< Дії 11 >

1 Почули ж апостоли та брати, котрі були в Юдеї, що й погане прийняли слово Боже.
Joote kod owete modak Judea duto nowinjo ni joma ok jo-Yahudi bende noserwako Wach Nyasaye.
2 І як прийшов Петр у Єрусалим, змагались із ним ті, що від обрізання,
Omiyo kane Petro odhi Jerusalem, to joma oyie kuom Kristo ma jo-Yahudi nokwere
3 кажучи: Що до людей, обрізання немаючих, ходив єси і їв з ними.
kawacho niya, “Donge ne idhi e od joma ok jo-Yahudi mi ichiemo kodgi.”
4 Почавши ж Петр, виложив їм рядом, говорячи:
To Petro nochako leronegi tiend gik moko duto mane osetimore, e yo mawinjore maler, kowacho niya,
5 Був я в городі, Йоппиї, і молячись бачив у захопленню видїннє: посудину якусь, що сходила, наче обрус великий, по чотирох кінцях спусканий з неба; і прийшов аж до мене.
“Ne antiere e dala mar Jopa ka alemo, to ka ayula wangʼ notera, ne aneno fweny. Ne aneno gima chalo suka malach kiloro piny koa e polo, komak kondene angʼwen. Nolor sukano nyaka kama ne antie.
6 Зазирнувши в него і розглянувши, бачив чотироногих землі, і зьвірів, і повзючих, і птиць небесних.
Ne angʼiyo iye mi aneno kit le mopidhi man-gi tiende angʼwen manie piny, gi le mager mag bungu, kod le mamol, gi winy mafuyo e kor polo.
7 І чув я голос, що глаголав до мене: Встань, Петре, заколи та й їж.
Bangʼe nawinjo dwol moro kawachona ni, ‘Petro, aa malo, mondo ineg gimoro kuom gigo icham.’
8 Я ж сказав: Нї, Господи, бо ніщо погане або нечисте ніколи не входило в уста мої.
“An to ne adwoko ni, ‘Ooyo Ruoth! Onge gima kwero kata mochido mosedonjo e dhogani nyaka nene.’
9 Відказав же мені голос удруге з неба: Що Бог очистив, ти не погань,
“Dwolno moa e polo nowuoyo koda kendo nyadiriyo kawachona ni, ‘Kik iluong gimoro amora ma Nyasaye osepwodho ni ok ler.’
10 Се сталось тричі, і знов потягнено було все на небо.
Gima kamano notimore nyadidek, eka sukano nokaw modwoki e polo kendo.
11 І ось зараз три чоловіки прийшли в господу, де я був, послані з Кесариї до мене.
“E sa nogo ji adek mane oor ira koa Kaisaria nobiro mochopo e ot mane antie.
12 Сказав же мені Дух ійти з ними, нічого не розбираючи. Пішли яе зо мною і шість братів, і ввійшли ми в господу до чоловіка;
Roho Maler nonyisa ni kik adeki ma ok adhi kodgi. Jowete auchielgi bende nodhi koda, mine wadonjo e od Kornelio.
13 і звістив нам, як видїв ангела в господі своїй, що став і глаголав йому: Пішли в Йоппию людей, та поклич Симона, званого Петром.
Nonyisowa kaka ne oseneno malaika kofwenyore e ode mowachone ni, ‘Or jomoko Jopa mondo oluongni Simon miluongo ni Petro.
14 Він глаголати ме слова до тебе котрими спасеш ся ти й увесь дім твій.
Obiro keloni wach mabiro miyo iyud warruok, in kaachiel gi joodi duto.’
15 Як же став я говорити, найшов Дух сьвятий на них, як і на нас у починї.
“To e sa ma ne achako wuoyo, ema Roho Maler nolor kuomgi, mana kaka wan bende noselor kuomwa mokwongo.
16 Згадав я тоді слово Господнє, як глаголав він: Йоан хрестив водою, а ви будете хреститись Духом сьвятим.
Eka naparo kaka Ruoth nosewacho motelo ni, ‘Johana nobatiso ji gi pi, to un ibiro batisou gi Roho Maler.’
