< Дії 11 >
1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
And the apostles and the brethren throughout Judaea heard that the gentiles also had received the word of God.
2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
And when Peter went up to Jerusalem, they that were of the circumcision contended with him,
3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
saying, Thou didst go in to men uncircumcised, and didst eat with them.
4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
But Peter rehearsed the matter to them in order from the beginning, saying,
5 Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
I was in the city of Joppa praying, and in a trance I saw a vision, a sort of vessel descending, as it were a great sheet, let down from heaven by four corners, and it came even to me;
6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
on which fixing my eyes, I observed, and saw the four-footed beasts of the earth, and the wild beasts, and the creeping things, and the birds of the air.
7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
And I also heard a voice saying to me, Arise, Peter; slay and eat.
8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
But I said, Not so, Lord; for nothing common or unclean ever entered my mouth.
9 Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
But a voice answered the second time out of heaven, That which God hath cleansed, call not thou common.
10 Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
And this was done three times; and all were again drawn up into heaven.
11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
And lo! immediately there stood three men at the house where I was, having been sent to me from Caesarea.
12 Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
And the Spirit bade me go with them. And these six brethren also came with me, and we entered the man's house.
13 і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
And he told us how he had seen the angel in his house, standing and saying to him, Send to Joppa, and call for Simon, surnamed Peter;
14 Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
who will speak to thee words by which thou shalt be saved, and all thy house.
15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
And as I began to speak, the Holy Spirit fell on them, as on us at the beginning.
16 Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
And I remembered the word of the Lord, that he said, John indeed baptized with water, but ye shall be baptized in the Holy Spirit.
17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
Since then God gave the like gift to them as to us, on believing in the Lord Jesus Christ, who was I, that I could withstand God?
18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
And when they heard these things, they held their peace, and glorified God, saying, So then to the gentiles also God hath granted repentance unto life.
19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
Now they who were scattered abroad by the persecution that arose on account of Stephen traveled as far as Phenicia, and Cyprus, and Antioch, speaking the word to none but Jews.
20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
But some of them were men of Cyprus and Cyrene, who, when they had come to Antioch, spoke to the Greeks, publishing the glad tidings of the Lord Jesus.
21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
And the hand of the Lord was with them; and a great number believed, and turned to the Lord.
22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
But the talk concerning them came to the ears of the church which was in Jerusalem; and they sent forth Barnabas, to go as far as Antioch;
23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
who, when he came, and saw the grace of God, rejoiced, and exhorted all to cleave to the Lord with purpose of heart;
24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
for he was a good man, and full of the Holy Spirit and of faith. And a great multitude was added to the Lord.
25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
And he went to Tarsus, to seek for Saul;
26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
and when he had found him, he brought him to Antioch. And it came to pass, that for a whole year they came together in the church, and taught a great multitude; and the disciples were first called Christians in Antioch.
27 Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
And in those days prophets came down from Jerusalem to Antioch.
28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
And one of them named Agabus stood up, and signified by the Spirit, that there was about to be a great famine over the whole world; which came to pass in the days of Claudius.
29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
And according as any one of the disciples was prospered, they determined every one of them to send relief to the brethren who dwelt in Judaea;
30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
which also they did, sending it to the elders by the hands of Barnabas and Saul.