Дії 9
1 Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
But Saul, still speaking threats even of murder against the disciples of the Lord, went to the high priest
2 і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим
and asked him for letters for the synagogues in Damascus, so that if he found any who belonged to the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
3 Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
As he was traveling, it happened that as he came near to Damascus, suddenly there shone all around him a light out of heaven;
4 і, впавши на землю, чув голова глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
and he fell upon the ground and heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why are you persecuting me?”
5 Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
Saul replied, “Who are you, Lord?” The Lord said, “I am Jesus whom you are persecuting;
6 І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
but rise, enter into the city, and it will be told you what you must do.”
7 Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нікого ж не бачивши.
The men who traveled with Saul stood speechless, hearing the voice, but seeing no one.
8 Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й приведи в Дамаск.
Saul arose from the ground, and when he opened his eyes, he could see nothing; so they led him by the hand and brought him into Damascus.
9 І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
For three days he was without sight, and he neither ate nor drank.
10 Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
Now there was a disciple at Damascus named Ananias. The Lord said to him in a vision, “Ananias!” He said, “See, I am here, Lord.”
11 Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
The Lord said to him, “Arise, and go to the street which is called Straight, and at the house of Judas ask for a man from Tarsus named Saul, for he is praying.
12 І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
He has seen in a vision a man named Ananias coming in and laying his hands on him, so that he might see again.”
13 Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
But Ananias answered, “Lord, I have heard from many about this man, how much harm he has done to your holy people in Jerusalem.
14 і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
He has authority from the chief priests to arrest everyone here who calls upon your name.”
15 Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
But the Lord said to him, “Go, for he is a chosen instrument of mine, to carry my name before the Gentiles and kings and the children of Israel;
16 я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
for I will show him how much he must suffer for the cause of my name.”
17 Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
So Ananias departed, and entered into the house. Laying his hands on him, he said, “Brother Saul, the Lord Jesus, who appeared to you on the road when you were coming, has sent me so that you might receive your sight and be filled with the Holy Spirit.”
18 І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
Immediately something like scales fell from Saul's eyes, and he received his sight; he arose and was baptized;
19 І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
and he ate and was strengthened. He stayed with the disciples in Damascus for several days.
20 І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
Right away he proclaimed Jesus in the synagogues, saying that he is the Son of God.
21 Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
All who heard him were amazed and said, “Is not this the man who destroyed those in Jerusalem who called on this name? He has come here to take them bound to the chief priests.”
22 А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
But Saul became more and more powerful, and he was causing distress among the Jews who lived in Damascus by proving that Jesus is the Christ.
23 Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
After many days, the Jews planned together to kill him.
24 Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
But their plan became known to Saul. They watched the gates day and night in order to kill him.
25 Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
But his disciples took him by night and let him down through the wall, lowering him in a basket.
26 Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всі боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
When he had come to Jerusalem, Saul attempted to join the disciples, but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
27 Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
But Barnabas took him and brought him to the apostles, and he told them how Saul had seen the Lord on the road and that the Lord had spoken to him, and how at Damascus Saul had spoken boldly in the name of Jesus.
28 І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
He met with them as they were coming in and going out of Jerusalem. He spoke boldly in the name of the Lord Jesus
29 І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
and debated with the Grecian Jews; but they kept trying to kill him.
30 Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
When the brothers learned of this, they brought him down to Caesarea and sent him away to Tarsus.
31 Церкви ж по всій Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнім, а потіхою сьвятого Духа намножувались.
So then, the church throughout all Judea, Galilee, and Samaria had peace and was built up; and, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit, the church grew in numbers.
32 Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
Now it came about that, as Peter went throughout the whole region, he came down also to the believers who lived in the town of Lydda.
33 Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
There he found a certain man named Aeneas, who had been in his bed for eight years, for he was paralyzed.
34 І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you. Get up and make your bed,” and right away he got up.
35 І бачили його всі, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
So everyone who lived in Lydda and in Sharon saw the man and they turned to the Lord.
36 Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
Now there was in Joppa a certain disciple named Tabitha, which is translated as “Dorcas.” This woman was full of good works and merciful deeds that she did for the poor.
37 Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
It came about in those days that she fell sick and died; when they had washed her, they laid her in an upper room.
38 Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
Since Lydda was near Joppa, and the disciples had heard that Peter was there, they sent two men to him, begging him, “Come to us without delay.”
39 Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.
Peter arose and went with them. When he had arrived, they brought him to the upper room, and all the widows stood by him weeping, showing him the coats and garments that Dorcas had made while she had been with them.
40 Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшнсь до тіла, рече: Тавито, встань, вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
Peter put them all out of the room, knelt down, and prayed; then, turning to the body, he said, “Tabitha, arise.” Then she opened her eyes, and seeing Peter she sat up.
41 Подавши їй руку, підвів її, покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
Peter then gave her his hand and lifted her up; and when he called the believers and the widows, he presented her alive to them.
42 І знане се стало по всій Йоппиї, і многі увірували в Господа.
This matter became known throughout all Joppa, and many people believed on the Lord.
43 Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожемяки (гарбаря).
It happened that Peter stayed for many days in Joppa with a man named Simon, a tanner.
