Дії 4
1 Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
loquentibus autem illis ad populum supervenerunt sacerdotes et magistratus templi et Sadducaei
2 сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
dolentes quod docerent populum et adnuntiarent in Iesu resurrectionem ex mortuis
3 І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
et iniecerunt in eis manus et posuerunt eos in custodiam in crastinum erat enim iam vespera
4 Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
multi autem eorum qui audierant verbum crediderunt et factus est numerus virorum quinque milia
5 І сталось, зібрались у ранцї князі їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
factum est autem in crastinum ut congregarentur principes eorum et seniores et scribae in Hierusalem
6 та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
et Annas princeps sacerdotum et Caiphas et Iohannes et Alexander et quotquot erant de genere sacerdotali
7 і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
et statuentes eos in medio interrogabant in qua virtute aut in quo nomine fecistis hoc vos
8 Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
tunc Petrus repletus Spiritu Sancto dixit ad eos principes populi et seniores
9 коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
si nos hodie diiudicamur in benefacto hominis infirmi in quo iste salvus factus est
10 то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
notum sit omnibus vobis et omni plebi Israhel quia in nomine Iesu Christi Nazareni quem vos crucifixistis quem Deus suscitavit a mortuis in hoc iste adstat coram vobis sanus
11 Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
hic est lapis qui reprobatus est a vobis aedificantibus qui factus est in caput anguli
12 і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
et non est in alio aliquo salus nec enim nomen aliud est sub caelo datum hominibus in quo oportet nos salvos fieri
13 Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
videntes autem Petri constantiam et Iohannis conperto quod homines essent sine litteris et idiotae admirabantur et cognoscebant eos quoniam cum Iesu fuerant
14 і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
hominem quoque videntes stantem cum eis qui curatus fuerat nihil poterant contradicere
15 Звелівши ж їм вийти з ради, радились між собою,
iusserunt autem eos foras extra concilium secedere et conferebant ad invicem
16 говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
dicentes quid faciemus hominibus istis quoniam quidem notum signum factum est per eos omnibus habitantibus in Hierusalem manifestum et non possumus negare
17 Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
sed ne amplius divulgetur in populum comminemur eis ne ultra loquantur in nomine hoc ulli hominum
18 І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
et vocantes eos denuntiaverunt ne omnino loquerentur neque docerent in nomine Iesu
19 Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.
Petrus vero et Iohannes respondentes dixerunt ad eos si iustum est in conspectu Dei vos potius audire quam Deum iudicate
20 Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
non enim possumus quae vidimus et audivimus non loqui
21 Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.
at illi comminantes dimiserunt eos non invenientes quomodo punirent eos propter populum quia omnes clarificabant Deum in eo quod acciderat
22 Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення.
annorum enim erat amplius quadraginta homo in quo factum erat signum istud sanitatis
23 Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
dimissi autem venerunt ad suos et adnuntiaverunt eis quanta ad eos principes sacerdotum et seniores dixissent
24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
qui cum audissent unianimiter levaverunt vocem ad Deum et dixerunt Domine tu qui fecisti caelum et terram et mare et omnia quae in eis sunt
25 котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
qui Spiritu Sancto per os patris nostri David pueri tui dixisti quare fremuerunt gentes et populi meditati sunt inania
26 Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
adstiterunt reges terrae et principes convenerunt in unum adversus Dominum et adversus Christum eius
27 Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
convenerunt enim vere in civitate ista adversus sanctum puerum tuum Iesum quem unxisti Herodes et Pontius Pilatus cum gentibus et populis Israhel
28 зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
facere quae manus tua et consilium decreverunt fieri
29 І нинї. Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
et nunc Domine respice in minas eorum et da servis tuis cum omni fiducia loqui verbum tuum
30 і простягай руку Твою на спїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
in eo cum manum tuam extendas sanitates et signa et prodigia fieri per nomen sancti Filii tui Iesu
31 А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
et cum orassent motus est locus in quo erant congregati et repleti sunt omnes Spiritu Sancto et loquebantur verbum Dei cum fiducia
32 Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне.
multitudinis autem credentium erat cor et anima una nec quisquam eorum quae possidebant aliquid suum esse dicebat sed erant illis omnia communia
33 І З великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
et virtute magna reddebant apostoli testimonium resurrectionis Iesu Christi Domini et gratia magna erat in omnibus illis
34 Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
neque enim quisquam egens erat inter illos quotquot enim possessores agrorum aut domorum erant vendentes adferebant pretia eorum quae vendebant
35 та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
et ponebant ante pedes apostolorum dividebantur autem singulis prout cuique opus erat
36 Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
Ioseph autem qui cognominatus est Barnabas ab apostolis quod est interpretatum Filius consolationis Levites Cyprius genere
37 мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
cum haberet agrum vendidit illum et adtulit pretium et posuit ante pedes apostolorum
