Дії 2
1 А як скінчив ся день пятидесятниці, були всі однодушне вкупі.
When the day of Pentecost had come, they were all together with one purpose.
2 І роздав ся зразу гук (шум) із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сиділи.
And suddenly a roar came out of the sky, like the rushing of a violent wind, and it filled the whole house where they were sitting.
3 І явились їм поділені язики, ніби огняні, і сїв на кожному з них.
Fiery tongues appeared and were distributed to them, and it [a tongue] landed on each one of them.
4 І сповнились усі Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
And they were all filled with Holy Spirit and began to speak different languages, as the Spirit was granting to them to speak out.
5 Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
Now there were devout men, Jews, from every nation under heaven, dwelling in Jerusalem.
6 Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
So when that roar occurred, the crowd came together, and was bewildered, because each one was hearing them speaking to him in his own dialect.
7 Здуміли ся ж усі і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всі оце сі, що розмовляють, Галилейцї?
So they were amazed and marveled, saying to one another: “Hey, aren't all these who are speaking Galileans?
8 Як же се чуємо кожний власну говірку свого, в якій родились,
So how can each of us be hearing our own dialect in which we were born?
9 Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Месопотамиї, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
Parthians and Medes and Elamites; those dwelling in Mesopotamia, in Judea and Cappadocia, in Pontus and Asia,
10 і Фригиї, і Памфилиї, й Єгипті і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
in Phrygia and Pamphylia, in Egypt and the parts of Libya adjoining Cyrene; and visitors from Rome—both Jews and proselytes—
11 Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчв Боже?
Cretans and Arabians; we hear them declaring the great works of God in our own languages.”
12 Здумілися ж усї, і в сумніві казали один до одного: Що се має бути?
Yes they were all amazed and perplexed, saying one to another, “Whatever is going on?”
13 Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
But different ones were jeering, saying, “They are full of sweet wine!”
14 Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всі жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
So Peter, standing with the eleven, raised his voice and proclaimed to them: “Men—Jews and all who are dwelling in Jerusalem—let this be known to you; indeed, listen to my speech!
15 Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
Because these are not drunk, as you suppose (since it is only the third hour of the day),
16 А єсть се, що промовив пророк Йоіл:
but this is what was spoken through the prophet Joel:
17 І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тіло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодці ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
‘It will be in the last days, says God: I will pour out from my Spirit upon all flesh; your sons and your daughters will prophesy; your young men will see visions; your old men will dream a dream.
18 і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
In those days I will indeed pour out from my Spirit upon my male slaves and upon my female slaves, and they will prophesy.
19 І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землі: кров і огонь і димову куряву.
I will show wonders in the heaven above and signs on the earth below: blood and fire and smoke vapor.
20 Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
The sun will be turned into darkness and the moon into ‘blood’ before the great and glorious day of the Lord will come.
21 І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
And it will be: whoever calls on the name of the Lord will be saved!’
22 Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
“Men of Israel, listen to these words: Jesus the Natsorean, a man from God attested to you by miracles and wonders and signs, which God did by Him in your midst, as you yourselves well know,
23 Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
Him—being delivered up by the established purpose and foreknowledge of God—you murdered, having taken Him with lawless hands and crucified Him;
24 Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
whom God raised up, ending the labor pains of death, because it was not possible that He should be held by it.
25 Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
For David says concerning Him: ‘I always saw the Lord before my face, because He is at my right side so that I not be shaken.
26 Тим звеселилось серце мов, і зрадїв язик мій; ще ж і тіло мов оселить ся в надії.
Therefore my heart was glad and my tongue rejoiced. Furthermore, even my flesh will repose upon hope,
because You will not abandon my soul in Hades, nor will You allow Your Holy One to see decay. (Hadēs g86)
28 Обявив єси мені дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
You have made known to me roads of life; with Your presence You make me full of gladness.’
29 Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
“Men, brothers, be it permitted to speak to you plainly about the patriarch David, that he both died and was buried, and his tomb is with us to this day.
30 Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тілу підійме Христа сидіти на престолі його,
So then, he being a prophet and knowing that God had sworn to him with an oath that of the fruit, according to flesh, of his loins He would raise up the Messiah to sit on his throne,
31 предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тіло не видїло зотлїння. (Hadēs g86)
he foreseeing this spoke about the resurrection of the Messiah, that His soul was not abandoned in Hades, nor did His flesh see decay. (Hadēs g86)
32 Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
“This Jesus God raised, to which we all are witnesses.
33 Правицею яс Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
Therefore, having been exalted to God's right hand, and having received from the Father the promise of the Holy Spirit, He poured out this that you now see and hear.
34 Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
Further, David did not ascend into the heavens, but he himself says: ‘The Lord said to my Lord: Sit at my right hand
35 доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
until I make your enemies a footstool for your feet.’
36 Твердо ж нехай знав ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
Therefore, let all the house of Israel know assuredly that God has made Him both Lord and Christ, this Jesus whom you crucified!”
37 Почувши ж се, домякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
Now upon hearing this they were cut to the heart and said to Peter, and the rest of the Apostles, “Men, brothers, what shall we do?!”
38 Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
So Peter said to them: “Repent and be baptized, each one of you, upon the name of Jesus Christ, for forgiveness of sins, and you will receive the gift of the Holy Spirit.
39 Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всіх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
For the promise is to you, and to your children, and to all who are far away—as many, that is, as the Lord our God may call.”
40 І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
With many different words he both testified and kept exhorting, saying, “Escape from this perverse generation!”
41 Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
Then those who gladly received his word were baptized, and that day about three thousand souls were added.
42 Пробували ж у науці апостолській, і в общині, і в ламанню хліба, і в молитвах.
And they continued steadfastly in the Apostles' teaching and in the fellowship, both in the breaking of the bread and in the prayers.
43 Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
Fear came upon every soul—many wonders and signs were taking place through the Apostles.
44 І всі віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
Now all who believed were together and had all things in common;
45 і продавали маєтки та достатки, і ділили їх на всіх. як кому було треба.
they started selling both possessions and goods and were distributing to all according as anyone had need.
46 І що-дня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радості і простотї серця,
So day by day they continued steadfastly with one purpose in the temple and broke bread from house to house; they received their share of food with gladness and singleness of heart,
47 хвалячи Бога й маючи ласку у всього народу. Господь же прибавляв спасенників у церкву що-дня.
praising God and having favor with all the people. And day by day the Lord added to the Church those who were being saved.
