2 до коринтян 5
1 Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах. (aiōnios g166)
For we know that if our earthly house of this tabernacle may be taken down, we have a building from God, a house not made with hands, eternal, in the heavens. (aiōnios g166)
2 Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,
For in this we groan, longing to be invested with our house which is from heaven:
3 коли б тільки нам, і одягнувшись нагими не явитись.
if indeed having been invested, we shall not be found unclothed.
4 Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.
For indeed being in this tabernacle we groan, being burdened; not that we wish to be divested, but invested, that mortality may be swallowed up of life.
5 На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.
But the one having wrought us out unto this same thing is God, the one having given unto us the earnest of the Spirit.
6 Оце ж маймо духа всякого часу знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:
Therefore we are always confident even knowing that, being present in the body, we are absent from the Lord;
7 (бо ходимо вірою, а не видїннєм.)
(for we walk by faith, not by sight);
8 Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.
but we are confident and delighted rather to be absent from the body, and present with the Lord.
9 Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.
Therefore we are truly ambitious, whether being present or absent, to be well pleasing unto him.
10 Всім бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.
For it behooves us all to appear before the judgment-seat of Christ, in order that each one may receive according to those things which he has done through the body, whether good or evil.
11 Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.
Therefore knowing the fear of the Lord, we persuade men; but we have been made manifest unto God; and I hope that we have indeed been made manifest in your consciences.
12 Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.
We are not commending ourselves to you, but giving you occasion of boasting in our behalf, in order that you may have response to those who glory in appearance, and not in heart.
13 Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), вам.
For if we are beside ourselves, it is for God; if we have our right minds, it is for you.
14 Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всіх умер, тодї всі вмерли;
For the love of Christ constrains us; having judged this, that one died for all; then were all dead;
15 і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.
and he died for all, in order that those living may not live unto themselves, but unto him who died for them and is risen.
16 Тимже ми від нинї нїкого не знаємо по тілу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.
So that we from now know no man after the flesh: if indeed we have known Christ after the flesh, but we now know him no more.
17 Тимже, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.
So if any one is in Christ, he is a new creature: old things have passed away; behold, they have become new.
18 Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примірення.
All things are from God, the one having reconciled us unto himself through Christ, and gave us the ministry of reconciliation,
19 яко ж бо Бог був у ХристЇ, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.
as that God was in Christ reconciling the world to himself, not imputing their transgressions to them, even having placed in us the word of reconciliation.
20 Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.
Therefore we are embassadors in behalf of Christ, as God is intreating you through us; we pray you in behalf of Christ, be ye reconciled to God.
21 Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.
He made him sin in our behalf, who knew no sin; in order that we may become the righteousness of God in him.
