Дії 27
1 Якже присуджено, щоб плисти нам в Італию, то передано Павла і деяких инших вязників сотникові, на ймя Юдию, Августової роти.
But as it was demed hym to schippe into Ytalie, thei bitoken Poul with othere kepers to a centurien, bi name Julius, of the cumpeny of knyytis of the emperoure.
2 І, ввійшовши в корабель Адрамицький, маючи плисти попри місця Азийські, пустились ми з Аристархом Македонцем із Солуня, що був з нами.
And we wenten vp in to the schip of Adrymetis, and bigunnen to seile, and weren borun aboute the placis of Asie, while Aristark of Macedonye, Tessalonycence, dwellide stille with vs.
3 А другого дня пристали в Сидонї. Й обходив ся Юлий ласкаво з Павлом, і дозволив ходити до другів, щоб дізнати їх піклування.
And in the dai suynge, we camen to Sydon; and Julius tretyde curteisli Poul, and suffride to go to frendis, and do his nedis.
4 А відчаливши звідтіля, поплили до Кипра; бо вітри були противні.
And whanne we remouede fro thennus, we vndurseiliden to Cipre, for that wyndis weren contrarie.
5 І, перепливши море, що проти Киликиї та ПамФилиї, прибули в Мири Ликийські.
And we seiliden in the see of Silicie and Pamfilie, and camen to Listris, that is Licie.
6 А там знайшовши сотник корабель Александрииський, що плив в Італию, посадив нас на него.
And there the centurien foond a schip of Alisaundre, seilinge in to Ytalie, and puttide vs ouer in to it.
7 Многі ж днї помалу пливучи і ледві бувши проти Книда, тим що не допускав нас вітер, приплили ми під, Крит проти Салмона,
And whanne in many daies we seilden slowli, and vnnethe camen ayens Guydum, for the winde lettide vs, we seiliden to Crete, bisidis Salomona.
8 і, ледві минувши його, прибули на врочище Гарна пристань, від котрого був близько город Ласей.
And vnnethe we seilden bisidis, and camen into a place, that is clepid of good hauen, to whom the cite Tessala was niy.
9 Як же доволї часу минуло й було вже непевне плаваннє, тим що вже піст минув, то радив Павел,
And whanne miche time was passid, and whanne seiling thanne was not sikir, for that fasting was passid, Poul coumfortide hem,
10 кажучи їм: Люде, я бачу, що з утратою і з великою шкодою, не тільки для тягару і для статку, та й для душ наших буде плаваннє.
and seide to hem, Men, Y se that seiling bigynneth to be with wrong and myche harm, not oonli of charge and of the schip, but also of oure lyues.
11 Сотник же керманичеві і властителеві корабля довіряв більш, ніж тому, що сказав Павел.
But the centurien bileuede more to the gouernour, and to the lord of the schip, thanne to these thingis that weren seid of Poul.
12 Як же пристань не була вигідна на зимуваннє, то більше їх давали раду пуститись ізвідтіля, чи не можна. б як, добравшись до Финикиї, перезимувати в пристані Крицькій, що лежить між вітром полуденнім і західнїм.
And whanne the hauene was not able to dwelle in wynter, ful many ordeyneden counsel to seile fro thennus, if on ony maner thei miyten come to Fenyce, to dwelle in wynter at the hauene of Crete, which biholdith to Affrik, and to Corum.
13 Як же повіяв полуденнїй вітер, то, думаючи, що досягли свого заміру, знявшись поплили мимо Крита.
And whanne the south blew, thei gessiden hem to holde purpos; and whanne thei hadden removed fro Asson, thei seiliden to Crete.
14 Та незабаром опісля настиг на них бурний вітер, званий Євроклидон.
And not aftir miche, the wynde Tifonyk, that is clepid north eest, was ayens it.
15 Як же підхопило корабля і неможна було противитись вітрові, то віддались ми і носило нас.
And whanne the schip was rauyschid, and myyte not enforse ayens the wynde, whanne the schip was youun to the blowynges of the wynde, we weren borun with cours into an ile,
16 На остров же якийсь набігши, званий Кдавда, на силу здолїли удержати човна,
that is clepid Canda; and vnethe we miyten gete a litil boot.
17 котрий стягнувши, усякого способу добирали, підвязуючи корабля; а боячись упасти в сирть (мілке місце), спустили парус, і так нас носило.
And whanne this was takun vp, thei vsiden helpis, girdinge togidere the schippe; and dredden, lest thei schulden falle into sondi placis. And whanne the vessel was vndur set, so thei weren borun.
18 А що вельми буря нами кидала, то назавтра повикидали тягар.
And for we weren throwun with strong tempest, in the dai suynge thei maden casting out.
19 А третього дня своїми руками надібє корабельне викидали.
And the thridde dai with her hoondis thei castiden awei the instrumentis of the schip.
20 Як же нї сонце, ні зорі не являлись многі дні, і надягала немала буря, то на останок і вся надїя віднялась, щоб спасти ся нам.
And whanne the sunne nether the sterris weren seie bi many daies, and tempest not a litil neiyede, now al the hope of oure helthe was don awei.
21 Як же довго не їли ми, то ставши Павел серед них, рече: Люде, треба було, послухавши мене, не відчалювати від Криту, (то) і не здобулись би такої втрати і шкоди.
And whanne myche fasting hadde be, thanne Poul stood in the myddil of hem, and seide, A! men, it bihofte, whanne ye herden me, not to haue take awei the schip fro Crete, and gete this wronge and casting out.
22 А тепер благаю вас, бодріть ся; не буде бо погибелї нї одній душі з вас, окрім корабля.
