Дії 11

1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.

Апостоли та брати, які були в Юдеї, почули про те, що язичники теж отримали Слово Боже.

2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,

Коли Петро прийшов до Єрусалима, деякі [віруючі] з обрізаних почали дорікати йому,

3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.

кажучи: ―Чому ти увійшов до необрізаних та їв разом із ними?

4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:

Тоді Петро почав пояснювати їм усе послідовно, говорячи:

5 Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.

―Я був у місті Яффі й під час молитви мав видіння: до мене наблизилося щось схоже на велике полотно, яке опускалося з неба, підтримуване за всі чотири кінці.

6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.

Придивившись, я побачив різні види чотириногих земних тварин, диких звірів, плазунів та птахів небесних.

7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.

Потім я почув голос, що говорив до мене: «Петре, підведися, заколи та їж».

8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.

Я ж відповів: «У жодному разі, Господи, бо ніколи нічого скверного або нечистого не входило в мої вуста».

9 Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,

Однак голос із неба промовив удруге: «Не називай скверним або нечистим того, що Бог очистив».

10 Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.

Це сталося тричі, і потім усе було взяте до неба.

11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.

Цієї ж миті троє чоловіків, надісланих із Кесарії, зупинилися біля дому, де я знаходився.

12 Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;

Дух сказав мені йти разом із ними без жодного вагання. Разом зі мною пішли й ці шестеро братів. Прийшовши, ми зайшли в дім того чоловіка.

13 і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.

Він розповів нам, що побачив ангела, який з’явився в його домі та сказав: «Надішли до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром.

14 Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.

Він скаже тобі слова, через які спасешся ти й весь твій дім».

15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.

Коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на них, як і на нас спочатку.

16 Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.

Тоді я згадав слова Господа, які Він казав: «Іван хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим».

17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?

Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг заперечувати Богові?

18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!

Почувши це, вони заспокоїлися та прославили Бога, кажучи: «Видно, Бог дав і язичникам покаяння, щоб мали життя».

19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.

Ті, що були розсіяні через переслідування, яке почалося після Стефана, дійшли до Фінікії, Кіпру та Антіохії, проповідуючи Слово тільки юдеям.

20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.

Однак деякі з них, що походили з Кіпру та Кирени, прийшли до Антіохії й почали проповідувати Добру Звістку про Господа Ісуса й до греків.

21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.

Рука Господа була з ними, і велика кількість із них увірувала та навернулася до Господа.

22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;

Звістка про це дійшла до церкви в Єрусалимі, і вони надіслали Варнаву до Антіохії.

23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.

Коли Варнава прийшов і побачив благодать Божу, він зрадів і закликав усіх залишатися вірними перед Господом у своїх серцях.

24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.

Він був доброю людиною, сповненою Святого Духа та віри. І чимало людей навернулося до Господа.

25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,

Потім він пішов до Тарса відшукати Савла.

26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.

І, коли знайшов, привів його до Антіохії. Цілий рік вони збиралися разом у церкві та навчали чимало народу. В Антіохії учнів уперше почали називати християнами.

27 Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.

У ті дні з Єрусалима до Антіохії прийшло декілька пророків.

28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.

Один із них, на ім’я Агав, піднявся та через Духа Святого звістив, що буде великий голод на всій землі, що й сталося за правління Клавдія.

29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.

Тоді учні вирішили надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї, кожен по спромозі.

30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.

Так вони й зробили, надіславши допомогу до старійшин через Варнаву та Савла.