17 Коли ж рівний дар дав їм Бог, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я такий, щоб міг заборонити Богові?
Emomiyo ka Nyasaye nomiyogi mana mich achielno ma wan bende nomiyowa kane wayie kuom Ruoth Yesu Kristo, koro an to an ngʼa ma dine agengʼ tich Nyasaye!”
18 Вислухавши се, замовкли, і славили Бога, говорячи: То й поганам дав Бог покаяннє в життє!
Kane giwinjo wachno, ne giweyo Petro mos mi gipako Nyasaye, kagiwacho niya, “Kara en adier ni Nyasaye osemiyo joma ok jo-Yahudi thuolo mondo gin bende gilokre giyud ngima.”
19 Ті ж, що порозсипались від гонення, що сталось на Стефана, пійшли аж у Финикию, Кипр і Антиохию, нікому не проповідуючи слова, тільки одним Жидам.
Joma sand nokeyo nikech wach nek Stefano nodhi Foinike, Saipras nyaka Antiokia, ka gilando Injili ne jo-Yahudi kende.
20 Були ж деякі з них люде з Кипру і Киринеї, котрі, прийшовши в Антиохию, говорили до Єленян, благовіствуючи Господа Ісуса.
To jomoko kuomgi mane oa Saipras kod Kurene, nodhi Antiokia ma gichako wuoyo gi jo-Yunani bende, ka ginyisogi Injili ma wuoyo kuom Ruoth Yesu.
21 І була рука Господня з ними; і велике число увірувавши, навернулись до Господа.
Teko Nyasaye ne ni kodgi, omiyo ji mathoth noyie kendo olokore kuom Ruoth.
22 Дійшло ж про них слово до ушей церкви, що в Єрусалимі, і післали Варнаву, щоб пійшов аж до Антиохиї;
Wachni nolandore mochopo e it kanisa mane ni Jerusalem, omiyo negioro Barnaba e dala Antiokia.
23 котрий прийшовши і видївши ласку Божу, зрадїв, і молив усїх, щоб у постановленню серця пробували в Господї.
Kane ochopo mi oneno kaka ngʼwono Nyasaye ne tiyo kuom jogo, nomor ahinya, kendo nojiwogi duto mondo gisiki kuom Ruoth gadiera kendo gi chunygi duto.
24 Бо був чоловік добрий, повний Духа сьвятого й віри; і прихилилось доволї народу до Господа.
Barnaba ne en ngʼat maber, mopongʼ gi Roho Maler kod yie kendo ji ma kwan-gi thoth ahinya nolokore obiro ir Ruoth.
25 Вийшов же Варнава в Тарс шукати Павла,
Bangʼe Barnaba nodhi Tarso mondo omany Saulo,
26 і, знайшовши його, привів його в Антиохию. Стало ся ж, що вони цїлий рік збирались у церкві, і навчали багато народу, і ученики в Антиохиї стали найперш звати ся Християнами.
to kane oyude, nodok kode Antiokia. Kuom higa achiel mangima, Barnaba gi Saulo ne chokore gi kanisa ka gipuonjo ji ma kwan-gi ngʼeny ahinya. Antiokia kuno ema ne okuong luongoe jopuonjre ni jo-Kristo.
27 Тих же днів прийшли з Єрусалиму пророки в Антиохию.
E kindeno, jonabi moko nobiro Antiokia ka gia Jerusalem.
28 Ставши ж один з них, на ймя Агав, віщував духом, що велика голоднеча мав бути по всій вселеннїй, яка й постала за Кдавдия кесаря.
Achiel kuomgi, mane iluongo ni Agaba nochungʼ mokoro wach kuom Roho, ni kech marach ne biro landore mi kwak piny Rumi duto. Kejni nobet e kinde loch Klaudio.
29 З учеників же, скільки хто міг, постановив кожен з них післати на допомогу братам, що жили в Юдеї.
Kuom mano, jopuonjre nowinjore mar oro kony kaluwore gi nyalo margi, ni jowete mane odak Judea.
30 Що й зробили, піславши до старших через руки Варнави та Савла.
Negitimo mano mi gioro Barnaba gi Saulo jotero konygigo ne jodong kanisa.

< Дії 11 >