Дії 9
1 Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
But Saul, still breathing threats and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest,
2 і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим
and asked for letters from him to the synagogues of Damascus, that if he found any who were of the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.
3 Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
As he traveled, it happened that he got close to Damascus, and suddenly a light from the sky shone around him.
4 і, впавши на землю, чув голова глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
And he fell to the ground, and heard a voice saying to him, "Saul, Saul, why do you persecute me?"
5 Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
And he said, "Who are you, Lord?" And he said, "I am Jesus, whom you are persecuting.
6 І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
But rise up, and enter into the city, and you will be told what you must do."
7 Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нікого ж не бачивши.
The men who traveled with him stood speechless, hearing the sound, but seeing no one.
8 Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й приведи в Дамаск.
Saul arose from the ground, but when he opened his eyes he could not see anything. They led him by the hand, and brought him into Damascus.
9 І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
He was without sight for three days, and neither ate nor drank.
10 Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
Now there was a certain disciple at Damascus named Ananias. The Lord said to him in a vision, "Ananias." And he said, "Look, it's me, Lord."
11 Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
The Lord said to him, "Arise, and go to the street which is called Straight, and inquire in the house of Judas for one named Saul, a man of Tarsus. For look, he is praying,
12 І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
and in a vision he has seen a man named Ananias coming in, and laying his hands on him, that he might receive his sight."
13 Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
But Ananias answered, "Lord, I have heard from many about this man, how much evil he did to your saints at Jerusalem.
14 і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
Here he has authority from the chief priests to bind all who call on your name."
15 Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
But the Lord said to him, "Go your way, for he is my chosen vessel to bear my name before the nations and kings, and the children of Israel.
16 я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
For I will show him how many things he must suffer for my name's sake."
17 Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
Ananias departed, and entered into the house. Laying his hands on him, he said, "Brother Saul, the Lord, who appeared to you on the road by which you came, has sent me, that you may receive your sight, and be filled with the Holy Spirit."
18 І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
Immediately something like scales fell from his eyes, and he received his sight. He arose and was baptized.
19 І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
He took food and was strengthened. He stayed several days with the disciples who were at Damascus.
20 І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
Immediately in the synagogues he proclaimed Jesus, that he is the Son of God.
21 Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
All who heard him were amazed, and said, "Is not this he who in Jerusalem made havoc of those who called on this name? And he had come here intending to bring them bound before the chief priests."
22 А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
But Saul increased more in strength, and confounded the Jews who lived at Damascus, proving that this is the Christ.
23 Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
When many days were fulfilled, the Jews conspired together to kill him,
24 Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
but their plot became known to Saul. They watched the gates both day and night that they might kill him,
25 Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
but his disciples took him by night, and let him down through the wall, lowering him in a basket.
26 Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всі боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
When Saul had come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.
27 Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
But Barnabas took him, and brought him to the apostles, and declared to them how he had seen the Lord in the way, and that he had spoken to him, and how at Damascus he had preached boldly in the name of Jesus.
28 І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
He was with them coming in and going out in Jerusalem, speaking boldly in the name of the Lord.
29 І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
He spoke and disputed against the Hellenists, but they were seeking to kill him.
30 Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
When the brothers knew it, they brought him down to Caesarea, and sent him off to Tarsus.
31 Церкви ж по всій Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнім, а потіхою сьвятого Духа намножувались.
So the church throughout all Judea and Galilee and Samaria had peace, and were built up. They were multiplied, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit.
32 Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
It happened, as Peter went throughout all those parts, he came down also to the saints who lived at Lydda.
33 Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
There he found a certain man named Aeneas, who had been bedridden for eight years, because he was paralyzed.
34 І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
Peter said to him, "Aeneas, Jesus Christ heals you. Get up and make your bed." Immediately he arose.
35 І бачили його всі, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
All who lived at Lydda and in Sharon saw him, and they turned to the Lord.
36 Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha (which when translated, means Dorcas). This woman was full of good works and acts of mercy which she did.
37 Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
It happened in those days that she fell sick, and died. When they had washed her, they placed her in an upper chamber.
38 Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
As Lydda was near Joppa, the disciples, hearing that Peter was there, sent two men to him, imploring him not to delay in coming to us.
39 Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.
Peter got up and went with them. When he had come, they brought him into the upper chamber. All the widows stood by him weeping, and showing the coats and garments which Dorcas had made while she was with them.
40 Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшнсь до тіла, рече: Тавито, встань, вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
Peter put them all out, and kneeled down and prayed. Turning to the body, he said, "Tabitha, get up." She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.
41 Подавши їй руку, підвів її, покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
He gave her his hand, and raised her up. Calling the saints and widows, he presented her alive.
42 І знане се стало по всій Йоппиї, і многі увірували в Господа.
And it became known throughout all Joppa, and many believed in the Lord.
43 Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожемяки (гарбаря).
It happened, that he stayed many days in Joppa with one Simon, a tanner.
