2 Петра 3
1 Се вже, любі, друге пишу вам посланнє, в котрих, наповідаючи збуджаю чисту думку вашу,
This is now, beloved, the second letter that I have written to you; and in both of them I stir up your sincere mind by reminding you
2 щоб згадали слова, проречені від сьвятих пророків, і заповідь від нас, яко апостолів Господа і Спаса,
that you should remember the words which were spoken before by the holy prophets and the commandment of us, the apostles of the Lord and Savior,
3 се найперш знаючи, що прийдуть в останнї дні ругателї, ходящі по своєму хотїнню,
knowing this first, that in the last days mockers will come, walking after their own lusts
4 і скажуть: Де обітниця приходу Його? від коли бо батьки умирають, усе так само пробував від почину створіння.
and saying, “Where is the promise of his coming? For, from the day that the fathers fell asleep, all things continue as they were from the beginning of the creation.”
5 Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були в давнього часу, і земля із води, і в водї постала словом Божим,
For they willfully forget that there were heavens from of old, and an earth formed out of water and amid water by the word of God,
6 для чого й тогдашнїй сьвіт водою затоплений, погиб;
by which means the world that existed then, being overflowed with water, perished.
7 нинїшні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на огонь зберегають ся про день суду й погибелї безбожних людей.
But the heavens that exist now and the earth, by the same word have been stored up for fire, being reserved against the day of judgment and destruction of ungodly men.
8 Тільки ж одно се нехай не буде перед вами тайне, любі, що один день у Господа, як тисяч лїт, а тисяч лїт, як один день.
But do not forget this one thing, beloved, that one day is with the Lord as a thousand years, and a thousand years as one day.
9 Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.
The Lord is not slow concerning his promise, as some count slowness; but he is patient with us, not wishing that anyone should perish, but that all should come to repentance.
10 Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.
But the day of the Lord will come as a thief in the night, in which the heavens will pass away with a great noise, and the elements will be dissolved with fervent heat; and the earth and the works that are in it will be burned up.
11 Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,
Therefore, since all these things will be destroyed like this, what kind of people ought you to be in holy living and godliness,
12 дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся?
looking for and earnestly desiring the coming of the day of God, which will cause the burning heavens to be dissolved, and the elements will melt with fervent heat?
13 Нових же небес і землї нової по обітницї дожидаємось, в котрих правда домує.
But, according to his promise, we look for new heavens and a new earth, in which righteousness dwells.
14 Тим то, любі, сього дожидаючи, старайтесь нескверними і чистими явитись перед Ним в упокою,
Therefore, beloved, seeing that you look for these things, be diligent to be found in peace, without defect and blameless in his sight.
15 а довготерпіннє Господа нашого за спасеннє вважайте; яко ж і любий наш брат Павел по даній йому премудрості писав вам,
Regard the patience of our Lord as salvation; even as our beloved brother Paul also, according to the wisdom given to him, wrote to you,
16 яко ж і в усїх листах, говорячи в них про сї речі; в котрих дещо тяжко зрозуміти, що неуки і неутверджені перекручують, як і инші писання, на свою власну погибіль.
as also in all of his letters, speaking in them of these things. In those, there are some things that are hard to understand, which the ignorant and unsettled twist, as they also do to the other Scriptures, to their own destruction.
17 Ви ж, любі, знаючи вперед, бережіть ся, щоб і вас не зведено блудом безбожників, і не відпали від свого утвердження;
You therefore, beloved, knowing these things beforehand, beware, lest being carried away with the error of the wicked, you fall from your own steadfastness.
The Great Flood
