Дії 4
1 Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
And as they were speaking to the people, the priests, and the officer of the temple, and the Sadducees, came upon them,
2 сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
Being grieved that they taught the people, and preached in Jesus the resurrection from the dead:
3 І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
And they laid hands upon them, and put them in hold till the next day; for it was now evening.
4 Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
But many of them who had heard the word, believed; and the number of the men was made five thousand.
5 І сталось, зібрались у ранцї князі їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
And it came to pass on the morrow, that their princes, and ancients, and scribes, were gathered together in Jerusalem;
6 та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
And Annas the high priest, and Caiphas, and John, and Alexander, and as many as were of the kindred of the high priest.
7 і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
And setting them in the midst, they asked: By what power, or by what name, have you done this?
8 Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
Then Peter, filled with the Holy Ghost, said to them: Ye princes of the people, and ancients, hear:
9 коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
If we this day are examined concerning the good deed done to the infirm man, by what means he hath been made whole:
10 то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
Be it known to you all, and to all the people of Israel, that by the name of our Lord Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God hath raised from the dead, even by him this man standeth here before you whole.
11 Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
This is the stone which was rejected by you the builders, which is become the head of the corner.
12 і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
Neither is there salvation in any other. For there is no other name under heaven given to men, whereby we must be saved.
13 Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
Now seeing the constancy of Peter and of John, understanding that they were illiterate and ignorant men, they wondered; and they knew them that they had been with Jesus.
14 і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
Seeing the man also who had been healed standing with them, they could say nothing against it.
15 Звелівши ж їм вийти з ради, радились між собою,
But they commanded them to go aside out of the council; and they conferred among themselves,
16 говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
Saying: What shall we do to these men? for indeed a known miracle hath been done by them, to all the inhabitants of Jerusalem: it is manifest, and we cannot deny it.
17 Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
But that it may be no farther spread among the people, let us threaten them that they speak no more in this name to any man.
18 І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
And calling them, they charged them not to speak at all, nor teach in the name of Jesus.
19 Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.
But Peter and John answering, said to them: If it be just in the sight of God, to hear you rather than God, judge ye.
20 Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
For we cannot but speak the things which we have seen and heard.
21 Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.
But they threatening, sent them away, not finding how they might punish them, because of the people; for all men glorified what had been done, in that which had come to pass.
22 Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення.
For the man was above forty years old, in whom that miraculous cure had been wrought.
23 Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
And being let go, they came to their own company, and related all that the chief priests and ancients had said to them.
24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
Who having heard it, with one accord lifted up their voice to God, and said: Lord, thou art he that didst make heaven and earth, the sea, and all things that are in them.
25 котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
Who, by the Holy Ghost, by the mouth of our father David, thy servant, hast said: Why did the Gentiles rage, and the people meditate vain things?
26 Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
The kings of the earth stood up, and the princes assembled together against the Lord and his Christ.
27 Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
For of a truth there assembled together in this city against thy holy child Jesus, whom thou hast anointed, Herod, and Pontius Pilate, with the Gentiles and the people of Israel,
28 зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
To do what thy hand and thy counsel decreed to be done.
29 І нинї. Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
And now, Lord, behold their threatenings, and grant unto thy servants, that with all confidence they may speak thy word,
30 і простягай руку Твою на спїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
By stretching forth thy hand to cures, and signs, and wonders to be done by the name of thy holy Son Jesus.
31 А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
And when they had prayed, the place was moved wherein they were assembled; and they were all filled with the Holy Ghost, and they spoke the word of God with confidence.
32 Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне.
And the multitude of believers had but one heart and one soul: neither did any one say that aught of the things which he possessed, was his own; but all things were common unto them.
33 І З великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
And with great power did the apostles give testimony of the resurrection of Jesus Christ our Lord; and great grace was in them all.
34 Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
For neither was there any one needy among them. For as many as were owners of lands or houses, sold them, and brought the price of the things they sold,
35 та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
And laid it down before the feet of the apostles. And distribution was made to every one, according as he had need.
36 Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
And Joseph, who, by the apostles, was surnamed Barnabas, (which is, by interpretation, The son of consolation, ) a Levite, a Cyprian born,
37 мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
Having land, sold it, and brought the price, and laid it at the feet of the apostles.
