Дії 11
1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
Les apôtres et les frères de Judée apprirent que les païens aussi avaient accepté la Parole de Dieu,
2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
et Pierre, à son retour à Jérusalem, fut blâmé par les fidèles circoncis:
3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
«Tu es entré chez des incirconcis, lui dirent-ils, et tu as mangé avec eux!»
4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
Mais Pierre leur raconta, en suivant l'ordre des faits, tout ce qui s'était passé:
5 Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
«J'étais, leur dit-il, dans la ville de Joppé, et pendant que je priais j'eus une extase et une vision m'apparut; c'était un objet descendant du ciel, ressemblant à une grande nappe nouée aux quatre coins et qui vint jusqu'à moi.
6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
Ayant regardé à l'intérieur, l'ayant bien examinée, j'y vis les quadrupèdes de la terre, les animaux sauvages, les reptiles et les oiseaux du ciel,
7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
et j'entendis une voix qui me disait: «Lève-toi, Pierre, tue et mange»;
8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
je répondis: «Nullement, Seigneur, parce que jamais rien de souillés ni d'impur n'est entré dans ma bouche».
9 Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
Une voix, venant du ciel, s'adressa à moi pour la seconde fois: «N'appelle pas souillés ce que Dieu a purifié.»
10 Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
Cela se répéta par trois fois, puis tout remonta au ciel.»
11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
«Et voilà qu'à ce moment même trois hommes se présentèrent à la porte de la maison où j'étais; ils m'étaient envoyés de Césarée.
12 Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
L'Esprit me dit d'aller avec eux sans aucun scrupule. Les six frères que voici m'accompagnèrent et nous entrâmes dans la maison de Cornélius.»
13 і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
«Celui-ci nous raconta comment il avait vu dans sa maison l'ange se tenant devant lui et lui disant: «Envoie à Joppé et fais venir Simon, surnommé Pierre,
14 Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
il te dira des choses par lesquelles tu obtiendras le salut, toi et tous les tiens.»
15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
Lorsque je commençai à leur parler, l'Esprit saint descendit sur eux, comme sur nous à l'origine;
16 Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
et je me souvins de ce mot du Seigneur, quand il disait: «Jean baptisait d'eau, mais vous, vous serez baptisés d'Esprit saint.»
17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
Si donc Dieu leur a accordé le même don qu'à nous, pour avoir cru au Seigneur Jésus-Christ, qui étais-je moi pour oser m'opposer à Dieu?»
18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
A l'ouïe de ces paroles, ils se calmèrent, et ils rendirent gloire à Dieu: «Ainsi, disaient-ils, Dieu a aussi accordé aux païens la repentance pour qu'ils aient la vie.»
19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
Ceux qui avaient été dispersés par la persécution, à la suite de la mort d'Étienne, allèrent jusqu'en Phénicie et atteignirent Chypre et Antioche, n'annonçant la parole à personne qu'aux Juifs.
20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
Mais quelques-uns d'eux qui étaient Chypriotes et Cyrénéens, arrivés à Antioche, parlèrent aussi aux Hellénistes et leur annoncèrent l'Évangile du Seigneur Jésus.
21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
La main du Seigneur fut avec eux et grand fut le nombre de ceux qui crurent et se convertirent au Seigneur.
22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
Le bruit en parvint aux oreilles des membres de l'Église de Jérusalem et ils envoyèrent Barnabas jusqu'à Antioche.
23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
Lorsque, à son arrivée, il vit la grâce de Dieu, il s'en réjouit et il les exhorta tous à rester, d'un coeur convaincu, fidèles au Seigneur,
24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
parce qu'il était homme de bien, plein d'Esprit saint et de foi; et un grand nombre de personnes s'unirent au Seigneur.
25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
Barnabas se rendit ensuite à Tarse, y chercha Saul, le trouva et l'amena à Antioche.
26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
Durant une année entière ils restèrent ensemble dans l'Église et instruisirent un grand nombre de personnes. Ce fut à Antioche qu'on donna pour la première fois aux disciples le nom de chrétiens.
27 Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
En ce temps-là, des prophètes se rendirent de Jérusalem à Antioche.
28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
L'un d'eux, nommé Agabus, se leva et annonça par l'Esprit qu'une grande famine régnerait sur toute la terre; elle arriva, en effet, sous Claude.
29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
Les disciples décidèrent d'envoyer, chacun selon son pouvoir, un secours aux frères demeurant en Judée;
30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
ce qu'ils firent en le remettant aux Anciens par l'entremise de Barnabas et de Saul.
