2 Тимофію 2

1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодаті, що в Христї Ісусї,

2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.

4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.

5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.

6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.

7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,

9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходій, та слова Божого не скувати.

10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою. (aiōnios g166)

11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.

12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

13 Коли не віруємо, Він вірним пробував, відректись бо себе не може.

14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нЇ на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.

15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.

16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владиці, на всяке дїло добре наготовленою.

22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.

24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тпхим до всїх, навчаючим, незлобним,

25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,

26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.