
20 І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
And he immediately preached Christ in the synagogues, that He is the Son of God.
21 Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
But all that heard him, were amazed, and said, Is not this he that persecuted those in Jerusalem who called on this name, and came hither for this end, that he might carry them bound to the chief priests?
22 А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
But Saul prevailed more and more, and confounded the Jews that dwelt at Damascus, fully proving that this same Jesus is the Christ.
23 Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
And after a considerable time, the Jews conspired to kill him:
24 Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
but Saul was apprised of their design. And they watched the gates day and night, to make away with him:
25 Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
but the disciples took him by night, and let him down by the wall, in a basket.
26 Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всі боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
And when Saul was come to Jerusalem, he attempted to associate with the disciples: and they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
27 Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
But Barnabas took and brought him to the apostles, and related to them, how he had seen the Lord in the way, and that He had spoken to him; and how he had preached boldly at Damascus in the name of Jesus.
28 І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
And he was with them coming in and going out at Jerusalem, and preaching openly in the name of the Lord Jesus:
29 І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
and he talked and disputed with the Hellenists, who attempted to kill him:
30 Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
but when the brethren knew it, they brought him down to Cesarea, and sent him away to Tarsus.
31 Церкви ж по всій Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнім, а потіхою сьвятого Духа намножувались.
Then the churches throughout all Judea, and Galilee, and Samaria, had rest, being edified and walking in the fear of the Lord; and through the consolation of the holy Spirit were multiplied.
32 Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
And it came to pass that as Peter was going through all parts, he came down also to the saints that dwelt at Lydda.
33 Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
And there he found a man named Eneas, who had kept his bed eight years, with the palsy.
34 І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
And Peter said unto him, Eneas, Jesus the Messiah, healeth thee. Arise, and make thy bed. And he rose up immediately.
35 І бачили його всі, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
And all that dwelt at Lydda and in Saron saw him, and turned to the Lord.
36 Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
And there was at Joppa a certain female disciple named Tabitha, who by interpretation is called in Greek Dorcas: and she was full of good works and alms-deeds.
37 Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
And it happened, about the same time, that she fell sick and died: and when they had washed her they laid her out in an upper chamber.
38 Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
And as Lydda was near to Joppa, the disciples hearing that Peter was there sent two men to him, intreating him that he would not delay to come to them.
39 Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.
Then Peter arose, and went with them: and when he was come, they brought him into the upper chamber. And all the widows stood round him weeping, and shewing him the coats and garments which Dorcas made when she was with them.
40 Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшнсь до тіла, рече: Тавито, встань, вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
But Peter, putting them all out, kneeled down and prayed: and then turning to the body he said, Tabitha, arise. And she opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.
41 Подавши їй руку, підвів її, покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
And giving her his hand he raised her up, and calling the saints and widows he presented her alive.
42 І знане се стало по всій Йоппиї, і многі увірували в Господа.
And it was soon known throughout all Joppa, and many believed on the Lord.
43 Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожемяки (гарбаря).
And he staid many days in Joppa with one Simon a tanner.
