< 2 до коринтян 3 >
1 Чи нам же починати внов самих себе поручати? або треба нам, як яншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
ਵਯੰ ਕਿਮ੍ ਆਤ੍ਮਪ੍ਰਸ਼ੰਸਨੰ ਪੁਨਰਾਰਭਾਮਹੇ? ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਪ੍ਰਤਿ ਯੁਸ਼਼੍ਮੱਤੋ ਵਾ ਪਰੇਸ਼਼ਾਂ ਕੇਸ਼਼ਾਞ੍ਚਿਦ੍ ਇਵਾਸ੍ਮਾਕਮਪਿ ਕਿੰ ਪ੍ਰਸ਼ੰਸਾਪਤ੍ਰੇਸ਼਼ੁ ਪ੍ਰਯੋਜਨਮ੍ ਆਸ੍ਤੇ?
2 Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
ਯੂਯਮੇਵਾਸ੍ਮਾਕੰ ਪ੍ਰਸ਼ੰਸਾਪਤ੍ਰੰ ਤੱਚਾਸ੍ਮਾਕਮ੍ ਅਨ੍ਤਃਕਰਣੇਸ਼਼ੁ ਲਿਖਿਤੰ ਸਰ੍ੱਵਮਾਨਵੈਸ਼੍ਚ ਜ੍ਞੇਯੰ ਪਠਨੀਯਞ੍ਚ|
3 (А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тілесних скрижалях серця.
ਯਤੋ (ਅ)ਸ੍ਮਾਭਿਃ ਸੇਵਿਤੰ ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟਸ੍ਯ ਪਤ੍ਰੰ ਯੂਯਪੇਵ, ਤੱਚ ਨ ਮਸ੍ਯਾ ਕਿਨ੍ਤ੍ਵਮਰਸ੍ਯੇਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯਾਤ੍ਮਨਾ ਲਿਖਿਤੰ ਪਾਸ਼਼ਾਣਪਤ੍ਰੇਸ਼਼ੁ ਤੰਨਹਿ ਕਿਨ੍ਤੁ ਕ੍ਰਵ੍ਯਮਯੇਸ਼਼ੁ ਹ੍ਰੁʼਤ੍ਪਤ੍ਰੇਸ਼਼ੁ ਲਿਖਿਤਮਿਤਿ ਸੁਸ੍ਪਸ਼਼੍ਟੰ|
4 Надїю ж таку маємо через Христа до Бога,
ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟੇਨੇਸ਼੍ਵਰੰ ਪ੍ਰਤ੍ਯਸ੍ਮਾਕਮ੍ ਈਦ੍ਰੁʼਸ਼ੋ ਦ੍ਰੁʼਢਵਿਸ਼੍ਵਾਸੋ ਵਿਦ੍ਯਤੇ;
5 бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
ਵਯੰ ਨਿਜਗੁਣੇਨ ਕਿਮਪਿ ਕਲ੍ਪਯਿਤੁੰ ਸਮਰ੍ਥਾ ਇਤਿ ਨਹਿ ਕਿਨ੍ਤ੍ਵੀਸ਼੍ਵਰਾਦਸ੍ਮਾਕੰ ਸਾਮਰ੍ਥ੍ਯੰ ਜਾਯਤੇ|
6 котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
ਤੇਨ ਵਯੰ ਨੂਤਨਨਿਯਮਸ੍ਯਾਰ੍ਥਤੋ (ਅ)ਕ੍ਸ਼਼ਰਸੰਸ੍ਥਾਨਸ੍ਯ ਤੰਨਹਿ ਕਿਨ੍ਤ੍ਵਾਤ੍ਮਨ ਏਵ ਸੇਵਨਸਾਮਰ੍ਥ੍ਯੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤਾਃ| ਅਕ੍ਸ਼਼ਰਸੰਸ੍ਥਾਨੰ ਮ੍ਰੁʼਤ੍ਯੁਜਨਕੰ ਕਿਨ੍ਤ੍ਵਾਤ੍ਮਾ ਜੀਵਨਦਾਯਕਃ|
7 Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його Минущої,
ਅਕ੍ਸ਼਼ਰੈ ਰ੍ਵਿਲਿਖਿਤਪਾਸ਼਼ਾਣਰੂਪਿਣੀ ਯਾ ਮ੍ਰੁʼਤ੍ਯੋਃ ਸੇਵਾ ਸਾ ਯਦੀਦ੍ਰੁʼਕ੍ ਤੇਜਸ੍ਵਿਨੀ ਜਾਤਾ ਯੱਤਸ੍ਯਾਚਿਰਸ੍ਥਾਯਿਨਸ੍ਤੇਜਸਃ ਕਾਰਣਾਤ੍ ਮੂਸਸੋ ਮੁਖਮ੍ ਇਸ੍ਰਾਯੇਲੀਯਲੋਕੈਃ ਸੰਦ੍ਰਸ਼਼੍ਟੁੰ ਨਾਸ਼ਕ੍ਯਤ,
8 як же не більше служеннє духа буде в славі?
ਤਰ੍ਹ੍ਯਾਤ੍ਮਨਃ ਸੇਵਾ ਕਿੰ ਤਤੋ(ਅ)ਪਿ ਬਹੁਤੇਜਸ੍ਵਿਨੀ ਨ ਭਵੇਤ੍?
