< Дії 10 >
1 Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
vir autem quidam erat in Caesarea nomine Cornelius centurio cohortis quae dicitur Italica
2 побожний і богобоязливий з усїм домом своїм, подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
religiosus et timens Deum cum omni domo sua faciens elemosynas multas plebi et deprecans Deum semper
3 Видів же він у видінні ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
vidit in visu manifeste quasi hora nona diei angelum Dei introeuntem ad se et dicentem sibi Corneli
4 Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
at ille intuens eum timore correptus dixit quid est domine dixit autem illi orationes tuae et elemosynae tuae ascenderunt in memoriam in conspectu Dei
5 Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
et nunc mitte viros in Ioppen et accersi Simonem quendam qui cognominatur Petrus
6 Він гостює в одного Симона кожемяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
hic hospitatur apud Simonem quendam coriarium cuius est domus iuxta mare
7 Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
et cum discessisset angelus qui loquebatur illi vocavit duos domesticos suos et militem metuentem Dominum ex his qui illi parebant
8 і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
quibus cum narrasset omnia misit illos in Ioppen
9 Назавтра ж, як буди в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
postera autem die iter illis facientibus et adpropinquantibus civitati ascendit Petrus in superiora ut oraret circa horam sextam
10 Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
et cum esuriret voluit gustare parantibus autem eis cecidit super eum mentis excessus
11 і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
et videt caelum apertum et descendens vas quoddam velut linteum magnum quattuor initiis submitti de caelo in terram
12 в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птиці небесні.
in quo erant omnia quadrupedia et serpentia terrae et volatilia caeli
13 І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
et facta est vox ad eum surge Petre et occide et manduca
14 Петр же каже: Нї, Господи, ніколи бо не їв я нічого поганого та нечистого.
ait autem Petrus absit Domine quia numquam manducavi omne commune et inmundum
15 А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
et vox iterum secundo ad eum quae Deus purificavit ne tu commune dixeris
16 Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
hoc autem factum est per ter et statim receptum est vas in caelum
17 Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видів, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
et dum intra se haesitaret Petrus quidnam esset visio quam vidisset ecce viri qui missi erant a Cornelio inquirentes domum Simonis adstiterunt ad ianuam
18 і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
et cum vocassent interrogabant si Simon qui cognominatur Petrus illic haberet hospitium
19 Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
Petro autem cogitante de visione dixit Spiritus ei ecce viri tres quaerunt te
20 Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
surge itaque et descende et vade cum eis nihil dubitans quia ego misi illos
21 Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
descendens autem Petrus ad viros dixit ecce ego sum quem quaeritis quae causa est propter quam venistis
22 Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
qui dixerunt Cornelius centurio vir iustus et timens Deum et testimonium habens ab universa gente Iudaeorum responsum accepit ab angelo sancto accersire te in domum suam et audire verba abs te
23 Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
introducens igitur eos recepit hospitio sequenti autem die surgens profectus est cum eis et quidam ex fratribus ab Ioppe comitati sunt eum
24 А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
altera autem die introivit Caesaream Cornelius vero expectabat illos convocatis cognatis suis et necessariis amicis
25 Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
et factum est cum introisset Petrus obvius ei Cornelius et procidens ad pedes adoravit
26 Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
Petrus vero levavit eum dicens surge et ego ipse homo sum
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
et loquens cum illo intravit et invenit multos qui convenerant
28 І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та мені Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
dixitque ad illos vos scitis quomodo abominatum sit viro iudaeo coniungi aut accedere ad alienigenam et mihi ostendit Deus neminem communem aut inmundum dicere hominem
29 Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
propter quod sine dubitatione veni accersitus interrogo ergo quam ob causam accersistis me
30 І каже Корнелий; Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годині молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежї.
et Cornelius ait a nudius quartana die usque in hanc horam orans eram hora nona in domo mea et ecce vir stetit ante me in veste candida et ait
31 і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостині твої згадано перед Богом.
Corneli exaudita est oratio tua et elemosynae tuae commemoratae sunt in conspectu Dei
32 Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господі в Симона кожемяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
mitte ergo in Ioppen et accersi Simonem qui cognominatur Petrus hic hospitatur in domo Simonis coriarii iuxta mare
33 Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
confestim igitur misi ad te et tu bene fecisti veniendo nunc ergo omnes nos in conspectu tuo adsumus audire omnia quaecumque tibi praecepta sunt a Domino
34 Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
aperiens autem Petrus os dixit in veritate conperi quoniam non est personarum acceptor Deus
35 а в кожному народі, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
sed in omni gente qui timet eum et operatur iustitiam acceptus est illi
36 Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа(се Господь усіх);
verbum misit filiis Israhel adnuntians pacem per Iesum Christum hic est omnium Dominus
37 ви знаєте слово, що було по всій Юдеї, почавши від Гадилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
vos scitis quod factum est verbum per universam Iudaeam incipiens enim a Galilaea post baptismum quod praedicavit Iohannes
38 Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всіх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
Iesum a Nazareth quomodo unxit eum Deus Spiritu Sancto et virtute qui pertransivit benefaciendo et sanando omnes oppressos a diabolo quoniam Deus erat cum illo
39 І ми сьвідки всього, що Він розбив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
et nos testes sumus omnium quae fecit in regione Iudaeorum et Hierusalem quem et occiderunt suspendentes in ligno
40 Сього, воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
hunc Deus suscitavit tertia die et dedit eum manifestum fieri
41 не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
non omni populo sed testibus praeordinatis a Deo nobis qui manducavimus et bibimus cum illo postquam resurrexit a mortuis
42 І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
et praecepit nobis praedicare populo et testificari quia ipse est qui constitutus est a Deo iudex vivorum et mortuorum
43 Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
huic omnes prophetae testimonium perhibent remissionem peccatorum accipere per nomen eius omnes qui credunt in eum
44 Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всіх, хто слухав його.
adhuc loquente Petro verba haec cecidit Spiritus Sanctus super omnes qui audiebant verbum
45 І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром. що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
et obstipuerunt ex circumcisione fideles qui venerant cum Petro quia et in nationes gratia Spiritus Sancti effusa est
46 Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тоді озвав ся Петр:
audiebant enim illos loquentes linguis et magnificantes Deum
47 Чи може хто боронити води, щоб оцім охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
tunc respondit Petrus numquid aquam quis prohibere potest ut non baptizentur hii qui Spiritum Sanctum acceperunt sicut et nos
48 І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тоді просили його, щоб пробув у них кілька днів.
et iussit eos in nomine Iesu Christi baptizari tunc rogaverunt eum ut maneret aliquot diebus