2 до коринтян 7
1 Мавши оце сї обітування, любі (мої), очищуймо себе від усякої нечистї тїла і духа, звершуючи сьвятість у страсї Божому.
Therfor, most dereworthe britheren, we that han these biheestis, clense we vs fro al filthe of the fleische and of the spirit, doynge holynesse in the drede of God.
2 Зрозумійте нас: ми нїкого не скривдили, нікого не зопсували, нї з кого не здирали.
Take ye vs; we han hirt no man, we han apeirid no man, we han bigilid no man.
3 Не на осуд глаголю; бо попереду сказав я, що в серцях наших ви (такі), щоб умирати з вами і жити.
Y seie not to youre condempnyng; for Y seide bifor, that ye ben in youre hertis, to die togidere and to lyue togidere.
4 Велика сьмілость моя до вас, велика похвала менї за вас; сповнив ся я утїхою; надто багатий я радощами у всякому горю нашому.
Myche trist is to me anentis you, myche gloriyng is to me for you. Y am fillid with coumfort, Y am plenteuouse in ioie in al oure tribulacioun.
5 Бо, й як прийшли ми в Македонию, ніякого впокою не мало тіло наше, у всьому бідуючи: осторонь боротьби, в серединї страхи.
For whanne we weren comun to Macedonye, oure fleisch hadde no reste, but we suffriden al tribulacioun; with outforth fiytingis, and dredis with ynne.
6 Та Бог, що втїшає смиренних, утїшив нас приходом Титовим,
But God that coumfortith meke men, coumfortide vs in the comyng of Tite.
7 не тільки ж приходом його, та й утїшеннєм, котрим утішив ся про вас, оповідуючи даше бажаннє, ваше риданнє, вашу прихільність до мене, так що я вельми зрадував ся.
And not oneli in the comyng of him, but also in the coumfort bi which he was coumfortid in you, tellinge to vs youre desire, youre weping, youre loue for me, so that Y ioiede more.
8 Бо хоч я й засмутив вас посланнєм, не каюсь, хоч і каяв ся; бачу бо, що те посланнє, хоч і на час, засмутило вас.
For thouy Y made you sorie in a pistle, it rewith me not; thouy it rewide, seynge that thouy thilke pistle made you sori at an our, now Y haue ioie;
9 Тепер я радуюсь, не тому, що ви засмутились були, а тому, що смуткували на покаяннє, засмутились бо ви по Бозї, щоб нї в чому не було вам шкоди від нас.
not for ye weren maad soreuful, but for ye weren maad soreuful to penaunce. For whi ye ben maad sori aftir God, that in no thing ye suffre peirement of vs.
10 Бо смуток по Бозї нерозкаяне покаяннє на спасеннє робить, смуток же сьвіта сього смерть робить.
For the sorewe that is aftir God, worchith penaunce in to stidfast heelthe; but sorewe of the world worchith deth.
11 Ось бо се саме, що покували, яке велике зробило в вас дбаннє, а (яке) оправданнє, а жаль, а страх, а бажаннє, а ревність, яке (відомщеннє)! У всьому доказали ви, що чисті в сьому дїлї.
For lo! this same thing, that ye ben soreuful aftir God, hou myche bisynesse it worchith in you; but defendyng, but indignacioun, but drede, but desire, but loue, but veniaunce. In alle thingis ye han youun you silf to be vndefoulid in the cause.
12 А хоч і писав я вам, то не задля того, хто скривдив, і не задля того, хто скривджений, а щоб явилось у вас дбаннє наше про вас, перед Богом.
Therfor thouy Y wroot to you, Y wroot not for hym that dide the iniurie, nether for hym that suffride, but to schewe oure bisinesse, which we han for you bifor God.
13 Того ж то втішились ми втїшеннєм вашим; а й надто більш зрадїли радістю Титовою, що заспокоїв ся дух його від усіх вас.
Therfor we ben coumfortid, but in youre coumfort more plenteuousli we ioyeden more on the ioie of Tite, for his spirit is fulfillid of alle you.
14 Бо коли я хваливсь йому чим про вас, то не осоромив ся; а, як усе і по правді говорили ми вам, так і хвала наша перед Титом правдивою була.
And if Y gloriede ony thing anentis hym of you, Y am not confoundid; but as we han spoke to you alle thingis, so also oure glorie that was at Tite, is maad treuthe.
15 Серце ж його ще більш до вас (прихиляєть ся), згадуючи послух усїх вас, з яким страхом і трепетом прийняли його.
And the inwardnesse of hym be more plenteuousli in you, which hath in mynde the obedience of you alle, hou with drede and trembling ye resseyueden hym.
16 Радуюсь оце, що у всьому можу ввіритись вам.
Y haue ioye, that in alle thingis Y triste in you.
