2 до коринтян 4
1 Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо,
Therefore having this ministry, as we have obtained mercy, we faint not;
2 а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совісті чоловічій перед Богом.
but we lay aside the hidden things of disgrace, not walking in craftiness, nor handling the word of God deceitfully, but in the manifestation of the truth commending ourselves to every conscience of men, before God.
3 Коли ж і закрите благовісте наше, то у погибаючих єсть закрите,
But if indeed our gospel is hidden, it is hidden with those who are lost:
4 в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога. (aiōn g165)
in whom the god of this age has blinded the minds of those who believe not, in order that the light of the gospel of the glory of Christ, who is the image of God, may not shine on them. (aiōn g165)
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради.
For we do not preach ourselves, but Christ Jesus the Lord, and ourselves your servants for Jesus' sake.
6 Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.
Because God is the one, having said; Out of the darkness the light shall shine, which shone in our hearts, to the enlightenment of the knowledge of the glory of God in the face of Christ.
7 Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.
But we have this treasure in earthen vessels, in order that the excellency of the power, may be of God, and not of us;
8 У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряемо надїї,
in everything being troubled, but not in difficulties incorrigible; being at a loss, but not utterly at a loss;
9 гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені;
being persecuted, but not forsaken; being cast down, but not destroyed;
10 всякого часу мертвість Господа Ісуса на тїлї носимо, щоб і життє Ісу-сове в тїлї нашому являло ся,
always bearing about the dying of Jesus in our body, in order that the life of Jesus may also be made manifest in our bodies.
11 Завсїди бо нас живих на смерть видають задля Ісуса, щоб і життє Ісусове являлось у смертному тїлї нашому.
For we while living are always being delivered up to death for the sake of Jesus, in order that the life of Jesus may be made manifest in our mortal flesh.
12 Тим же оце смерть в нас орудує, а жнтте в вас.
So that death works in us, but life in you.
13 Мавши той же дух віри, по писаному: Я вірував, тим і глаголав, і ми віруємо, тим і глаголемо,
But having the same spirit of faith, according to that which has been written, I believed, therefore I also spoke; and we believe, therefore we also speak;
14 знаючи, що хто підняв Господа Ісуса, і нас через Ісуса підійме і поставить з вами.
knowing that the one having raised up the Lord Jesus will also raise us along with Jesus, and present us with you.
15 Все бо задля вас, щоб богата благодать через благодареннє многих намножувалась вга славу Божу.
For all things are for your sakes, in order that the grace, overflowing with thanksgiving through many, may abound unto the glory of God.
16 Тим то не слабнемо; нї, хоч зовнїшнїй наш чоловік млЇє, та нутряний обновляєть ся день у день.
Therefore we faint not; but if indeed our external man perishes, yet our internal man is renewed day by day.
For the light burden of our affliction, which is evanescent, is working out for us an eternal weight of glory according to hyperbole unto hyperbole; (aiōnios g166)
