Дії 11
1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
And the apostles and the brethren who were in Judaea heard that the nations also had received the word of God;
2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
and when Peter went up to Jerusalem, they of the circumcision contended with him,
3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
saying, Thou wentest in to men uncircumcised and hast eaten with them.
4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
But Peter began and set forth [the matter] to them in order, saying,
5 Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
I was in the city of Joppa praying, and in an ecstasy I saw a vision, a certain vessel descending like a great sheet, let down by four corners out of heaven, and it came even to me:
6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
on which having fixed mine eyes, I considered, and saw the quadrupeds of the earth, and the wild beasts, and the creeping things, and the fowls of the heaven.
7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
And I heard also a voice saying to me, Rise up, Peter, slay and eat.
8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
And I said, In no wise, Lord, for common or unclean has never entered into my mouth.
9 Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
And a voice answered the second time out of heaven, What God has cleansed, do not thou make common.
10 Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
And this took place thrice, and again all was drawn up into heaven;
11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
and lo, immediately three men were at the house in which I was, sent to me from Caesarea.
12 Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
And the Spirit said to me to go with them, nothing doubting. And there went with me these six brethren also, and we entered into the house of the man,
13 і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
and he related to us how he had seen the angel in his house, standing and saying [to him], Send [men] to Joppa and fetch Simon, who is surnamed Peter,
14 Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
who shall speak words to thee whereby thou shalt be saved, thou and all thy house.
15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
And as I began to speak, the Holy Spirit fell upon them even as upon us also at the beginning.
16 Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
And I remembered the word of the Lord, how he said, John baptised with water, but ye shall be baptised with [the] Holy Spirit.
17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
If then God has given them the same gift as also to us when we had believed on the Lord Jesus Christ, who indeed was I to be able to forbid God?
18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
And when they heard these things they held their peace, and glorified God, saying, Then indeed God has to the nations also granted repentance to life.
19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
They then who had been scattered abroad through the tribulation that took place on the occasion of Stephen, passed through [the country] to Phoenicia and Cyprus and Antioch, speaking the word to no one but to Jews alone.
20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
But there were certain of them, Cyprians and Cyrenians, who entering into Antioch spoke to the Greeks also, announcing the glad tidings of the Lord Jesus.
21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
And [the] Lord's hand was with them, and a great number believed and turned to the Lord.
22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
And the report concerning them reached the ears of the assembly which was in Jerusalem, and they sent out Barnabas to go through as far as Antioch:
23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
who, having arrived and seeing the grace of God, rejoiced, and exhorted all with purpose of heart to abide with the Lord;
24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
for he was a good man and full of [the] Holy Spirit and of faith; and a large crowd [of people] were added to the Lord.
25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
And he went away to Tarsus to seek out Saul.
26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
And having found [him], he brought him to Antioch. And so it was with them that for a whole year they were gathered together in the assembly and taught a large crowd: and the disciples were first called Christians in Antioch.
27 Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
Now in these days prophets went down from Jerusalem to Antioch;
28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
and one from among them, by name Agabus, rose up and signified by the Spirit that there was going to be a great famine over all the inhabited earth, which also came to pass under Claudius.
29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
And they determined, according as any one of the disciples was well off, each of them to send to the brethren who dwelt in Judaea, to minister [to them];
30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
which also they did, sending it to the elders by the hand of Barnabas and Saul.
