Дії 5
1 Один же чоловік, на ймя Ананїя, в Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,
Or, un homme nommé Ananias, avec Sapphira, sa femme, vendit une propriété,
2 та й приховав з ціни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.
et en retint une partie du prix; sa femme le savait aussi, puis elle en apporta une partie et la déposa aux pieds des apôtres.
3 Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з ціни за землю?
Mais Pierre dit: Ananias, pourquoi Satan a-t-il rempli ton cœur pour mentir au Saint-Esprit et pour retenir une partie du prix du terrain?
4 Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй власті було? На що положив єси в твоєму серці діло таке? Ти обманив не людей, а Бога.
Tant que tu l'as gardé, n'est-il pas resté à toi? Après sa vente, n'était-elle pas en ton pouvoir? Comment se fait-il que tu aies conçu cette chose dans ton cœur? Tu n'as pas menti aux hommes, mais à Dieu. »
5 Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обвяв страх великий усіх, що чули се.
Ananias, entendant ces paroles, tomba et mourut. Une grande crainte s'empara de tous ceux qui entendirent ces choses.
6 Уставши молодцї, взяли його і винісши поховали.
Les jeunes gens, s'étant levés, l'enveloppèrent, l'emportèrent et l'ensevelirent.
7 І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.
Environ trois heures après, sa femme, qui ne savait pas ce qui était arrivé, entra.
8 Озвав ся ж до неї Петр: Скажи мені, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.
Pierre lui dit: « Dis-moi si tu as vendu le terrain à un tel prix. » Elle a dit: « Oui, pour tant de choses. »
9 Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.
Mais Pierre lui dit: « Comment se fait-il que vous vous soyez mis d'accord pour tenter l'Esprit du Seigneur? Voici que les pieds de ceux qui ont enseveli ton mari sont à la porte, et ils vont te porter dehors. »
10 Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.
Elle tomba aussitôt à ses pieds et mourut. Les jeunes gens entrèrent et la trouvèrent morte; ils la portèrent dehors et l`enterrèrent près de son mari.
11 І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.
Une grande crainte s'empara de toute l'assemblée et de tous ceux qui entendirent ces choses.
12 Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.
Par les mains des apôtres, beaucoup de signes et de prodiges se produisaient parmi le peuple. Ils étaient tous d'un commun accord sous le portique de Salomon.
13 З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.
Aucun des autres n'osait se joindre à eux, mais le peuple les honorait.
14 І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.)
De plus en plus de croyants se joignaient au Seigneur, des multitudes d'hommes et de femmes.
15 Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тінь отїнила кого з них.
On transportait même les malades dans les rues et on les couchait sur des lits et des matelas, afin que, lorsque Pierre passerait, son ombre au moins couvre quelques-uns d'entre eux.
16 Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.
La foule s'assemblait aussi des villes voisines de Jérusalem, amenant des malades et des personnes tourmentées par des esprits impurs; et tous étaient guéris.
17 Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,
Mais le grand prêtre se leva, ainsi que tous ceux qui étaient avec lui (c'est la secte des sadducéens), et ils furent remplis de jalousie
18 і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.
et mirent la main sur les apôtres, puis les mirent en prison publique.
19 Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:
Mais un ange du Seigneur ouvrit de nuit les portes de la prison, les fit sortir et leur dit:
20 Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.
« Allez vous tenir debout et parlez au peuple dans le temple de toutes les paroles de cette vie. »
21 Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.
Après avoir entendu cela, ils entrèrent dans le temple vers l'aube et enseignèrent. Mais le grand prêtre et ceux qui étaient avec lui vinrent convoquer le conseil, avec tout le sénat des enfants d'Israël, et envoyèrent à la prison pour les faire amener.
22 Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темниці, і вернувшись, оповіли,
Mais les officiers qui étaient venus ne les trouvèrent pas dans la prison. Ils revinrent et firent ce rapport:
23 говорячи; Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в середині не знайшли.
« Nous avons trouvé la prison fermée et verrouillée, et les gardes debout devant les portes; mais quand nous les avons ouvertes, nous n'avons trouvé personne à l'intérieur! ».
24 Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнівались, що б воно таке було.
Or, lorsque le grand prêtre, le commandant du temple et les chefs des prêtres entendirent ces paroles, ils furent très perplexes à leur sujet et sur ce qui pourrait en résulter.
25 Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.
Quelqu'un vint leur dire: « Voici que les hommes que vous avez mis en prison sont dans le temple, debout et enseignant le peuple. »
26 Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.
Alors le capitaine alla avec les officiers et les ramena sans violence, car ils craignaient que le peuple ne les lapide.
27 І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,
Quand ils les eurent amenés, ils les présentèrent au sanhédrin. Le grand prêtre les interrogea,
28 кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.
en disant: « Ne vous avons-nous pas strictement ordonné de ne pas enseigner en ce nom? Voici que vous avez rempli Jérusalem de votre enseignement, et vous avez l'intention de faire retomber sur nous le sang de cet homme. »
29 Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу нїж людям.
Mais Pierre et les apôtres répondirent: « Nous devons obéir à Dieu plutôt qu'aux hommes.
30 Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.
Le Dieu de nos pères a ressuscité Jésus, que vous avez tué en le pendant au bois.
31 Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса; щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.
Dieu l'a élevé par sa droite pour être Prince et Sauveur, pour donner la repentance à Israël et le pardon des péchés.
32 І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому.
Nous sommes ses témoins de ces choses, ainsi que le Saint-Esprit, que Dieu a donné à ceux qui lui obéissent. »
33 Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.
Mais eux, en entendant cela, eurent le cœur serré, et ils étaient résolus à les faire mourir.
34 Уставши ж у раді один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,
Mais quelqu'un se leva dans le sanhédrin, un pharisien nommé Gamaliel, docteur de la loi, honoré de tout le peuple, et ordonna de mettre les apôtres à l'écart pour un peu de temps.
35 і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.
Il leur dit: « Hommes d'Israël, prenez garde à ces hommes, à ce que vous allez faire.
36 Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у ніщо.
Car, avant ces jours-ci, Theudas s'est levé, se faisant passer pour quelqu'un, et un certain nombre d'hommes, environ quatre cents, se sont joints à lui. Il fut tué, et tous ceux qui lui obéissaient furent dispersés et réduits à néant.
37 Після сього встав був Юда Галилейський під час переписі, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.
Après cet homme, Judas de Galilée se leva au temps de l'inscription, et il entraîna quelques personnes après lui. Lui aussi a péri, et tous ceux qui lui obéissaient ont été dispersés.
38 А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або діло се, то обернеть ся в нїщо;
Maintenant, je vous le dis, retirez-vous de ces hommes et laissez-les tranquilles. Car si ce conseil ou cette œuvre est le fait des hommes, il sera renversé.
39 коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.
Mais si elle est de Dieu, vous ne pourrez pas la renverser, et l'on trouverait même que vous luttez contre Dieu! ».
40 Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.
Ils furent d'accord avec lui. Ils convoquèrent les apôtres, les battirent, leur ordonnèrent de ne pas parler au nom de Jésus, et les relâchèrent.
41 Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.
Ils s'éloignèrent donc de la présence du sanhédrin, se réjouissant d'avoir été jugés dignes de subir l'opprobre pour le nom de Jésus.
42 І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.
Chaque jour, dans le temple et dans les foyers, ils ne cessaient d'enseigner et de prêcher Jésus, le Christ.
