2 до коринтян 3
1 Чи нам же починати внов самих себе поручати? або треба нам, як яншим, поручальних листів до вас, чи од вас поручальних (листів?).
Pu twandile khange ukwitujya yufwe? Pamo tulonda ndavange ikalata incha lweinghinio ukwincha khulyumwe?
2 Ви наше посланнє, написане в серцях наших, котре знають і читають усї люде.
Umwe mwemwe kalata yeito eiyuyeisimbiwe munumbula ncheito, eiyeimanyeikhikhe na vanu vooni pakhwimba.
3 (А й надто) ви явлені, що ви посланнє Христове через служеннє наше, написане не чернилом, а Духом Бога живого, не на камяних скрижалях, а на тілесних скрижалях серця.
Hange pumwivonia ukhuta umwe mulei kalata ukhuhuma khwa Keileisite, eiyeisimbiwe nufwe. Eiyeisimbiwe nu Mepo va Nguluve unyavwumi. Sayeisimbiwe mumawe pu yeisimbivwe munumbula ncha vanu.
4 Надїю ж таку маємо через Христа до Бога,
Uvu vwuvukifu uvwutuleinavyo mwa Nguluve ukhunghendela mwa Keileisite.
5 бо ми не в силї самі від себе що думати, яко із себе; а сила наша від Бога,
Satukweilanile ufwe yufwe ukhweisangheila eilimenyu lyulyoni ukhuta lyeito yufwe. Pu leino, uvunghelanifu vweito vwihuma khwa Nguluve.
6 котрий і дав нам силу бути слугами нового завіту, не букви, а духа; буква бо вбиває, а дух животворить.
Vei Nguluve uvyatupelile ukhuta tuve vavombi va lweideihano ulupya. Ulu pu lweideihano lwa Mepo. Pakhuva uvuveinghi vwa mukatata vwibuda, pu umepo vei ikhutupa uvwumi.
7 Коли ж служеннє смерти, письмом вирізане на каміннях, було в славі, так що сини Ізраїлеві не могли дивитись на лице Мойсейове задля слави лиця його Минущої,
Leino uvuvombeli vula uvwa vufwe uvuvwasimbiwe pakhipanga pu na vwope vwale nuvudwadwa ukhuta avanya Israeli valekhe ukhulungama amiho ngavo kwa Mose khumiho. Ulwakhuva ale idwadwa, nuvudwadwa avuvwayanghangha.
8 як же не більше служеннє духа буде в славі?
Pu, leino imbombo ya Mepo pusayeikhave nuvudwadwa ukhuluteila?
9 Бо коли служеннє осуду - слава, то геть більше служеннє правдї багатше славою?
Ulwakhuva eingave eimbombo ya vuheinghi yale navudwadwa, pu khaleingi eimbombo yavuyeilweli yeiluteila fincho puvudwadwa!
10 Бо й не прославилось прославлене в тій мірі, задля переважуючої слави.
Ulwakhuva nakheilakheila eikheikhya pelivwe kheidwadwa pavulenghuleilo kheileivula vudwadwa ndavule savuli ya vudwadwa uvululeilile fincho.
11 Коли бо те, що минає, в славі, то багато більше в славі те, що пробуває.
Pakhuva kheila kheikhyo khya silangha kheingave khyale navudwadwa, pu ndakheikhi pusakhivwa kheila eikhya sikhu nchooni?
12 Маючи оце таке впованнє, уживаємо велику волю,
Pakhuva tuleinuluhuveilo ulu leindavule putulei nu vukifu fincho.
13 а не яко ж Мойсей, що клав покривало на лице своє, щоб сини Ізраїлеві не дивились на конець минущого.
Pu satuleindu Mose, uveiaveikhangha uludeingh'uleilo pamiho pamwene, ukhuta avanya Israeli valekhe ukhulola pavamaleilo uvwavudwadwa vuvwa vwale vukhusila.
14 Та осьліпились думки їх: бо аж до сього дня те ж покривало в читанню старого завіту зостаєть ся невідкрите, котре в Христї зникає.
Pu leino uvumanyi vwavo vwandei ndeivwe. Pakhuva na leino leino mufinghono ifi uludengh'uleilo lula lula vupinchinghe pa vweimbi vwa livangeili lya lweideihano ulwakhatale.
15 Нї, аж до сього дня, коли читаєть ся Мойсея, покривало на серцї їх лежить.
Pu na leino leino, ululangheilo lwa Mose vulukhweimbivwaa uludeingh'uleilo lutama panumbula nchavo.
16 Як же обернуть ся до Господа, здіймаєть ся покривало.
Pu leino useikhei unghu avanu vikilivukha khwa Nkuludeva uludeingh'uleilo lwihengha.
17 Господь же Дух; де ж Господень Дух, там воля.
Pu leino Unkuludeva vei Mepo. Apa leinu Mepo va Nkuludeva, paleinuvulenghefu.
18 Ми ж усї відкритим лицем, поглядаючи як у дзеркало, на славу Господню, преобразуемось у той же образ від слави в славу, яко ж від Господнього Духа.
Pu leino ufwe tweivoni ni mbomeila inchilivula ludeingh'uleilo pulukhuvuvona uvwadwadwa vwa Nkuludeva. Putuhambukha mumivele ngheilangheila einghya vudwadwa ukhuhuma pudwadwa nu vudwadwa, vuvuvwa nduvudwadwa uvwihuma khwa Nkuludeva.