And now Y counsel you to be of good coumfort, for los of no persoone of you schal be, outakun of the schip.
23 Явив ся бо мені сієї ночи ангел Бога, до котрого я належу й котрому служу,
For an aungel of God, whos Y am, and to whom Y serue, stood niy to me in this niyt, and seide, Poul, drede thou not;
24 глаголючи: Не бійсь, Павле: ти мусиш стояти перед кесарем, і ось дарував тобі Бог усіх тих, що плинуть з тобою.
it bihoueth thee to stonde bifore the emperour. And lo! God hath youun to thee alle that ben in the schip with thee.
25 Тим бодріть ся, люде (добрі); вірую бо Богу, що так буде, як сказано мені.
For which thing, ye men, be ye of good coumfort; for Y bileue to my God, that so it schal be, as it is seid to me.
26 Мусимо бо до острова якогось пристати.
And it bihoueth vs to come into sum yle.
27 Як же настала чотирнайцята ніч, що носило нас по Адриятицькому морю, коло півночи постерегли корабельники, що близько від них якась земля;
But aftirward that in the fourtenthe dai the niyt cam on vs seilinge in the stony see, aboute mydniyt the schipmen supposiden sum cuntre to appere to hem.
28 і, змірявши глибиню, знайшли двайцять сяжнїв; трохи ж відпливши і знов змірявши, знайшли сяжнїв пятнайцять.
And thei kesten doun a plommet, and founden twenti pasis of depnesse. And aftir a litil thei weren departid fro thennus, and foundun fiftene pasis.
29 І, опасуючись, щоб не набігти на гостре місце, кинули з демена (керми) чотири якори і дожидали дня.
And thei dredden, lest we schulden haue fallun in to scharp placis; and fro the last parti of the schip thei senten foure ankeris, and desiriden that the dai hadde be come.
30 Як же корабельники шукали втїкти з корабля, спускаючи човна на море, роблячи вид, ніби хочуть кинути якоря з носу,
And whanne the schipmen souyten to fle fro the schip, whanne thei hadden sent a litil boot in to the see, vndur colour as thei schulden bigynne to stretche forth the ankeris fro the formere part of the schip,
31 сказав Павел сотникові й воїнам: Коли сї не зістануть ся на кораблї, то ви не можете спасти ся.
Poul seide to the centurien and to the knyytis, But these dwellen in the schip, ye moun not be maad saaf.
32 Тоді воїни пообтинали верівки в човна, та й дали йому впасти.
Thanne knyytis kittiden awei the cordis of the litil boot, and suffriden it to falle awei.
33 Як же почало днїти, благав Павел усїх прийняти їжи, говорячи: Сьогодні чотирнайцятий день ви, ждучи, постите, нічого не ївши.
And whanne the dai was come, Poul preiede alle men to take mete, and seide, The fourtenthe dai this dai ye `abiden, and dwellen fastinge, and taken no thing.
34 Тим же благаю вас, прийміть їжи; воно бо для вашого спасення; нї в кого бо з вас і волос не впаде з голови.
Wherfor Y preie you to take mete, for youre helthe; for of noon of you the heer of the heed schal perische.
35 Сказавши ж се і взявши хлїб, оддав Богу хвалу перед усіма, і переломивши почав їсти.
And whanne he hadde seid these thingis, Poul took breed, and dide thankyngis to God in the siyt of alle men; and whanne he hadde brokun, he bigan to eete.
36 Тоді повеселішали всі, і вони прийняли їжу.
And alle weren maad of betere coumfort, and thei token mete.
37 Було ж нас у кораблї всіх двісті сїмдесять і шість душ.
And we weren alle men in the schip, two hundrid seuenti and sexe.
38 А наситившись їжею, облегчили корабель, викидаючи пшеницю в море.
And thei weren fillid with mete, and dischargiden the schip, and castiden whete in to the see.
39 Як же настав день, не пізнали землї, загледїли ж затоку якусь, що мала беріг, до котрого нарадились, коли можна, причалити кораблем.
And whanne the dai was comun, thei knewen no lond; and thei bihelden an hauene that hadde a watir bank, in to which thei thouyten, if thei miyten, to bringe vp the schip.
40 І, витягши якорі, пустились морем, порозвязувавши завязї деменові і піднявши парусок по вітру, прямували до берега.
And whanne thei hadden take vp the ankeris, thei bitoken hem to the see, and slakiden togidir the ioyntours of gouernails. And with a litil seil lift vp, bi blowyng of the wynde thei wenten to the bank.
41 Попавши ж на місце двоеморське, загрузилй корабля; і перед, застрявши, був нерухомий, а зад розбивало силою филь.
And whanne we felden into a place of grauel gon al aboute with the see, thei hurtliden the schip. And whanne the formere part was fitchid, it dwellide vnmouable, and the last part was brokun of strengthe of the see.
42 Між воїнами ж стала рада, щоб вязників повбивати, щоб которий випливши, не втік.
And counsel of the kniytis was, to sle men that weren in warde, lest ony schulde ascape, whanne he hadde swymmed out.
43 Сотник же, хотівши спасти Павла, заборонив їм що загадали, і звелів, щоб ті, хто вміє плавати, перші скочили, і вийшли на землю,
But the centurien wolde kepe Poul, and forbede it to be don. And he comaundide hem that miyte swymme, to go in to the see, and scape, and go out to the loond.
44 а остальнї, - хто на дошках, а хто на чому з корабля. І сталось так, що всі спаслись на землю.
And thei baren summe othere on boordis, summe on tho thingis that weren of the schip. And so it was don, that alle men ascapiden to the lond.
