Дії 22
1 Мужі брати й батьки, вислухайте тепер мов оправданнє перед вами.
“Ta ishato, ta aawato, taani ha77i hinttew immiya zaaruwa si7ite.”
2 Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.
Phawuloosi enttaw Ibraysxe doonan odeyssa si7idi kaseyssafe aathidi si7i gidosona. I kaallidi,
3 І рече: Я справді чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож вв всї тепер.
“Taani Kilqiyan de7iya Terseesen yelettada ha kataman diccas. Ta asttamaareykka Gamaaliyale; taani nu aawata higgiya mintha tamaarida, hachchi hintte ubbay haneyssada Xoossaas mishettiya Ayhude asi.
4 Я сей путь гонив до смерти, вяжучи та віддаючи в темниці чоловіків і жінок;
Taani ha ogiya kaalliya maccatanne addeta oykkada qasho keethan yeggashenn entta wodhisana gakkanaw waaye bessida asi.
5 яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.
Hessadakka, kahine halaqaynne Shanggo ubbay tabaa markkattanaw dandda7ees. Taani Damasqqon de7iya entta ishatas enttafe dabddaabbiya ekkada yan de7iya asati qashettidi seerettana mela Yerusalaame entta ehanaw yaa bas.
6 Стало ся ж мені, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.
“Taani bada Damasqqo matida wode seeta gallas qopponna saloppe gita poo7oy ta yuushuwan poo7is.
7 І впав я на землю, і почув голос, глаголючий менї: Савле, Савле, чого мене гониш?
Taani sa7an kundda de7ishin, ‘Saa7ola, Saa7ola, tana ays goodday?’ giya qaala si7as.
8 Я ж озвавсь: Хто єси, Господи? і рече до мене: Я Ісус Назорей, котрого ти гониш.
Taani zaarada, ‘Godaw, neeni oonee?’ yaagas. I zaaridi, ‘Taani, neeni gooddiya Naazirete Yesuusa’ yaagis.
9 Ті ж, що були зо мною, видїли сьвітло і полякались; голосу ж не чули, що глаголав мені.
Taara de7eyssati poo7uwa be7idosonappe attin taw odeyssa qaala akeekibookkona.
10 Сказав же я: Що робити мені, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.
“Taani, ‘Godaw, ta ay ootho?’ yaagas. “Goday taakko, ‘Denddada Damasqqo ba. Neeni oothana mela Xoossay oothanaw qoppidabaa ubbay yan new odettana’ yaagis.
11 Як же не бачив я від сяйва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.
He wolqqaama poo7uwa gaason ta ayfey qooqin, taara de7iya asati ta kushiya oykkidi, tana goochchin Damasqqo gakkas.
12 Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всіх тамешнїх Жидів,
“Damasqqon de7iya Ayhude ubbay daro bonchchiya issi Hananiya giya addey, nu higgiya bonchcheysinne Xoossaa minthi woosseyssi de7ees.
13 прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тій ж години побачив його.
Hananey taakko yidi, ta matan eqqidi, ‘Ta ishaw Saa7olaa, xeella’ yaagis. Ellesada taani iya xeella aggas.
14 Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.
“I taakko, ‘Nu aawata Xoossay neeni iya sheniya erana mela, iya xillo Na7aa be7ana melanne iya doonappe qaala si7ana mela kasetidi nena dooris.
15 Бо будеш сьвідком Йому перед усіма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.
Neeni be7idabaanne si7idabaa asa ubbaa sinthan iyaw markkattana.
16 А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.
Ha77i ays gam77ay? Denddada xammaqetta; iya sunthaa xeegada ne nagaraappe meecetta’ yaagis.
17 І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,
“Taani guye Yerusalaame simmada Xoossa Keethan woossishin, taw qonccethi benttis.
18 і видів Його, глаголючого мені: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.
Qonccethan Goday taakko, ‘Ne taw markkattiya markkatethaa asay ekkonna gisho ellesada Yerusalaameppe keya’ yaagishin taani be7as.
19 А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темниці та бив по школах тих, що вірували в Тебе.
“Taani, ‘Godaw, Ayhude Woosa Keetha ubban nena ammaneyssata oykkada wadhdhidayssanne qasho keethan yeggidayssa entti eroosona.
20 І як пролилась кров СтеФана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.
Entti ne markka Isxifaanose wodhiya wode taani he odan issifas. Qassi entta matan eqqada iya wodheyssata ma7uwa naagays’ yaagis.
21 І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.
“Goday taakko, ‘Taani nena Ayhude gidonna asaakko haahoso kiittiya gisho denddada ba’” yaagis.
22 Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землі такого! не жити йому.
Phawuloosi he qaala odidi ongana gakkanaw asay I geyssa si7oosona. Hessafe guye, bantta qaala dhoqqu oothidi, “Hayssa biittafe dhayssa! I daanaw bessenna” yaagidosona.
23 Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,
Entti wocamishin, bantta ma7uwa bolla holishininne baana bolla laallishin;
24 звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.
Shaalaqay be7idi wotaaddareti Phawuloosa bantta de7iyasuwa efana mela kiittis. Qassi asay ays hessada wocamidaakko eranaw koyidi Phawuloosa lisson garaafidi pilggana mela entta kiittis.
25 Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?
Shin wotaaddareti Phawuloosa dafon minthi qachchidi garaafana haniya wode Phawuloosi ba matan eqqida mato halaqaakko, “Roome asi pirddi baynna garaafeyssi hinttew wogee?” yaagis.
26 Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.
Mato halaqay hessa si7ida wode shaalaqaakko bidi, “Ha addey Roome asi. Neeni ay oothanaw qoppay?” yaagidi oychchis.
27 Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи мені, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.
Shaalaqay Phawuloosakko shiiqidi, “Neeni Roome ase? Ane taw oda” yaagis. Phawuloosi, “Ee” yaagis.
28 І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).
Shaalaqay zaaridi, “Taani ha gadetethaa daro miishen shammas” yaagis. Shin Phawuloosi, “Ta he gadetethaa yeletethan demma ekkas” yaagis.
29 Зараз тоді відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.
Hessa gisho, Phawuloosa pilgganaw qoppidayssati iira iyappe shaakettidosona. Shaalaqay Roome asi santhalaatan qachchidayssa erida wode yayyis.
30 Назавтра ж, хотівши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всій раді їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.
Wonttetha gallas Shaalaqay, Ayhudeti Phawuloosa ays mootidaakko geeshshi eranaw koyis. Kahine halaqatinne shanggoy ubbay shiiqana mela kiittis; qassi Phawuloosa qashoppe bilisidi entta sinthan essis.