9 Бо коли служеннє осуду - слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою?
ਦਣ੍ਡਜਨਿਕਾ ਸੇਵਾ ਯਦਿ ਤੇਜੋਯੁਕ੍ਤਾ ਭਵੇਤ੍ ਤਰ੍ਹਿ ਪੁਣ੍ਯਜਨਿਕਾ ਸੇਵਾ ਤਤੋ(ਅ)ਧਿਕੰ ਬਹੁਤੇਜੋਯੁਕ੍ਤਾ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਤਿ|
10 Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
ਉਭਯੋਸ੍ਤੁਲਨਾਯਾਂ ਕ੍ਰੁʼਤਾਯਾਮ੍ ਏਕਸ੍ਯਾਸ੍ਤੇਜੋ ਦ੍ਵਿਤੀਯਾਯਾਃ ਪ੍ਰਖਰਤਰੇਣ ਤੇਜਸਾ ਹੀਨਤੇਜੋ ਭਵਤਿ|
11 Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
ਯਸ੍ਮਾਦ੍ ਯਤ੍ ਲੋਪਨੀਯੰ ਤਦ੍ ਯਦਿ ਤੇਜੋਯੁਕ੍ਤੰ ਭਵੇਤ੍ ਤਰ੍ਹਿ ਯਤ੍ ਚਿਰਸ੍ਥਾਯਿ ਤਦ੍ ਬਹੁਤਰਤੇਜੋਯੁਕ੍ਤਮੇਵ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਤਿ|
12 Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
ਈਦ੍ਰੁʼਸ਼ੀਂ ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਸ਼ਾਂ ਲਬ੍ਧ੍ਵਾ ਵਯੰ ਮਹਤੀਂ ਪ੍ਰਗਲ੍ਭਤਾਂ ਪ੍ਰਕਾਸ਼ਯਾਮਃ|
13 а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
ਇਸ੍ਰਾਯੇਲੀਯਲੋਕਾ ਯਤ੍ ਤਸ੍ਯ ਲੋਪਨੀਯਸ੍ਯ ਤੇਜਸਃ ਸ਼ੇਸ਼਼ੰ ਨ ਵਿਲੋਕਯੇਯੁਸ੍ਤਦਰ੍ਥੰ ਮੂਸਾ ਯਾਦ੍ਰੁʼਗ੍ ਆਵਰਣੇਨ ਸ੍ਵਮੁਖਮ੍ ਆੱਛਾਦਯਤ੍ ਵਯੰ ਤਾਦ੍ਰੁʼਕ੍ ਨ ਕੁਰ੍ੰਮਃ|
14 Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਮਨਾਂਸਿ ਕਠਿਨੀਭੂਤਾਨਿ ਯਤਸ੍ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਪਠਨਸਮਯੇ ਸ ਪੁਰਾਤਨੋ ਨਿਯਮਸ੍ਤੇਨਾਵਰਣੇਨਾਦ੍ਯਾਪਿ ਪ੍ਰੱਛੰਨਸ੍ਤਿਸ਼਼੍ਠਤਿ|
15 Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
ਤੱਚ ਨ ਦੂਰੀਭਵਤਿ ਯਤਃ ਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟੇਨੈਵ ਤਤ੍ ਲੁਪ੍ਯਤੇ| ਮੂਸਸਃ ਸ਼ਾਸ੍ਤ੍ਰਸ੍ਯ ਪਾਠਸਮਯੇ(ਅ)ਦ੍ਯਾਪਿ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਮਨਾਂਸਿ ਤੇਨਾਵਰਣੇਨ ਪ੍ਰੱਛਾਦ੍ਯਨ੍ਤੇ|
16 Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
ਕਿਨ੍ਤੁ ਪ੍ਰਭੁੰ ਪ੍ਰਤਿ ਮਨਸਿ ਪਰਾਵ੍ਰੁʼੱਤੇ ਤਦ੍ ਆਵਰਣੰ ਦੂਰੀਕਾਰਿਸ਼਼੍ਯਤੇ|
17 Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
ਯਃ ਪ੍ਰਭੁਃ ਸ ਏਵ ਸ ਆਤ੍ਮਾ ਯਤ੍ਰ ਚ ਪ੍ਰਭੋਰਾਤ੍ਮਾ ਤਤ੍ਰੈਵ ਮੁਕ੍ਤਿਃ|
18 Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуемось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
ਵਯਞ੍ਚ ਸਰ੍ੱਵੇ(ਅ)ਨਾੱਛਾਦਿਤੇਨਾਸ੍ਯੇਨ ਪ੍ਰਭੋਸ੍ਤੇਜਸਃ ਪ੍ਰਤਿਬਿਮ੍ਬੰ ਗ੍ਰੁʼਹ੍ਲਨ੍ਤ ਆਤ੍ਮਸ੍ਵਰੂਪੇਣ ਪ੍ਰਭੁਨਾ ਰੂਪਾਨ੍ਤਰੀਕ੍ਰੁʼਤਾ ਵਰ੍ੱਧਮਾਨਤੇਜੋਯੁਕ੍ਤਾਂ ਤਾਮੇਵ ਪ੍ਰਤਿਮੂਰ੍ੱਤਿੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਨੁਮਃ|